Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скрипченко, Долинська.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
739.18 Кб
Скачать

ЗМІСТ

Вступ І. ПРЕДМЕТ ВІКОВОЇ І ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ 1. Предмет вікової психології  2. Предмет педагогічної психологи Предмет психології навчання. Предмет психології виховання. Предмет психології учителя. 3. З історії вікової і педагогічної психології 4. Методи вікової і педагогічної психологи Класифікація методів. Література II. ПРОБЛЕМА ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ 1. Загальне поняття про психічний розвиток 2. Основні теорії психічного розвитку дитини Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини Психоаналітичні теорії дитячого розвитку Теорія соціального научіння Когнітивний підхід (вчення Жана Піаже) Концепція діалектичного характеру розвитку Г.С. Костюка Теорія розвитку вищих психічних функцій Л.С. Виготського Періодизація вікового розвитку Д. Б. Ельконіна 3. Психічний розвиток і навчання Основні підходи до проблеми співвідношення навчання і розвитку Основні напрямки психічного розвитку дітей у навчально-виховному процесі Література III. ПСИХОЛОГІЯ ДОШКІЛЬНОГО ДИТИНСТВА 1. Психологія немовлячого періоду  Новонародженість Психологія немовляти 2. Ранній вік (2—3 рік життя) Криза трьох років 3. Дошкільний вік Соціальна ситуація розвитку дошкільника Розвиток психічних функцій Мова. Сенсорний розвиток. Пам'ять. Уява.  Розвиток особистості дошкільника Література IV. МОЛОДШИЙ ШКІЛЬНИЙ ВІК 1. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання Вступ дитини до школи. 2. Загальні психологічні особливості молодших школярів Формування ставлення учнів до школи і вчителя.  Характерні особливості учбової діяльності. Змістові складові навчальної діяльності. Цільові складові навчальної діяльності.  Мотиваційні складові учіння. Операційні складові учіння. Емоційно-вольові складові учіння. Комунікативні компоненти учіння. Результативні складові учіння. Контрольно-оцінні складові учіння. Ставлення учнів до учіння. Формування уміння вчитись.  Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей.  Ігрова діяльність.  3. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів Розвиток відчуттів і сприймань. Пам'ять.  Уява.  Розвиток мислення.  Системний підхід у вивченні мислительних операцій молодших школярів. Учбові задачі, які використовуються у початкових класах. Розвиток мовлення.  Увага. 4. Формування особистості молодшого школяра Розумові особливості.  Емоційні особливості. Вольові якості. Індивідуально-типологічні особливості. Розвиток здібностей.  Засвоєння морально-етичних якостей, норм і правил поведінки.  Формування взаємовідносин, груп і колективів.  Формування самосвідомості. Література V. ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА 1. Загальна характеристика підліткового віку Особливості психосексуального розвитку підлітка. 2. Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці Особливості взаємовідносин і спілкування підлітків з дорослими і однолітками. Особистісне зростання підлітка. Криза особистості підлітка. 3. Соціальна ситуація особистісного зростання сучасного підлітка Лібералізація ціннісних уявлень. Розвиток "Я" і набуття ідентичності.  Становлення самосвідомості підлітка. Література VI. ПСИХОЛОГІЯ РАННЬОЇ ЮНОСТІ 1. Соціальна ситуація розвитку старшокласників 2. Розумовий розвиток у старшому шкільному віці 3. Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці 4. Проблема сенсу життя в ранньому юнацькому віці Література VII. ВІК ДОРОСЛОСТІ 1. Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості 2. Розвиток психічних процесів у період дорослості 3. Психосоціальний розвиток дорослих 4. Кризи віку дорослості Література VIII.ПОНЯТТЯ ПРО УЧІННЯ. УЧБОВА ДІЯЛЬНІСТЬ УЧНІВ ЯК ОДНА з ФОРМ УЧІННЯ  1. Історія психологи учіння 2. Види учіння та структура учбової діяльності учнів 3. Процес засвоєння як зміст учбової діяльності учнів 4. Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю 5. Вміння самостійно вчитися 6. Неуспішність, її причини та запобігання Література IX. ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАННЯ 1. Поняття про навчання та його психологічні механізми 2. Психологічний погляд на дидактичні принципи 3. Теорії навчання 4. Класифікація навчання 5. Моделі навчання 6. Психологічні основи змісту навчання 7. Управління процесом навчання Література X. ПСИХОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ 1. Загальне поняття про психологію виховання. Предмет і завдання психології виховання Загальне поняття про психологію виховання Теорія виховання 2. Виховання як формування цілісної особистості Психологічні механізми виховання Психолого-педагогічні прийоми виховання Методи і прийоми формування досвіду громадянської поведінки Методи стимулювання і корекції поведінки 3. Поняття про моральність Вчинок як одиниця моральної поведінки Критерії та показники вихованості Рівні моральної вихованості.  4. Вікові аспекти виховання Дошкільний вік Молодший шкільний вік Підлітковий вік Рання юність 5. Психологічні особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою Література XL ПСИХОЛОГІЯ ВЧИТЕЛЯ 1. Загальна характеристика педагогічної діяльності 2. Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності 3. Структура педагогічних здібностей 4. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь 5. Стилі педагогічної діяльності Література

Вступ

Навчальний посібник "Вікова і педагогічна психологія" розрахований, перш за все, на викладачів і студентів педагогічних вищих навчальних закладів, а також може бути корисним всім, хто хоче розширити і поглибити свої знання з цих галузей психології.

У пропонованому посібнику систематизовано і представлено найновіші відомості з вікової і педагогічної психології, необхідні майбутньому вчителю, вихователю, психологу, соціальному працівнику. Його необхідність викликана відсутністю новітніх підручників українською мовою, які б враховували не лише світові, але й вітчизняні досягнення з проблем розвитку, навчання та виховання. При викладі матеріалу ми прагнули дотримуватися принципу історизму та біогенетичного підходу.

Ми дещо змінили структуру викладу програмного матеріалу порівняно з попередніми підручниками та посібниками. Новітні дані включено в зміст більшості традиційних тем. Окрім того, абсолютно новими є в посібнику теми: "Розвиток вікової і педагогічної психології в Україні", де значне місце відводиться внеску в ці галузі викладачів кафедри психології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, яка створювалась і розвивалась Г.С. Костюком, Д.Ф. Ніколенком, О.В. Скрипченком та іншими корифеями вітчизняної психології; "Психологія дорослості та геронтопсихологія", які' несправедливо пропускалися в попередніх підручниках і не розглядалися як своєрідні вікові етапи в розвитку людини.

Проблеми педагогічної психології аналізуються нами на основі особистісно-діяльнісного та вчинкового підходів в загальному контексті основних тенденцій розвитку сучасної освіти в Україні.

Працюючи над посібником, ми ставили за мету допомогти студентам педагогічних закладів розібратись в широкому спектрі наукових знань, підходів, точок зору, концепцій і теорій, а також тих можливих труднощів, з якими вони можуть зіткнутись в майбутній професійній діяльності.

У написанні посібника брали участь: доктор психологічних наук О.В. Скрипченко (розділи І і IV), кандидати психологічних наук .'I B. Долинська (розділ ІІ),З.В. Огороднійчук (розділ III), І.С. Булах (розділ V), Т.М. Зелінська (розділ VI), старший викладач Н.В. Співак (розділ VII), кандидати психологічних наук Т.М Лисянська (розділи VIII, IX), Н.П.Зубалій (розділ X), J1 .М.Зінченко (розділ XI). У написанні підрозділу "Методи психології" брали участь кандидати психологічних наук Н.Д.Абрамян та О.Г.Артемчук.

І. ПРЕДМЕТ ВІКОВОЇ І ПЕДАГОГІЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

1. Предмет вікової психології

Предмет вікової психології. Психологія, як і інші науки, вийшла з філософії. Цей вихід стався у XVII ст. Пізніше у психологічній науці відбулася її диференціація, у результаті якої утворився рід психологічних наук. Однією з гілок була генетична психологія. Її предметом є вивчення розвитку психіки тварин і людини. У свою чергу генетична психологія зазнала диференціації. З неї виділились такі галузі психології: порівняльна психологія, яка вивчає філогенез психіки шляхом порівняння основних форм психіки тварин і людини, психологія народів або етнопсихологія, яка здійснює порівняльне вивчення психічного складу різних народів і націй, і вікова психологія. Вікова психологія і є предметом нашого вивчення.

Вікова психологія є галуззю психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі. Вона вивчає психічний розвиток людини на різних вікових стадіях, тобто предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її онтогенезу. Предметом вікової психології є вивчення виникнення і розвитку психічних процесів та властивостей у дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку, тобто вікова психологія вивчає на всіх зазначених вікових етапах життя особливості відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення та інші психічні функції; вона вивчає як змінюються ці функції з віком людини. Предметом вікової психології є вивчення у людини на різних вікових етапах гри, навчання, праці, спілкування тощо, формування психічних якостей підростаючої особистості, появу новоутворень, які виникають з віком у психіці дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку. Предметом вікової психології є розкриття співвідношення природних факторів (спадковість, визрівання організму тощо) і суспільних засобів, за допомогою яких реалізуються можливості психічного розвитку людини. До предмету вікової психології входить вивчення рушійних сил індивідуального розвитку психіки людини, дослідження закономірностей переходу від попередніх до наступних періодів розвитку психічних функцій, а також вивчення індивідуальних психологічних відмінностей у розвитку людей різних вікових груп.

Отже, предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя.

Як відмічалось, вікова психологія виникла у результаті диференціації наук, своїм корінням вона була започаткована, як і вся психологія, у філософії, пізніше — вийшла із загальної і генетичної психології, а потім у ній самій проходив процес диференціації. У його результаті виникла дитяча психологія, яка у свою чергу ділиться на психологію раннього віку, психологію дошкільника, психологію молодшого школяра. Ці галузі знань розглядаються як розділи вікової психології. В цих розділах висвітлюються факти й закономірності психічного розвитку функцій, психологічні особливості дітей раннього, дошкільного та молодшого шкільного віку. До вікової психології входить психологія підлітка, психологія юнака, психологія ранньої зрілості, психологія середньої зрілості, психологія пізньої зрілості. В такому поділі є деякі відмінності, обумовлені дещо різними підходами. Так, наприклад, німецький і американський психолог Е.Еріксон виділяє психологію раннього дитинства, психологію віку гри, психологію шкільного віку (6—12 років), психологію юнацтва (від 12—13 до 19—20). Такий поділ виходив з його розуміння стадій розвитку підростаючої особисті.

Українські та інші психологи виділяють психологію підлітка як розділ вікової психології, який вивчає факти й закономірності психічного розвитку в підлітковому віці, психологічні особливості підлітка, психологію юнака, психологію людей зрілого віку і психологію людей похилого віку. У курсах вікової психології для педагогічних вузів особлива увага звертається на галузі вікової психології від народження до юнацького віку включно.

Як і кожна наука, вікова психологія має ряд складових. Це:

  1. Вчені з їх знаннями, творчим потенціалом, кваліфікацією, досвідом і кооперацією наукової праці. У психології є вчені, яким присвоюються за наукові успіхи наукові ступені кандидата, доктора психологічних наук за кваліфікацією педагогічна та вікова психологія.

  2. Відділи, чи лабораторії або групи при психологічних, чи педагогічних наукових установах, яких об'єднують інтереси проблем вікової психології.

  3. Понятійний, категорійний апарат, на якому базується вікова психологія.

  4. Система наукової інформації. Дані, які одержують науковці, працюючи в галузі вікової психології, друкуються в монографічних роботах, у психологічних збірниках та журналах тощо.

  5. Методи дослідження, якими користуються науковці, здобуваючи необхідну інформацію.