XII. Психологія вчителя

391

Друга група педагогічних умінь поділяється на три підгрупи:

• уміння, які відповідають на питання "чому вчити": працювати зі змістом навчального матеріалу (обізнаність у нових концепціях та тех­ нологіях навчання; виділяти ключові ідеї навчального предмету, оновлю­ вати його (за рахунок використання понять, термінів, дискусій у відпо­ відній галузі наук); інтерпретувати інформацію, яка надходить з газет та журналів; формувати у школярів загальноучбові та спеціальні уміння та навички; встановлювати міжпредметні зв'язки та ін.

• уміння, які відповідають на питання "кого вчити": вивчати стан окремих психічних функцій (пам'яті, мислення, уваги, мовлення та ін) учнів та цілісних характеристик видів діяльності (навчальної, трудової); навчальності та вихованості учнів; вивчити реальні учбові можливості школярів, розрізняти успішність та особистісні якості учнів; виявляти не лише актуальний рівень, а й зону найближчого розвитку учнів, умови їх переходу з одного рівня розвитку на інший; передбачати та врахову­ вати можливі ускладнення в учнів; виходити з мотивації самих учнів під час планування та організації навчально-виховного процесу; проек­ тувати та формувати у школярів відсутні у них рівні діяльності; уміння вчителя розширювати поле для самоорганізації учнів; працювати як зі слабкими, так і з обдарованими дітьми, розробляя для них індивідуаль­ ні програми.

• уміння, які відповідають на питання "як вчити": відбирати та засто­ совувати різноманітні прийоми та форми навчання та виховання; врахо­ вувати затрати сил та часу учнів і вчителя; порівнювати та узагальнювати педагогічні ситуації та комбінувати їх, використовувати диференційова­ ний та індивідуальний підходи до школярів, організовувати їх самостій­ ну учбову діяльність, знаходити декілька способів вирішення однієї пе­ дагогічної задачі.

Третю групу утворюють уміння використовувати психолого-педаго-гічні знання, передовий педагогічний досвід; хронометрувати, фіксувати, реєструвати процес та результати своєї праці; співвідносити ускладнення учнів з недоліками своєї роботи; виділяти слабкі та сильні сторони своєї праці, оцінювати свій індивідуальний стиль, аналізувати та узагальнюва­ти свій досвід, співвідносити його з досвідом інших вчителів; будувати плани розвитку своєї педагогічної діяльності.

Четверта група умінь - це прийоми постановки широкого спектру ко­мунікативних задач, головними з яких є вміння створювати умови для реалізації внутрішніх резервів партнера по спілкуванню та забезпечення його психологічної безпеки.

П'ята група умінь -. це прийоми, які сприяють досягненню високих рівнів спілкування. До них відносяться уміння зрозуміти позицію ін­шого, проявити інтерес до його особистості; інтерпретувати та читати

його внутрішній стан за нюансами поведінки, володіти засобами невер-бального спілкування (міміка, жести); прийняти точку зору учня ("де­центрація" вчителя); використовувати демократичний стиль керівництва; володіти різними ролями як засобом попередження конфліктів в спілку­ванні (наприклад зайняти позицію учня); бути готовим подякувати учня; володіти засобами, підсилюючими вплив (прийомами риторики); пере­важно використовувати організуючі впливи у порівнянні з оцінюючими і особливо дисциплінарними; підтримувати однакове відношення до всіх дітей; відмовлятися від корпоративного стереотипу "вчитель завжди пра­вий"; з гумором відноситися до окремих аспектів педагогічної ситуації, не помічати деяких негативних моментів, бути готовим посміхнутися, володіти тонами і напівтонами, слухати і чути учня, не перебивати його мовлення та учбових дій; впливати на учня не прямо, а опосередковано, через створення умов для виявлення у учня бажаної якості; не бояти­ся зворотного зв'язку у учнями; діяти в обстановці публічного виступу, близькій до театральної.

Шоста група - це перед усім уміння тримати стійку професійну по­зицію педагога, який розуміє значущість своєї професії та може проти­діяти труднощам заради соціальних та загальнолюдських цінностей; реалізовувати та розвивати свої педагогічні здібності, включаючи як їх перцептивний (розуміти та вивчати іншу людину, співпереживати їй, приймати її точку зору) так і керівні компоненти (впливати не лише на поведінку та вчинки учня, а і на його мотиви, цілі); керувати своїм емоційним станом; сприймати позитивні можливості свої та учнів, а тому сприяти ствердженню своєї позитивної Я-концепції; оволодівати еталонами праці (педагогічною майстерністю); здійснювати творчий пошук.

Сьома група - уміння усвідомлювати перспективи свого професій­ного розвитку, визначати особливості свого індивідуального стилю, використовуючи все позитивне з своїх природних даних; підсилювати свої сильні сторони та знімати слабкі, використовувати компенсаторні можливості здібностей, бути спрямованим на пошук нового, переходи­ти до рівня майстерності, до власне творчого, новаторського рівня.

Восьма група об'єднує уміння визначати характеристики знань учнів на початку та в кінці навчального року; визначати стан діяльності, умінь та навичок, видів самоконтролю та самооцінки в учбовій діяль­ності на початку та в кінці навчального року; виявляти окремі показни­ки навчальності (активність, орієнтування, кількість дозованої допомо­ги, необхідної учневі для просування), визначати причини відставання та здійснювати індивідуальний та диференційований підхід; поетапно відпрацьовувати всі компоненти навченості і навчальності; стимулюва­ти готовність до самонавчання та безперервної освіти.

392

Вікова І педагогічна психологія