XI. Психологія виховання

сьогоднішньої поведінки за актуальними мотивами, та майбутній, про який ніхто не здогадується, крім самого підлітка, передбачають пер­спективи самовиховання, допомагають усвідомити досягнення, знайти засоби просування вперед у самовдосконаленні.

Т аким чином, психологія виховання вивчає психологічні закономір­ності формування людини як особистості в умовах цілеспрямованої ор­ганізації педагогічного процесу, розглядає виховання як процес, що здій­снюється при взаємодії вихователів і дітей, взаємодії самих школярів, які є не тільки об'єктами, але й суб'єктами виховання.

Питання до самоконтролю

1. Сформулюйте визначення предмета психології виховання.

2. Охарактеризуйте теорії виховання.

3. Обгрунтуйте ідею "Особистість є джерелом саморозвитку".

4. Визначте етапи формування моральної свідомості особистості.

5. Обґрунтуйте особливості формування внутрішніх регуляторів пове­ дінки і діяльності підростаючої особистості.

Література

Бех І.Д. Образ "Я" як мета формування і розвитку особистості // Педа­гогіка і психологія. - 1998. - №2.

Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. - К.: ІЗМН, 1998.

Бех І.Д. Психологічна суть гуманізму у вихованні особистості // Педа­гогіка і психологія. Вісник АПН України. - 1994. - № 3.

Бех І.Д. Психологічні резерви виховання особистості // Рідна школа. - К.: Преса України. - 2005. - №2.

Зверєва І.Д. Діагностика морального виховання школярів. Методич­ний посібник. - К.: ІСДО, 1995.

Карненчук С.П. Самовиховання особистості. Науково-методичний посібник. -К.: ІЗМН, 1998.

Киричук В.О. Психолого-педагогічне проектування в системі вихов­ного процесу загальноосвітньої школи // Практична психологія та соці­альна робота. - 2002. - № 8.

Лишин О.В. Педагогическая психология воспитания: Учеб. пособие для шк. психологов и педагогов. - М.: Ин-т. практич. психол., 1997.

Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. -X., 1997.

382

XII. Психологія вчителя

383

XII. Психологія вчителя

1. Загальна характеристика педагогічної діяльності

Педагогічна діяльність це цілеспрямований виховуючий та навчаю­чий вплив вчителя на учнів з метою особистісного, інтелектуального та діяльнісного його розвитку, а також основа його саморозвитку та само­вдосконалення.

Педагогічна діяльність має ті самі характеристика що й інші види людської діяльності: це цілеспрямованість, мотивованість та предмет­ність. Н.В. Кузьміна однією з особливих специфічних характеристик цієї діяльності називає продуктивність. В залежності від продуктивності пе­дагогічної діяльності виділяють п'ять рівнів:

1. -репродуктивний (мінімальний) - педагог вміє передати іншим те, що знає сам;

2. - адаптивний (низький, малопродуктивний) - педагог вміє присто­ сувати своє повідомлення відповідно особливостям аудиторії;

3. - локально-моделюючий (середній, середньопродуктивний) - педа­ гог володіє стратегіями навчання учнів знанням, умінням, навичкам з окремих розділів курсу (тобто вміє формулювати педагогічну мету, розу­ міти бажаний результат та добирати систему і послідовність включення учнів в учбово-пізнавальну діяльність);

4. — системно-моделюючий знання учнів (високий, продуктивний) — пе­ дагог володіє стратегіями формування необхідної системи знань, умінь та навичок з даного предмету в цілому;

5. — системно-моделюючий діяльність та поведінку учнів (найвищий, високопродуктивний) - педагог володіє стратегіями перетворення свого предмету в засіб формування особистості учня, його потреб у самовихо­ ванні, самоосвіті, саморозвитку.

Психологічний зміст педагогічної діяльності включає мотиви, мету, предмет, засоби, продукт та результат.

Предметом педагогічної діяльності є організація навчальної діяль­ності учнів, яка спрямована на засвоєння предметного соціокультурного досвіду.

Засобами педагогічної діяльності є наукові (теоретичні та емпіричні) знання, за допомогою яких формується тезаурус учнів. Носіями знань можуть бути тексти підручників, а також відповідні уявлення, які виника­ють у учнів під час цілеспрямованого спостереження (на лабораторних, практичних) заняттях. Допоміжними є технічні, комп'ютерні, графічні та ін. засоби.

Засобами передачі є пояснення, показ (ілюстрація), спільна робота з учнями під час вирішення учбових задач, безпосередня практика (лабо­раторна, польова) тренінги.

Продуктом педагогічної діяльності є індивідуально сформований до­свід учня. Він перевіряється та оцінюється на екзаменах, заліках, під час вирішення учбових задач, контрольних робіт, здійснення тестування.

Результатом педагогічної діяльності повинен бути особистісний інди­відуальний розвиток учня, його вдосконалення.

Одним з важливих компонентів педагогічної діяльності є її мотивація. В педагогічній діяльності виділяють ті ж мотиваційні орієнтації, що і в учбовій. У першу чергу зовнішні мотиви (наприклад мотив досягнення, престижу роботи у відповідних навчальних закладах) та внутрішні мо­тиви (орієнтація на процес і результат своєї діяльності, особистісно-про-фесійного росту, самоактуалізації). Специфічним мотивом виступає орі­єнтація на домінування, мотив влади. Так Г.А. Мюррей виділив основні ознаки потреби у домінуванні та відповідні їм дії. Ознаками, чи ефекта­ми потреби домінування є бажання:

• контролювати своє соціальне оточення;

• впливати на поведінку інших людей та спрямовувати її за допомогою порад, переконання чи наказу;

• спонукати інших діяти відповідно до своїх потреб та почуттів;

• схиляти до співробітництва;

• переконувати інших у своєї правоті.

Н.А. Амінов відзначає відповідність цим бажанням певних дій, які за Г.А. Мюрреєм сгруповані в такі групи:

• схиляти, вести, переконувати, умовляти, регулювати, організовува­ ти, керувати, наглядати;

• підкоряти, правити,, диктувати умови, судити, встановлювати зако­ ни, вводити норми, складати правила поведінки, приймати рішення;

• забороняти, обмежувати, протидіяти, відмовляти, карати, позбавля­ ти волі;

- очаровувати, покоряти, примушувати прислуховуватися до себе, встановлювати моду.

Мотиваційно-споживацька сфера може бути інтерпретована в тер­мінах центрації за А.Б. Орловим. На його думку особистісна центрація вчителя є "інтегральною та системно-утворюючою" характеристикою ді­яльності педагога. Характер центрації визначає стиль, відношення, соці­альну перцепцію вчителя.

Виділяється 7 основних центрацій, які можуть домінувати у педаго­гічній діяльності в цілому, чи в окремих, конкретних ситуаціях:

• егоїстична (на інтересах свого "Я");

• бюрократична (на інтересах адміністрації, керівництва);

384

Вікова і педагогічно психологія