
- •Стислий зміст
- •Вікова та педагогічна психологія
- •1. Предмет вікової психології
- •2. Предмет педагогічної психологи
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •1. Класифікація методів.
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •2. Емпіричні методи
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Методи вікової і педагогічної психології
- •3. Інтерпретаційні методи
- •11. Методи вікової і педагогічної психології
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •1. Загальне поняття про психічний розвиток
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •2. Основні теорії психічного розвитку дитини Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •II. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблемо психічного розвитку дитини
- •3. Психічний розвиток і навчання
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •III. Проблема психічного розвитку дитини
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •1. Психологія немовлячого періоду Новонародженість
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •2. Ранній вік (2-3 рік життя)
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинство
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •3. Дошкільний вік
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •IV. Психологія дошкільного дитинства
- •V. Молодший шкільний вік
- •1. Розвиток молодшого школяра
- •2. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання
- •3. Вступ дитини до школи
- •V. Молодший шкільний вік
- •4. Загальні психологічні особливості молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •5. Характерні особливості учбової діяльності молодшого школяра
- •V. Молодший шкільний вік
- •V. Молодший шкільний вік
- •7. Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей
- •8. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів
- •8.1. Розвиток відчуттів і сприймань у молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •8.2. Пам'ять молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •8.3. Уява молодших школярів
- •8.4. Розвиток мислення молодших школярів
- •8.5. Системний підхід у вивченні мислительних операцій молодших школярів
- •8.6. Учбові задачі, які використовуються у початкових класах
- •8.7. Розвиток мовлення молодших школярів
- •8.8. Увага молодших школярів
- •V. Молодший шкільний вік
- •9. Формування особистості молодшого школяра 9.1. Емоційні особливості у молодших школярів
- •9.2. Вольові якості молодших школярів
- •9.3. Індивідуально-типологічні особливості молодших школярів
- •9.4. Засвоєння морально-етичних цінностей, норм і правил поведінки молодших школярів
- •V. Молодший шкільним вік
- •9.5. Формування взаємовідносин, груп і колективів у молодших школярів
- •9.6. Формування самосвідомості молодших школярів
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •1. Загальна характеристика підліткового віку
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •2. Розвиток вищих психічних функцій у підлітковому віці
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особиаості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •3. Особливості взаємин і спілкування підлітків з дорослими та одноліками
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •4. Соціальна ситуація особистісного зростання сучасного підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особнпопі підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VI. Психологія особистості підлітка
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •1. Загальна характеристика юнацького віку
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •2. Соціальна ситуація розвитку юнацтва. Криза юнацького віку та особливості її перебігу
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісиого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •4. Характеристика пізнавальної сфери та розвиток вищих психічних функцій в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особипісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •5. Особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •7. Формування концепції індивідуального сенсу життя та духовна самосвідомість особистості
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистісного розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VII. Психологія особистішого розвитку в юнацькому віці
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості періоду дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •2. Розвиток психічних процесів в період дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •3. Психосоціальний розвиток дорослих
- •VIII. Вік дорослості
- •4. Кризи віку дорослості
- •VIII. Вік дорослості
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одно з форм уміння
- •1. Історія психології учіння
- •IX. Понятті про уміння. Учбова діяльність учні» як одно з форм учіння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учні» як одна з форм учіння
- •2. Види учіння та структура учбової діяльності учнів
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учні» як одна з форм уміння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •3. Процес засвоєння як зміст учбової діяльності учнів
- •4. Особливості оволодіння учнями учбовою діяльністю
- •IX. Поняті про учіння. Учбова діяльність учні» як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння 287
- •5. Вміння самостійно вчитися
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм уміння 289
- •6. Неуспішність, її причини та запобігання
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •IX. Поняття про уміння. Учбова діяльність учнів як одна з форм уміння
- •IX. Поняття про учіння. Учбова діяльність учнів як одна з форм учіння
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •1. Поняття про навчання та його психологічні механізми
- •X. Гкихопогія навчання
- •2. Психологічний погляд на дидактичні принципи
- •X. Психологія навчання
- •3. Теорії навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •4. Класифікація навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •5. Моделі навчання
- •X. Психології навчання
- •7. Управління процесом навчання
- •7.1. Концепції управління процесом навчання
- •X. Психологія навчання
- •7.2. Управління як забезпечення єдності основних функцій діяльності вчителя та учнів
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчанні
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психологія навчання
- •X. Психології навчання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •1. Загальне поняття про психологію виховання. Предмет і завдання психології виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •2. Виховання як формування цілісної особистості
- •XI. Психології виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •3. Поняття про моральність
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психологія виховання
- •В исокий рівень
- •Середній рівень
- •Н изький рівень
- •XI. Психологія виховання
- •4. Вікові аспекти виховання
- •XI. Психологія вихованні
- •XI. Психологія виховання
- •XI. Психології виховання
- •XI. Психологія виховання
- •5. Психологічні особливості виховання дітей з асоціальною поведінкою
- •XI. Психологія виховання
- •XII. Психологія вчителя
- •XII. Психологія вчителя
- •1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
- •XII. Психологія вчителя
- •2. Здібності в структурі суб'єкта педагогічної діяльності
- •XII. Психологія вчителя
- •3. Структура педагогічних здібностей
- •XII. Психологія вчителя
- •4. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
- •XII. Психологія вчителя
- •XII. Психологія вчителя
- •5. Стилі педагогічної діяльності
- •XII. Психологія вчителя
- •XII. Психологія вчителя
- •6. Психологічний аналіз уроку в діяльності вчителя
- •XII. Психологія вчителя
VIII. Вік дорослості
249
Пізня дорослість (починаючи з 60 років) характеризується процесом старіння. Але не всі органи і системи організму старіють одночасно. Цей процес для більшості з них починається в ранній і середній дорослості. А так як системи організму людини мають значні резерви, то процеси старіння можуть проявляти себе тільки в пізній дорослості, тобто коли людині більше 70 років.
У пізній дорослості знижується працездатність всього організму людини, послаблюється сенсорика. На цей процес впливає спосіб життя людини, хвороби, життєві негаразди. Але люди похилого віку, які ведуть активний спосіб життя, підтримують фізичну форму, не мають яскраво виражених ознак старіння. Старики не є однорідною групою, а розділяються на декілька підгруп: від тих активних, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, до тих, хто можливо страждає від хвороб і потребує догляду.
В пізній дорослості відбуваються зміни у зовнішності людини. Шкіра обличчя стає сухою і тонкою, на ній з'являються зморшки, тому що втрачається підшкірна жирова тканина, в тканинах організму зменшується вміст рідини. Волосся стає зовсім сивим. Змінюються осанка, з'являються сутулість, в результаті обезводнення організму суглоби тверднуть, можуть часто тріскатися дрібні кровоносні судини, утворюючи крововиливи.
Органи відчуттів людини - слух, зір, смак, нюх - поступово слабнуть, але характер і ступінь їх послаблення можуть значно різнитися. З віком, як ми вже вказували, погіршується слухова чутливість до високих тонів ( 4.000 - 16.000 Гц), причому спади чергуються з моментами підйому. В діапазоні середніх частот погіршення чутливості відбувається незначною мірою, тому в період від 20 до 60 років мовні звуки сприймаються досить чітко. А ось низькочастотні звуки (32 - 200 Гц) - шуми (шорохи) в пізньому онтогенезі зберігають своє сигнальне значення. Недочування змінює поведінку старої людини, деякі з них здаються неуважними, погано мислячими, але насправді вони погано чують, тому і не реагують адекватно.
Зниження кольорової чутливості з 28 до 80 років відбувається неоднаково. За даними А.Сміта, чутливість до жовтого кольору після 50 років не змінюється, а до зеленого знижується поступово. З віком значно послаблюється сенсорна реакція на червоний і синій кольори. Зберігається (до 70 років) окомірна функція і сенсорне поле зору. У старих людей знижується гострота зору, що утруднює здатність розрізняти мілкі деталі. Поступово втрачається еластичність кришталика, змінюється його структура, що веде до помутніння кришталика і до катаракти.
Смакові відчуття в старості майже не змінюються. Люди добре відчувають солодке, але чутливість до гіркого дещо знижується. Старі люди відчувають деякі складнощі у визначенні окремих компонентів у їжі. Це викликано тим, що у них більшою мірою ослаблений нюх. Нюх погіршується досить помітно.
В процесі старіння зменшується м'язова маса людського організму, тому зменшується сила і витривалість, старі люди не витримують тривалого фізичного чи нервового навантаження.
В старості люди нижчі на 3-5 см, ніж були в молоді роки, так як між-хребцеві диски стискаються, змінюється осанка, відбувається демінера-лізація кісток, тому що вони втрачають кальцій. Кості стають порожнистими, крихкими, неміцними; їх пористість призводить до того, що вони легко ламаються і довго зростаються (цей стан називається остеопоро-зом). Старі жінки більше страждають остеопорозом, тому що у них після менопаузи у крові знижується рівень естрогенів.
М'язи функціонують гірше, бо вони не отримують через кров достатню кількість поживних речовин, з них недостатньо виводяться продукти розпаду. Кровоносні судини менш еластичні, їм властиве закупорення.
Серце - це теж м'язи, і в старості воно має ті ж недоліки, що і м'язи взагалі. Робота серця залежить від роботи серцево-судинної системи, яка з часом теж старіє. В результаті знижується максимальний кровоплив до серця і від нього, серце після кожного скорочення довше відновлюється, таким чином навантаження на серцевий м'яз збільшується. В старості здатність легень до газообміну знижується.
В пізній дорослості вироблення антитіл імунною системою починає спадати, тому старі люди менше захищені від інфекційних хвороб та мікроорганізмів.
В результаті спеціалізованої дії закона гетерохронності довго зберігається і покращується робота одних систем організму і паралельно з різними темпами відбувається інволюція інших систем.
В період пізньої дорослості відбувається пристосування організму людини до нових умов життєдіяльності, різними способами підвищується біологічна активність структур організму, мобілізуються його резервні можливості. Поряд з послабленням інтенсивності окислювальних процесів, активізується резервний шлях генерації енергії - гліколіз (процес розщеплення вуглеводів), росте активність багатьох ферментів.
Поряд з відкладенням жирів, солей відбувається накопичення пігмен-та ліпофусцина, який має високу швидкість споживання кисню. Також збільшується кількість ядер в клітинах печінки, нирок, серця, скелетних м'язів нервової системи — це призводить до покращення обмінних процесів. Тільки в старості з'являються великі мітохондрії, які є основними механізмами акумуляції енергії.
Отже, в період старіння відбувається подолання деструктивних явищ в організмі людини за рахунок підвищення активності різних структур організму шляхом резервування, інтенсифікації, компенсації, а також формування якісних утворень, які зберігають працездатність людини. Чималий вклад в особисту активність людина вносить сама. Вивчення гіподинамії
25О
Вікова і педагогічна психологія