Мультимедійний смартфон (iPhone)
iPhone
— (Рисунок .11) мультимедійні смартфони,
що розроблені корпорацією Apple. Смартфони
суміщають
в собі функціональність плеєра iPod, комунікатора та Інтернет планшету. Пристрій для читання електронних книг (E-book reader)
(Рисунок .11)
Е-Book
device
—(Рисунок .12) загальна назва для цілої
групи вузькоспеціалізованих компактних
пристроїв, що призначені для відображення
текстової і графічної інформації (у
форматах html,
txt,
pdf
тощо).
Основною відмінністю E-book від КПК, планшетників, ноутбуків або нетбуків є обмежена функціональність, що дозволяє істотно збільшити робочий час використання. (Рисунок .12)
Будова пристрою
Системний блок являє собою основний вузол, у якому зібрані найбільш важливі компоненти персонального комп’ютера. Основною компонентою є материнська плата.
(Рисунок .1)
Системна плата є своєрідним «фундаментом» для всіх комплектуючих персонального комп’ютера. Саме в неї вставляються всі основні пристрої: відеокарта, оперативна пам'ять, процесор, жорсткі диски тощо. Інакше кажучи, це платформа, на якій будується вся конфігурація комп'ютера.
На системних платах також зустрічаються інтегровані пристрої, тобто вмонтовані. Прикладом можуть бути системні плати із вмонтованими звуковою і відеокартами
(Рисунок .1)
На ній розміщені :
Центральний процесор (Рисунок .2 ) — функціональна частина ЕОМ, що призначена для інтерпретації команд. Усіма блоками комп'ютера керує центральний процесор (ЦП). Він також виконує всі програми. Це компактний модуль (розміром близько 5 х 5 х 0,3 см), що вставляється в гніздо на материнській платі. Напівпровідниковий кристал сучасного процесора містить мільйони чи навіть мільярди транзисторів. Центральний процесор — основний компонент комп'ютера, призначений для керування всіма його пристроями та виконання арифметичних і логічних операцій над даними.
(Рисунок .2)
Сьогодні існує два основних виробника процесорів для персональних компютерів і, відповідно, наборів системної логіки (чипсетів)для побудови материнських плат для них — від компанії Intel (Slot 1, Slot 2, Socket 340, Socket 478) і від компанії AMD (Slot A, Socket А). Перша підтримує процесори Intel Pentium II, Pentium ІІІ, Celeron і Pentium 4, а друга — AMD Athlon і Duron. Процесор одного виробника у більшості випадків неможливо використовувати в материнських платах, розрахованих для іншого.
За числом процесорів, що складають центральний процесор, розрізняють однопроцесорні й багатопроцесорні (мультипроцесорні) материнські плати
Оперативна па́м'ять (Рисунок .3) (англ. Random Access Memory, дослівно — пам'ять з довільним доступом, первинна пам'ять) — пам'ять ЕОМ, призначена для зберігання коду та даних програм під час їх виконання. У сучасних комп'ютерах оперативна пам'ять переважно представлена динамічною пам'яттю з довільним доступом DRAM.
Ця пам'ять має дві основні характеристики: вона дуже швидка і вона очищається при відключенні електроживлення. Саме тому при перезавантаженні усі не збережені дані втрачаються, а включення комп'ютера займає стільки часу. Усі потрібні дані треба рахувати з жорсткого диска і наново помістити в пам'ять.
(Рисунок .3)
Також системний блок має ще декілька компонентів :
Тверди́й диск або Тверди́й магні́тний диск, або Накопичувач на магнітних дисках (Рисунок .4) (англ. Hard (magnetic) disk drive, англ. HDD), у комп'ютерному сленгу — «вінчестер» , — магнітний диск, основа якого виконана з твердого матеріалу . У більшості ЕОМ виконує функцію енергонезалежного носія інформації (комп'ютерної пам'яті чи нагромаджувача інформації) з довільним доступом.
(Рисунок .4)
Відеока́рта (Рисунок .5)(англ. video card, також графічна карта, графічний адаптер, графічний прискорювач) — пристрій, призначений для обробки, генерації зображень з подальшим їх виведенням на екран периферійного пристрою.
Відеокарта зазвичай є платою розширення (дискретна відеокарта) і вставляється у слот розширення, універсальний (PCI-Express, PCI,ISA, VLB, EISA, MCA) або спеціалізований (AGP), проте відеокарта може бути вбудованою (інтегрованою) у материнську плату (як у вигляді окремого елементу, так і в якості складової частини північного мосту чіпсету або центрального процесора).
Сучасні відеокарти не обмежуються лише звичайним виведенням зображень, вони мають вбудований графічний мікропроцесор, котрий може проводити додаткову обробку, звільняючи від цих задач центральний процесор. Наприклад, усі сучасні відеокартиNVIDIA і AMD (ATi) підтримують OpenGL на апаратному рівні. Останнім часом, разом зі зростанням обчислювальних потужностей графічних процесорів має місце тенденція використовувати обчислювальні можливості графічного процесору для вирішення не графічних задач.
(Рисунок .5)
Блок жи́влення (Рисунок .6)— вторинне джерело живлення, призначене для забезпечення живлення електроприладу електричною енергією, при відповідності вимогам її параметрів: напруги, струму, і т. д. шляхом перетворення енергії інших джерел живлення.
У побуті, найчастіше, блок живлення перетворює змінну напругу величиною 220 В і частотою 50 Гц (в Україні та багатьох інших країнах, саме таку напругу і частотумає побутова електромережа), в задану постійну напругу .
(Рисунок .6)
Звукова́ пла́та (Рисунок .7) (також звукова карта, аудіоплата, аудіокарта, звуковий контролер, аудіоконтролер)— електротехнічний пристрій, що дозволяє працювати зі звуком на комп'ютері (виводити на акустичні системи та записувати в комп'ютер).
(Рисунок .7)
Дисково́д Диск драйв або Дисковий накопичувач (Рисунок .8) — контролер зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв, комп'ютерний пристрій управління введенням-виведенням інформації (даних) для записування-зчитування на змінні диски, важливий різновид комп'ютерних накопичувачів.
Як правило дисковод має електродвигун зі шпинделем для обертання дисків. В цьому класі пристроїв саме наявність механіки є визначальною, проте існують накопичувачі без потреби в механіці (передусім, карти і пристрої на флеш-пам'яті).
(Рисунок .8)