2. Мета, завдання, зміст і структура курсу «Методика викладання російської мови у вищій школі». Значення методики для викладання російської мови у вищій школі

Навчальна дисципліна «Методика викладання російської мови у вищій школі» входить до циклу професійно орієнтованих. Програма цієї дисципліни побудована відповідно до кваліфікаційної характеристики викладача російської мови, яка вивчається в усіх вищих закладах I і II рівнів акредитації педагогічного профілю та педагогічних вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації.

Мета курсу – озброїти майбутнього викладача російської мови не тільки теорією цією науки, а й найефективнішими формами організації навчального процесу, найдоцільнішими методами і прийомами навчання студентів на сучасному етапі розвитку вищих навчальних закладів.

Курс розраховано на 95 години, з яких 50 годин відводиться на аудиторну (22 год. лекційних, 12 год. практичних, 16 год. лабораторних) і 45 годин на самостійну роботу.

Завдання курсу методики викладання російської мови у вищій школі:

• знайомити магістрантів зі змістом освіти у вищих навчальних закладах, подати відомості про наукові основи створення навчальних планів, програм та методичних посібників;

• формувати вміння майбутніх викладачів лінгвістичних дисциплін планувати навчально-виховний процес у вищих закладах освіти, створювати програмно-методичне забезпечення курсу сучасної російської мови, методи її викладання у загальноосвітніх навчальних закладах, шкільного курсу російської мови, практикуму з російської мови;

• формувати вміння магістрантів організовувати та проводити лекційні і практичні заняття із зазначених вище дисциплін;

• вчити майбутніх викладачів раціонально й науково обґрунтовано організовувати самостійну роботу студентів;

• стимулювати науково-методичну творчість магістрантів, прагнення вдосконалювати свою педагогічну освіту, прищеплювати творче ставлення до викладацької праці;

• формувати вміння майбутніх викладачів лінгвістичних і лінгводидактичних дисциплін правильно контролювати та оцінювати знання студентів;

• вчити раціонально добирати, а в разі необхідності виготовляти роздавальний матеріал, наочність до занять відповідно їх пізнавальної мети;

• своєчасно й уміло застосовувати ТЗН і засоби мультимедіа для проведення занять з лінгвістичних і лінгводидактичних дисциплін;

• знайомити з кращим педагогічним досвідом викладачів ВНЗ України, вчити застосовувати найбільш ефективні прийоми і методи навчання, що застосовуються в системі викладання навчальних дисциплін.

Магістранти знайомляться із законодавчими актами України про вищу освіту та з концепцією її розвитку за Болонським процесом. Належна увага приділяється аналізу типових і робочих програм, підручників, психологічних основ і загальнодидактичних принципів вивчення лінгвістичних і лінгводидактичних дисциплін у вищих навчальних закладах.

Найбільша увага приділяється таким питанням, як структура лекції з сучасної російської мови, методики навчання російської мови у загальноосвітніх навчальних закладах, планування й методика проведення практичних занять з цих курсів у вищій школі, оцінювання студентської успішності.

Важливе значення має вирішення проблеми активізації самостійної роботи студентів над теоретичним і практичним матеріалом, аналізом сучасної наукової та навчально-методичної літератури зі згаданих вище дисциплін.

Підготовка компетентного викладача російської мови залежить від чіткої, цілеспрямованої організації навчального процесу з дисципліни. Організаційними формами засвоєння курсу «Методика викладання російської мови у вищій школі» є такі, як: лекція, практичне та лабораторне заняття, семінар, самостійна робота, магістерське стажування.

Лекційний курс передбачає висвітлення основних питань методики викладання російської мови та є науково-теоретичною базою, що забезпечує усвідомлене засвоєння прикладних питань лінгводидактики у вищій школі. Лекція є процесом, під час якого у студентів формуються знання, забезпечуються мотиваційний компонент і загально-орієнтований етап оволодіння науковими знаннями. Окрім того лекції розкривають перед студентами-філологами найважливіші проблеми методики і тим самим стимулюють їх науково-дослідну роботу під час навчання у вищому навчальному закладі.

Практичні та лабораторні заняття. Кожне практичне (лабораторне) заняття спрямоване на формування професійних умінь і навичок, якими повинен володіти викладач-філолог. У підготовці до цих занять, бажано скористатися такими порадами:

• ознайомтеся з планом заняття, усвідомлюючи суть кожного питання;

• перечитайте текст лекції (-ій);

• опрацюйте відповідний розділ вузівського підручника;

• доберіть рекомендовану літературу й опрацюйте її, конспектуючи окремі джерела чи роблячи короткі записи;

• виконайте практичні завдання;

• підготуйте відповіді на контрольні запитання.

Формами проведення практичних занять передбачено: перевірку якості знань теоретичного матеріалу (усне опитування, письмове тестування, контрольні зрізи); рольові ігри; спостереження та аналіз занять й окремих фрагментів; конференції; дискусії; виправлення і класифікація помилок у письмових роботах студентів; розроблення планів-конспектів занять різних типів; добір наочності, дидактичного матеріалу; моделювання навчальної ситуації в аудиторії; захист залікових занять. Окрім того, на практичних заняттях відбувається обговорення наукових статей з теми, ознайомлення з навчальною практикою окремих викладачів, педагогічних колективів, досвід яких висвітлюється на сторінках фахових журналів.

Формами проведення лабораторних занять передбачено: аналіз педагогічних і методичних ситуацій; аналіз лінгводидактичної спадщини, статей, опублікованих на сторінках фахових журналів; аналіз дидактичного матеріалу вузівських підручників і посібників; аналіз планів-конспектів занять; аналіз і самоаналіз спостережуваного заняття; аналіз змісту вузівських курсів мови; аналіз результатів методичного експерименту; захист планів-конспектів занять в проблемних групах; складання питальників до основних розділів вузівських курсів мови; складання завдань і вправ проблемно-пошукового характеру; добір текстів для написання диктантів, переказів, творчих завдань; складання зорових опор; рецензування доповідей, виступів, рефератів тощо; підготовка запитальників для інтерв’ю, співбесід і анкет зі студентами та викладачами; складання програми методичного експерименту.

Під час практичного, лабораторного занять, індивідуальних консультацій зі студентами викладач використовує обговорення, дискусії, бесіди, «круглі столи», рольові ігри. Обговорення є дуже ефективною формою навчання, оскільки воно перетворює студентів на активних учасників навчального процесу. Але обговорення – це не просто момент цікавих бесід або можливість для студентів поговорити, а важливий інструмент навчання: отримання інформації, розв’язання суперечок, розвиток навичок, перевірка ідей тощо. Характер студентського обговорення контролюється викладачем, який готовий втрутитися, щоб надати дискусії цілеспрямованості.

Дискусію викладач організовує за допомогою так званого методу Сократа: ставляться запитання, перевіряються відповіді, тим самим група спрямовується у заздалегідь визначеному напрямку.

Іншим видом роботи під час практичного, лабораторного занять, індивідуальних консультацій зі студентами є бесіда, яка, як правило, пов’язана з концепцією заняття і викладач виступає головним чином посередником і гідом у бесіді самих студентів. Викладач ставить студентам запитання, щоб стимулювати дебати.

«Круглі столи» під час занять у вищих навчальних закладах відомі як публічні дискусії, ключовим фактором яких є вдало обрана тема. У процесі обговорення всім студентам надається можливість ставити запитання, відповідати на запитання співучасників дискусії, обмірковувати та занотовувати наведені аргументи, в кінці підвести підсумки. Яку б тему не було обрано, студенти повинні написати дві роботи: одну до дискусії, а другу – після.

Рольові ігри є спеціально розробленою та структурованою формою роботи групи. Вона передбачає виконання студентами акторських ролей на базі вивченого матеріалу. Студенти мають відмовитися від звичайної ролі спостерігача і на певний час стати активними учасниками аналізованих подій чи ситуацій. До заняття студент має подати викладачеві письмовий нотаток щодо обраної ролі, викладач, повертаючи після перевірки, висловлює зауваження і поради стосовно того, що слід ще прочитати та підготувати. До рольової гри студенти мають ґрунтовно підготуватися. Після її завершення викладач може запропонувати письмову підсумкову роботу, яка допоможе студентам ще раз оцінити свої можливості.

Одна з гарантій успіху для студента на занятті – взяти за правило приходити готовим до діалогу.

Індивідуальна робота студента є формою організації навального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально спрямований розвиток здібностей, науково-дослідну роботу та творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням потреб і можливостей студента. Індивідуальні заняття на старших курсах мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань. З метою вивчення курсу методики навчання української мови використовуються такі види індивідуальних занять, як: консультація, індивідуальне завдання, індивідуальне навчально-дослідне завдання.

Консультація – один з видів навчальних занять (індивідуальні або групові), які проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі питання теоретичного або практичного характеру та для пояснення певних теоретичних положень або аспектів, їх практичного застосування (поточні семестрові консультації – проводяться протягом семестру; екзаменаційні – перед контрольним заходом). У процесі поточного консультування допускається діагностичне тестування знань студентів для виявлення рівня засвоєння окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості практичних умінь і навичок.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання, що має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Такі завдання студенти виконуються самостійно під керівництвом викладача. У випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів.

Ефективним видом індивідуальних робіт є підготовка реферату (захист реферату є складовою частиною заліку).

Засвоєння методики викладання російської мови у вищій школі потребує ознайомлення з науковою літературою і підготовки рефератів з тієї чи іншої теми курсу. Вимоги до реферату:

• мета реферату – поглиблення і розширення знань, професійної ерудиції;

• оформлення реферату має відповідати загальноприйнятим вимогам (титульний лист, план, втуп, головна частина, висновки, список літератури);

• у вступі має бути визначеним предмет реферату й основні завдання, названі прізвища вчених, які досліджували цю проблему;

• в основній частині з’ясовується суть питання, наводяться різні погляди вчених (посилання на авторів і цитування окремих положень), розкривається своє розуміння проблеми;

• у висновку необхідно сформулювати особисту точку зору, що склалася на основі опрацьованої літератури з даної проблеми;

• список літератури включає основні джерела з аналізованої проблеми і складається в алфавітному порядку за загальноприйнятими правилами бібліографічного опису;

• основна увага звертається на характер викладення матеріалу (згадайте особливості наукового стилю, якому властиві такі риси: логічність і послідовність, взаємозв’язок між частинами тексту, точність формулювань і визначень, системність у класифікації наукових понять, об’єктів дослідження);

• реферат має бути охайно оформленим, відповідати нормам літературної мови (написання цитат, дотримання абзаців, орфографічна правильність тощо).

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі ІНДЗ) є видом позааудиторної самостійної роботи студента, що використовується у процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується разом зі складанням іспиту з зазначеної дисципліни. ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота у межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять і самостійно вивченого матеріалу, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому. Мета таких завдань – самостійне вивчення частини програмового матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу і розвиток навичок самостійної роботи.

Самостійне опанування студентами наукових засад лінгводидактики й ознайомлення з практикою роботи викладачів-філологів має професійне спрямування. Самостійна робота з методики російської мови має прищепити майбутнім викладачам уміння систематично поповнювати свої знання, працювати з довідковою літературою, швидко і творчо орієнтуватися в новій інформації.

Мета самостійної роботи – допомогти студентам у їхній самостійній роботі над проблемами теорії і практики навчання мови у вищій школі, у формуванні спеціальних, професійних умінь і навичок тощо. Кожна визначена тема містить запитання і завдання для самопідготовки, різнорівневі контрольні завдання для самостійної роботи, а також список рекомендованої літератури для цілеспрямованого опрацювання матеріалу. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів-філологів передбачає засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань). Виконання контрольного завдання у процесі самостійної роботи є обов’язковою умовою для допуску студента до складання іспиту з методики викладання російської мови у вищій школі. Самостійну роботу студент може виконувати в бібліотеці, методичному кабінеті, комп’ютерному класі.