3. Структура тексту семінарського заняття:

• тема,

• мета;

• перепік тем і проблем, які планується розглянути на занятті;

• система запитань (репродуктивних і продуктивних) для активізації дискусії зі студентами;

• критерії оцінювання;

• завдання для самостійної роботи.

Кредитно-модульна система є демократичною, гуманістичною. Звичайно, вона вимагає вимогливості та контролю, але й взаємоповаги. Так, П.І. Сікорський (Сікорський П.І. Кредитно-модульна технологія навчання. – К., 2004. – С. 116-117) підкреслює такі її вимоги:

а) відкритість, свобода слова і запитань, право на помилку з обох сторін;

б) відсутність повчань і моралізувань, усі зусилля педагога спрямовуються на організацію сприймання, розуміння і запам'ятовування, засвоєння нових знань, повторення раніше вивченого;

в) під час навчання моделюється мажорний мікроклімат, ство­рюється позитивна мотиваційна аура суб'єктів навчання, віра в загальний успіх;

г) кожна хвилина навчального часу відводиться на організацію засвоєння теоретичних знань, практичних дій, на модульних заняттях студенти працюють індивідуально, відсутнє списування і традиційне підказування;

д) об'єктивність навчальної системи забезпечується обов’язковим вхідним контролем, опорними контрольними зрізами.

Важливу роль у процесі впровадження кредитно-модульної системи відіграє творча обстановка, методика співробітництва (а не імперативна педагогіка), наставництва, духовного вчительства. Так, І.М. Дичківська (Інноваційні педагогічні технології.  К., 2004.  С. 289-290) називає такі умови досягнення продуктивної співпраці:

• відсутність внутрішніх перепон творчим виявам. Для налаштованості студентів до творчого пошуку необхідно допомогти їм у набутті впевненості у стосунках з однокурсниками, викладачами;

• організація активної роботи підсвідомості. Деякі ідеї можуть на мить «виринути на поверхню», тому важливо своєчасно зафіксувати їх, щоб пізніше прояснити, упорядкувати і використати;

• утримування від поспішного і необ'єктивного оцінювання. Це сприяє розширенню потоку ідей, зосередженню над осмисленням проблеми;

• використання метафор і аналогій, відшуковування нових асоціативних зв'язків. Можливості творчого пошуку зростають за рахунок незвичайних зіставлень, порівнянь;

• розвиток уяви, фантазії з відповідним контролюванням їх. Після творення обстановки внутрішньої свободи, періоду «дозрівання ідей» усі пропозиції обговорюються і критично переглядаються;

• розвиток сприйнятливості, підвищення чутливості, широти й насиченості сприйняття світу, що є основою розвитку професійної сенситивності (чутливості);

• допомога тим, хто навчається, знаходження сенсу у творчій діяльності.

Навчальний процес, який здійснюється за таких умов, передбачає вільне спілкування, обмін думками, ідеями, а найголовніше – особистісну «включеність» майбутніх педагогів у творчість.