2. Організація модульного вивчення циклу дисциплін

До психолога-педагогічного забезпечення модульної технології належать;

• складання модульних навчальних програм і модульного планування;

• модульний розподіл навчальної дисципліни і виділення оптимального часу на засвоєння кожного модуля;

• структурування і генералізація навчального матеріалу кожного модуля, навчальної дисципліни, міждисциплінарних курсів;

• підготовка модульних посібників і підручників;

• визначення системи контрольних параметрів з кожної навчальної дисципліни;

• напрацювання адекватних до генералізованої структури знань і вмінь матеріалів для контролю і оцінювання за допомогою комп'ютерних технологій.

П.І. Сікорський (Сікорський П.І. Кредитно-модульна технологія навчання. – К., 2004. –С. 115-116) наголошує: «Під час підготовки до проведення лекційних занять модуля, окрім визначення загальних цілей і завдань, розробляється теоретична частина модуля (сукупність понять, їхніх властивостей, законів і закономірностей тощо), виділяється система навичкових практичних дій, які не лише підсилюють розуміння теоретичних відомостей, а й готують студентів до розв'язування складніших вправ. Окрім того, продумується система творчих вправ, система усних завдань та домашніх робіт, засобами яких організовується планове повторення головних навичок, інших практичних дій. Важливе місце в підготовці відводиться системам евристичних запитань (для актуалізації опорних знань, повторення запланованих головних знань і навичок, засвоєння нових теоретичних відомостей тощо).

О.І. Потапенко (Потапенко О.І. Кожуховська Л.П., Товкайло Т.І., Чубань Т.В. Лінгводидактика (курс лекцій): Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Міленіум, 2005. – С. 10-12) пропонує викладачам готувати навчальні заняття для цілого модуля орієнтовно за таким планом:

1. Структура тексту лекції;

• тема;

• мета;

• план;

• основні терміни та поняття;

• структури елементів теоретичних знань (поняття, їхні властивості, закони і закономірності, причини і наслідки, факти і явища, персоналії та хронологія подій тощо);

• проблематика змістових ліній;

• лекційний виклад навчального матеріалу у формі знаннєвих структур, з паралельно визначеною структурою навичкових вправ та евристичними запитаннями до студентів з метою осмислення й усвідомлення навчального матеріалу, а також виділеною частиною знаннєвих елементів для самостійного засвоєння студентами в доступній для них формі;

• опорна система (таблиця) головних елементів теоретичних знань і навичкових вправ;

• система запитань для самоконтролю (репродуктивний і творчий рівні);

• завдання для самостійної роботи.

2. Структура тексту практичного заняття:

• тема;

• мета;

• система усних вправ і запитань (репродуктивних і евристичних) з метою актуалізації теоретичних елементів знань для їхнього використання під час виконання практичних вправ;

• диференційовані підсистеми позичкових і творчих вправ для різних типологічних груп студентів;

• узагальнення і систематизація алгоритмів дій;

• завдання для самостійної роботи студентів.