- •Завдання на виконання курсового проекту
- •6.030601 “Менеджмент”
- •Прізвище, ім’я, по-батькові
- •Робочий план підготовки курсового
- •1.1. Вибір теми та організація написання і захисту роботи.
- •1.2. Вимоги до обсягу, структури та змісту курсового проекту.
- •1.3. Рекомендації по методології курсового проектування.
- •1.3.1. Складання робочого плану підготовки курсового проекту.
- •1.3.2. Обґрунтування актуальності теми дослідження.
- •1.3.3. Формулювання мети і завдань, об’єкта і предмета дослідження.
- •1.3.4. Вивчення і аналіз теоретичних засад дослідження.
- •1.3.5. Збір і аналіз практичної інформації.
- •1.3.6. Висновки.
- •Розділ 2 правила оформлення курсового проекту
- •2.1. Загальні вимоги.
- •2.2. Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів.
- •2.3. Ілюстрації.
- •2.4. Таблиці.
- •Роль рослинництва в економіці підприємства
- •2.5. Примітки до тексту.
- •2.6. Примітки до ілюстрацій та таблиць.
- •2.7. Формули та рівняння.
- •2.8. Посилання.
- •2.9. Список використаних джерел.
- •2.10. Додатки.
- •Розділ 3 зразок плану та методичні поради по виконанню курсового проекту
- •Поради по виконанню розділу 1
- •Поради по виконанню розділу 2
- •Склад та структура товарної продукції підприємства
- •Роль рослинництва в економіці підприємства
- •Розміри і структура землекористування підприємства
- •Економічна ефективність використання земель підприємства
- •Склад та структура орних земель підприємства
- •Розміщення ріллі по сівозмінах та бонітети ґрунтів*
- •Сортовий склад польових культур, які вирощуються в підприємстві станом на 201. . . Рік
- •Площі, видовий і сортовий склад багаторічних насаджень підприємства
- •Врожайність і валові збори продукції основних сільськогосподарських культур
- •Забезпеченість рослинництва матеріально-технічними ресурсами
- •Склад і структура виробничої собівартості 1 ц продукції рослинництва, у середньому за 201. . . – 201. . .Рр.
- •Економічна ефективність виробництва продукції рослинництва
- •План трансформації сільськогосподарських земель
- •Заходи по поліпшенню сільськогосподарських земель підприємства на плановий рік*
- •3.2. Обґрунтування видового складу культур.
- •1. Планування ресурсної врожайності з використанням формули (3):
- •Розрахунок величини врожайності на основі природної
- •Розрахунок приросту врожайності (культура - озима пшениця) від внесення добрив (умовний приклад)
- •2. Планування ресурсної врожайності з використанням формули (4).
- •3. Поправка до розрахункової врожайності на погодні умови (п).
- •Програмування ресурсної врожайності сільськогосподарських
- •Планові площі та структура посівів підприємства
- •Планові площі та структура посівів підприємства
- •1. Планування заготівлі і потреби органічних добрив.
- •Валова продукція рослинництва у постійних 2010 р.
- •Розрахунок грошових надходжень і результатів від реалізації
- •Основні економічні показники розвитку галузі
- •Рекомендована література
- •Додатки
- •Зразок оформлення титульного аркуша курсового проекту
- •Курсовий проект з планування діяльності підприємств
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку використаних джерел
- •Довідкові матеріали, які рекомендуються до використання
- •1. Постійні ціни 2010 р. На окремі види продукції сільського господарства (продукція рослинництва) за 1ц
- •2. Коефіцієнти перерахунку сільськогосподарської продукції в умовні зернові одиниці
- •3. Норми споживання основних видів продуктів харчування у розрахунку на людину за добу, г
- •4. Шкала бонітетів основних ґрунтів Миколаївської області (на богарі)
- •Продовження таблиці 4
- •5. Родючість орних земель по адміністративних районах
- •6. Дольова участь факторів інтенсифікації у формуванні величини прибавки врожаю при вирощуванні сільськогосподарських культур, %
- •7. Ціна одного бала, кг з 1га врожаю основної продукції
- •8. Вміст поживних речовин у добривах, коефіцієнти переведення їх в умовні одиниці і кількість добрив у натурі, яка відповідає 1кг д.Р.
- •9. Винос поживних речовин з ґрунту з врожаєм сільськогосподарських культур, кг на 1т основної та побічної продукції
- •10. Винос поживних речовин з ґрунту з врожаєм польових культур на зрошенні, кг на 1т основної продукції
- •11. Винос поживних речовин з ґрунту з врожаєм сільськогосподарських культур на 1ц основної і відповідну кількість побічної продукції
- •Продовження таблиці 11
- •12. Коефіцієнти використання поживних речовин з добрив
- •13. Урожайність сучасних сортів озимої м’якої пшениці
- •14. Приріст врожаю основних сільськогосподарських культур від впровадження нових сортів
- •15. Приріст врожаю сільськогосподарських культур від запровадження
- •17. Приріст врожаю сільськогосподарських культур
- •18. Приріст врожаю окремих кормових культур
- •19. Поправні коефіцієнти для коригування бонітету полів з урахуванням попередника озимої пшениці
- •20. Середня окупність добрив врожаєм сільськогосподарських культур у Миколаївській області
- •Продовження таблиці 21
- •21. Окупність органічних добрив на фоні мінеральних
- •22. Окупність мінеральних добрив приростами врожаїв
- •23. Рекомендована структура посівів для господарств Миколаївської області
- •Продовження таблиці 24
- •24. Орієнтовна структура посівних площ кормових культур
- •25. Кормові культури у структурі посівних площ спеціалізованих господарств, %
- •26. Приклад чергування культур у 8-ми та 9-ти пільних
- •27. Співвідношення врожайності основної та побічної продукції
- •28. Норми висіву насіння окремих сільськогосподарських культур
- •29. Вміст сухої речовини у кормах і підстилці
- •30. Коефіцієнти виходу гною з 1ц використаних кормів і підстилки, ц
- •31. Норми виходу гною від 1 голови худоби за рік, т
- •32. Використання поживних речовин сільськогосподарськими культурами, %
- •33. Норми витрат окремих видів хімічних препаратів,
- •Інша довідкова інформація
- •Примірна врожайність та нормативи потреб площі культурного пасовища для випасу однієї корови
- •6.030601 “Менеджмент”
- •54029, М. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
2.8. Посилання.
Інформація, отримана з різних джерел, може використовуватися в тексті курсового проекту прямо або непрямо. Непрямо – означає в переробленому вигляді, тобто переказу в довільній формі змісту джерела з посиланням на нього, але без лапок. Якщо в тексті використовуються прямі цитати, їх слід обов’язково брати в лапки і давати посилання. Цитати дозволяють з максимальною точністю передати авторську думку з метою її подальшого використання для обґрунтування своїх висновків чи для полеміки з автором. Цитати залучають також і для ілюстрації або надання більшої переконливості власним судженням. Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення може спотворити зміст, викладений автором. У теоретичній частині на одній сторінці тексту можна наводити 2-3 цитати різних авторів.
Загальні вимоги до цитування такі:
1) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в граматичній формі, в якій він поданий в джерелі, із збереженням особливостей авторського написання. Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз „так званий”;
2) цитування має бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні авторського тексту позначається трьома крапками, які можуть ставитися на початку, всередині та в кінці цитати;
3) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;
4) при непрямому цитуванні слід бути максимально точним щодо думок автора, коректним в оцінюванні його результатів і робити відповідні посилання на джерела;
5) цитування повинно бути оптимальним, враховуючи, що надмірне цитування створює враження компілятивності, а недостатнє – знижує наукову цінність викладеного матеріалу.
Таким чином, посилання – це словесна або цифрова вказівка всередині роботи, яка адресує читача до іншої роботи (бібліографічне посилання) або фрагменту її тексту (внутрішньо текстове посилання). Посилання на джерело обов’язкове при використанні запозичених з літератури даних, висновків, цитат, формул тощо, а також під кожною запозиченою таблицею та ілюстрацією. Бібліографічне посилання в тексті на літературне джерело здійснюють шляхом приведення номера по бібліографічному списку джерел або номера підрядкової виноски. Посилання на джерело необхідно вказувати відразу після згадування його в тексті, проставляючи в квадратних дужках порядковий номер, під яким значиться джерело в бібліографічному списку.
При використанні в роботі запозичених з літературних джерел цитат, ілюстрацій, таблиць тощо слід вказувати поряд з порядковим номером джерела також і номери сторінок, ілюстрацій, таблиць. Наприклад, [2, с.21, табл. 5], де 2 – номер джерела в бібліографічному спискові, 21 – номер сторінки, на якій міститься таблиця, 5 – порядковий номер таблиці.
Якщо таблиці та ілюстрації складені автором самостійно, то для фіксації даного факту використовуються внутрішньо текстові примітки (згідно з п. 3.5 даних методичних вказівок) під таблицею, наприклад, „Розроблено автором” або „Складено автором”, „Побудовано автором”.
Підтекстові посилання – це текст пояснювального або довідкового характеру (бібліографічне посилання), який відокремлюють від основного тексту горизонтальною лінією довжиною 30-40мм з лівого боку, наприклад:
______________
1. Бізнес-план розвитку сільськогосподарського підприємства: [навч. посіб] // В.І. Дробот, В.П. Мартьянов, М.Ф. Соловйов, А.В. Токар, В.Й. Шиян. –К.: Мета, 2003. – 336 с.
Знак виноски ставлять безпосередньо після того слова, числа, символу, пропозиції, по якому дається пояснення та перед текстом пояснення. Знак виноски позначають арабськими цифрами з дужкою або без неї і розміщують по верхній лінії рядка, наприклад, (... даного дослідження1, або ... даного дослідження1)). Нумерація виносок окрема для кожної сторінки. Допускається замість цифр позначати виноски зірочками: *, **, ***, але використання більше чотирьох зірочок не допускається. Не допускається також перенесення виноски з даної сторінки на наступну.
При внутрішньо текстових посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, додатки тощо рекомендується вживати такі вирази: „... відповідно до розділу 2”, „... згідно 2.1”, „... по 2.1.2”, “... відповідно до 2.2”, „... у відповідності з табл. 2.3”, „... відповідно до рис. 1.2.”, „... за формулою (7)”, „... відповідно до додатка А” і т.д. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації можна вказувати скорочено слово „дивись”, наприклад: див. табл. 1.2, див. рис. В.2.
При посиланнях на структурну частину тексту, що має нумерацію з цифр, не розділених крапкою, слід вказувати найменування цієї частини повністю, наприклад: “... згідно з розділом 2 ...”, „... за пунктом 1 ...”, а при нумерації з цифр, розділених крапкою, найменування структурної частини не вказують, наприклад: „... згідно 2.1”, „... по 2.2.1”, „... відповідно до 1.3”.
При посиланнях на стандарти і технічні умови вказують тільки їх позначення, допускається не вказувати рік їх затвердження за умови повного опису стандарту і списку використаних джерел відповідно ДСТУ 7.1:2006.
