Хід прогулянки:

Вихователь. Прислухайтеся, діти. Чому це наш квітничок так гуде (Це гудуть бджоли). Придивіться уважно, чи побачили ви цих комашок. Які вони гарні, яскраві. А які у них смугасті, пухнасті піджачки! Бджоли - справжня окраса нашої природи.

Поміркуйте, для чого бджолі смугаста шубка та ще й така яскрава (Для захисту. яскравим забарвленням бджоли відлякують птахів та інших тварин.)

А як ви думаєте, що вони роблять на квітнику (Збирають пилок і нектар.) Правильно, бджола злизує і висмоктує нектар щелепами і довгою нижньою губою. Що виготовляють бджоли з нектару? (Мед.) А пилком годують своїх діток. Придивіться уважно, як веде себе бджола на квітці(Вона вовтузиться, клопочеться, ворушиться.) І таким чином до її волохатого тільця прилипає пилок. Лапками вона зчистить його і покладе у маленьку заглибину на задніх ніжках - кошик. Прилетить бджілка у вулик, принесе пилок і крапельку нектару. Віддасть все це іншій бджілці, а сама повернеться до роботи. Бджілка-приймальниця покладе крапельку у спеціальну чашечку, а пилком нагодує діток-личинок

Поміркуйте, чому бджіл так багато влітку^.(Влітку багато різноманітних квітів.) Поспостерігайте за бджілкою. Чи довго вона затримується на одній гілці. Які квіти особливо приваблюють бджілки. (Із золотими серединками.) Секрет у тому, що бджоли дуже добре розрізняють жовтий і синій кольори. А червоного зовсім не бачать. Тому серед квітів нашої природи майже не зустрічаються червоні.

Подивіться, як вона перебирає лапками, прокладаючи собі шлях до нектару. Ось піднялася у повітря, кружляє над квітами, шукає вільне місце. На що схожа зараз бджілки. (На літачок, вертоліт, танцюристку, балерину.)

Знову сіла на квіточку. Що сталося з квіточкою? (Вона похилилася.) Чому? (Бджілка важка для такої тоненької стеблинки.) Прислухайтесь, як гудуть бджоли. Справжній тобі бджолиний хор! Який він ? (Дружній, голосний.) Як ви думаєте, про що розмовляють бджоли. Чи подобається , бджолам на квітнику? Чому?

На нашому квітничку працює ціла бджолина сім'я. За день бджоли облітають тисячі квітів. Таким чином вони переносять пилок, а це корисно для квітів більше буде насіння. Працьовитих людей порівнюють з бджолами. Про цих кажуть: трудолюбива, мов бджола. Працює, як бджілка.

Як ви думаєте, бджоли вміють захищатися^. Як саме? Бджоли жалять (не кусаються) На кінці черевця є тоненька голочка-жало. Коли бджола жалить тварину чи людину, в ранку потрапляє отрута, яка спричиняє біль. Жало так і залишається в ранці. Толі бджола гине. Але боятися бджіл не варто. Потрібно бути тільки уважним і обережнішим, коли граєшся коло квітів.

Бджоли - корисні комахи. їх потрібно охороняти.

„В ЧАРІВНІМ ВУЛИКУ ЖИТТЯ НЕ ЗАВМИРАЄ"

Розвиток пізнавальних здібностей дітей на основі дитячих творів

В.О. Сухомлинського.

Мета: Розвивати уяву, логічне мислення, вміння концентрувати увагу на певному завданні, отриманому за інструкцією дорослих. Розширювати уявлення дітей про сезонні зміни в житті тварин, комах, людей. Вчити дітей перевтілюватись в один із об'єктів живої природи (бджолу, квітку.) діяти в цьому образі в залежності від обставин, вирішуючи певні проблеми. Вчити дітей моделювати ситуацію, узагальнюючи отриману інформацію, утворювати нові слова (на основі ТРВЗ), утворювати римові рядки. Закріплювати вміння дітей диференціювати звуки, співставляти кількісне відношення множини та їх числові значення, регулювати силу голосу й інтонаційну виразність. Виховувати бажання діяти в колективі, дотримуючи норм і правил загальної поведінки, гостинність, відчувати радість від спільної праці.

Матеріал: моделі квітів, фланелеграф, магнітна дошка, елементи костюмів, магнітофон, допоміжні атрибути, ілюстрований матеріал.

Хід заняття:

Вихователь. Діти в народі кажуть добрий гість-дому радість. Гадаю, що ви, як і я, раді нашим сьогоднішнім гостям. Давайте з ними привітаємось (діти вітаються).

Вихователь. Який у нас сьогодні день тижня?

Діти. Четвер.

Вихователь. А чи знаєте ви, що це за день? Сьогодні у нас буде не звичайний день, а чарівний, загадковий, насичений іграми, цікавими завданнями, перетвореннями.

Вихователь. Я знаю, що ви любите загадки,

Тому й придумала для вас ось таку:

Хто там тихо ходить гаєм,

Всі дерева роздягає,

Дощем часто моросить,

Сонечком вже нас не гріє,

А холодним вітром віє?

Цим нагадує вона,

Що за нею йде зима.

Ви здогадалися, хто це „вона"?

Діти. Так! Це осінь!

Вихователь. А як ви здогадались?

Діти починають відповідати, називаючи прикмети осені .

Вихователь. Зачекайте хвилинку. Все те, про що ви будете говорити, ми зараз змоделюємо.

Діти виконують завдання, пояснюючи свій вибір і дії.

Вихователь. А які твори В. О. Сухомлинського вам в цьому допомогли?

Діти. „Як починається осінь", „Дід Осінник", „Золоті стрічки".

Вихователь. От ми з вами дійшли висновку, що все змінилося навколо нас, приготувалося до зими. А хто і як, ви мені зараз скажете.

Діти. Їжачок сховався на зиму під купу листя. Ведмідь заліг у барліг спати. Білочка зробила запаси і сховалась у дупло. Риби опустились на дно водойми. Комахи сховались під кору дерев. Перелітні птахи відлетіли в теплі краї.

Вихователь. А ви ніколи не задумувались над тим, як же проводять зиму всі ті, для кого життя взимку нібито завмирає?

Діти. Ні.

Вихователь. А хотіли б дізнатися про це?

Діти. Так!

Вихователь. Тоді нехай вступає в свої права казкова чарівність. Допоможе мені в цьому ось цей казковий сонячний промінець, який я попросила для вас у сонечка. І з ним його загадка:

Не птах, а літає,

Чотири крила має,

По квітках мандрує,

На солодке щось полює.

Хто їй в цьому заважає,

Жало враз її пізнає.

В пізнали, хто це?

Діти: Бджола!

Вихователь: Так, це бджола, а де зимують бджоли?

Діти: У вулику!

Вихователь: Як ви думаєте чим займаються бджоли цілу зиму у вулику?

Діти: Сплять!

Вихователь: А якщо це чарівний вулик, що можуть робити бджоли ? Не знаєте? Пригадайте відомий вам твір О. В. Сухомлинського, в якому розповідається про бджіл.

Діти: „Бджолина музика"!

Вихователь. Ось ми з вами і помандруємо з вами в цей чарівний бджолиний світ і подивимось, що воно буде. А допоможе нам в цьому знову ж чарівний сонячний промінець.

Кого цей промінець торкнеться -

У бджілку зразу ж обернеться,

В чарівний вулик попаде,

Всіх за собою поведе.

Під музику „Політ джмеля" діти - бджоли „відлітають" до казкового вулика.

Вихователь. Діти мої, бджоленята! Подивіться, який у нас чарівний вулик? А чим же мені вас зиму зайняти?

Діти. Читати книжки, гратися, пригадувати те що було в літку.

А також співати і танцювати.

Вихователь. Дійсно, це лише на перший погляд у вулику спокій, тиша й сон. А на справді цікаве життя продовжується. Пригадайте, квіти, по яких ми влітку літали і мед збирали?

Діти. Ромашка, соняшник, кульбаба, маргаритки, дзвоники...

Вихователь. Заплющить свої оченята й пригадайте, як духмяно пахнуть літні квіти, потягніть носиком, відчуйте цей запах. Ой, як пахне соняшник! Полетімо до нього.

Підлітають до соняшника.

Вихователь. Яка гарна велика квітка, вона загадкова. На ній лежить якийсь конверт. Мабуть для нас з вами (відкриває конверт читає) „Я чарівна квітка сонця. Соняшником мене звуть. В якому творі В. О. Сухомлинського ви зі мною вже зустрічалися?"

Діти. В оповіданні „Квітка сонця".

Вихователь. А чому соняшника так називають.

Діти. Бо він завжди повертається до сонця. Його пелюстки такі ж жовті, як сонце він круглий, як сонце. Сонце дає багато тепла, соняшник - багато насіння, з якого роблять олію.

Вихователь. А які відмінності у соняшника і сонця?

Діти. Сонце гріє, а соняшник ні. Сонце завжди з'являється на небі, а соняшник - на землі. Слово „соняшник" звучить довго, а „сонце" - коротко. Сонце з'являється на небі круглий рік,а соняшник круглий рік. Соняшник - жива природа, а сонце нежива. Соняшник росте, а сонце ні. Соняшник має стовбур, листя, корінь, а сонце - ні.

Вихователь. (знову читає). „Вчора був сильний вітер і позносив до мене якісь незрозумілі мені картинки. Допоможіть мені, з ними розібратися". Це соняшнику незрозумілі ці картинки, а ви, я знаю, зможете з ними розібратися. Дівчатка позначте червоними фішками те, що стосується живої природи, а хлопчики синіми фішками позначте те, що відноситься до неживої природи. Хлопчики перевірять завдання у дівчаток, а дівчатка у хлопчиків.

Діти виконують завдання.

Вихователь. Молодці! Ви гарно справилися з завданням. Бджоленята, я відчуваю новий запах. Це нас кличе ще одна квітка. Летимо до неї!

„Підлітають до дзвоника".

Вихователь. Ви впізнали цю квітку?

Діти. Так це дзвоники.

Вихователь. На що схожа ця квітка.

Діти. На шкільний дзвоник. На капелюшок - панамку, на перевернуту чашку.

Вихователь. А кольори чого увібрала в себе ця квіточка?

Діти. Неба. Річок та озер. Цей колір є на прапорі України. Такого кольору очі моєї мами. Дзвенять дзвоники.

Вихователь(прислухається). Бджоленята, в цьому дзвоні я почула прохання. Дзвіночки вже багато пісень переспівали, хотіли б почути щось нове. Давайте ми з вами допоможемо дзвіночкам скласти нові пісеньки наші віршики.

1.Бджілки літають...

2.Бджолина музика дзвенить...

3.Пташки співають..

Молодці мої бджоленята! Мені сподобались ваші віршики.

Дзвіночки, а вам сподобались вірші, які придумали діти-бджоленята?

(Дзвонять дзвоники)

А зараз давайте полетимо на чарівну галявину.

( Рухлива гра „Рій гуде")

Вихователь. А зараз ми полетимо до квітки, яка з'являється навесні, по ній можна передбачити погоду, вона корисна тому лікарська, вона жовтого кольору.

Діти: Це кульбаба.

Вихователь: Вона незвичайна, а чому?

Діти: Вона спочатку жовтого кольору, а потім стає білою, пухнастою, якщо на неї подмухати, то вона розлітається.

Вихователь: Тож полетіли до неї. Наші кульбаби незвичайні і розцвіли за днями тижня, то ж поставте їх по порядку, за номерами. (Діти виконують завдання).

Вихователь: Кульбаби вам дякують. Полетімо на чарівну галявину.

(Діти-бджоленята летять на галявину)

Вихователь: Тут ростуть чарівні квіти, їм не вистачає свіжого подиху. Давайте допоможемо квітам. Ми зараз розподілимось.(квіти вільно висять на ниточках), праворуч від мене стануть бджоленята ім'я, яких починається на м'який приголосний, ліворуч стануть ті в кого ім'я починається на твердий приголосний, переді мною стануть ті в кого ім’я починається на голосний. (Перевіримо правильність виконання)

Вихователь: А тепер давайте всі разом подмухаємо на них. Що з ними відбувається.

Діти. Вони тремтять, ворушаться, коливаються, дрижать.

Вихователь. Ну, а тепер давайте подмемо сильніше. Що відбувається з квітами?

Діти. Підскакують, обертаються, перевертаються.

Вихователь. А тепер треба подути сильно, щодуху. Що ви тепер можете сказати про цей вітер? Це звичайний вітер?

Діти. Ні.

Вихователь. Що в нас вийшло?

Діти. Вітрюга.

Вихователь. А спочатку, коли ми дули легенько, що було?

Діти. Вітерець.

Вихователь. Ми подули сильніше, і в нас вийшов...

Діти. Вітер.

Вихователь. Чим відрізняються ці вітри?

Діти. Силою.

Вихователь. А в якому оповіданні В. О. Сухомлинського ви зустрічалися з цими вітрами?

Діти. „Ласкавий вітер і холодний вітрюга", „Весняний вітер".

Вихователь. Бджоленята, а чи бачите ви тут щось таке, що лежить без діла?

Діти. Так. Краплі.

Вихователь. Що це можуть бути за краплі?

Діти. Краплі дощу. Краплі роси. Сльозинки. Краплі туману.

Вихователь. Мені дивно, що вони тут просто лежать. Може, вони з якогось твору В. О. Сухомлинського? Пригадайте.

Діти. „Ніде приліпитись крапельці роси".

Вихователь. То давайте знайдемо їм притулок. Раз вони лежать біля квітів, то, певно, мають до них відношення. Чи потрібні ці каплі квітам? Якщо так, то для чого?

Діти. Вони дають квітам вологу.

Вихователь. Чи не помітив хтось з вас зв'язок між квітами та каплями?

Діти. На квітках - краплі на краплях - цифри.

Вихователь. Тож давайте кожній квітці знайдемо потрібну краплю (роздає краплі). Уважно подивіться на сердечко квітки, і вона підкаже, на яку краплю чикає квітка.

діти виконують завдання.

Фізкульт хвилинка

В ихователь. У нашому чарівному вулику є ще одна квітка, яка чекає на нас. А що то за квітка ви зараз відгадаєте.

На початку літа

Яскравим квітне цвітом.

Як бджілка політає -

То цвіт опадає

Замість нього будиночок

На стеблі лишає

А в тому будиночку

Сто діток ховає. Відгадали?

Діти. Так це мак!

Вихователь. Полетіли до нього(полетіли до маку).

Вихователь. Подивіться, бджоленята, на квітку. Що ви бачите незвичайного?

Діти. Квітка закрита.

Вихователь. Що ж сталося?

Діти. Може вона розсердилася. Може сумує за чимось. Може їй холодно. Може її хтось образив.

Вихователь. А хотіли б ви дізнатися, що справді сталося із квіткою.

Діти. Так.

Вихователь. Тоді давайте по спостерігаємо за тим, що зараз відбудеться.

(Драматизація за мотивами оповідання В. О. Сухомлинського „Маківка і Джміль ").

Вихователь. Бджоленята, в якому творі В. О. Сухомлинського відбувалися схожі події?

Діти. В оповіданні „Маківка і Джміль".

Вихователь. А хто - небуть з вас бачив мак?

Діти. Так.

Вихователь. Подивіться ще раз на нього. Цей мак подарувала нам квітка за те, що ми, бджоли, її відвідували. У мака хоч і дрібненькі зернята, та він знаходить багато застосувань. Де саме застосовується мак.

Діти. З маком роблять пиріжки.

В ихователь. А яке застосування має мед, який ми, бджоли, даємо людям?

Діти. Мед лікує різні хвороби він дуже солодкий і його смачно їсти. Можна робити різні страви з меду. Можна продавати мед і заробляти гроші.

Вихователь. Що може бути, якщо поєднати мак і мед.

Діти. Можна напекти пиріжків з маком і помастити їх медом.

Вихователь. Як їх можна цікаво назвати.

Діти. Медмаки, макові медунки.

Вихователь. А ви хотіли б покуштувати таких пиріжків?

Вихователь. Ось бачите вулики стоять в двох із них і знаходяться наші пиріжки. Скільки всього вуликів? Діти. Шість.

Вихователь. І з цих шести вуликів треба знайти два в усьому однакових. В них будуть наші пиріжки. Хто перший знайде, той отримає не один, а два пиріжки.

(Діти підходять до вуликів і знаходять два однакових).

Вихователь. В нашому вулику сьогодні багато гостей, отже і багато радості. Гостей прийнято пригощати першими. Тож пішли, мої бджоленята, пригостимо гостей нашими чарівними пиріжками. (Діти пригощають гостей).

Вихователь. От і закінчилась наша подорож до чарівного вулику, пройшов час повертатися до дитячого садка. А допоможе нам в цьому наш чарівний промінець.

Кого цей промінець торкнеться -

В дитину знову повернеться

У свій садочок повертає

Про подорож усе згадає. („Бджоленята " знімають капелюшки і знову стають дітьми).

Вихователь. Діти чим була корисна наша мандрівка.

Діти. Ми перетворились сьогодні на бджілок. Виконували різні цікаві завдання. Розмовляли про квіти, вітер...

Вихователь. Сьогодні ви всі були працьовитими, розумними, багато чого згадали, дечого навчились нового. Тому ми можемо записати наш сьогоднішній день до нашого "Щоденника добрих справ". Давайте попрощаємось з нашими гостями, зробимо запис у щоденнику та поласуємо чарівними пиріжками з маком.

Сценарій дитячого свята

„На лісовій галявині"

На сцені розкладені вирізані квіти з паперу, на кожній квіточці - цукерка.. Це галявина. На галявину вибігає дівчинка, одягнена в одяг жовто-пурпурного кольору, на голові великий жовтий бант. Це - бджілка, в руці кошик. Вона побачила квіти і почала збирати нектар - цукерки.

БДЖІЛКА - Ой, скільки тут нектару, полечу, розкажу про галявину своїм сестричкам, покажу їм сюди дорогу.

Збирається виходити, як на галявині з'являється хлопчик, одягнений в звичайний одяг, на голові в нього червона шапочка з довгим козирком..

ДЯТЛИК -Ти хто ?

БДЖІЛКА -Я бджілка, а ти хто?

ДЯТЛИК - Я... я .... Я той, що весь час стукає?

БДЖІЛКА - Ти годинник.

ДЯТЛИК - Ні, я той,хто носить червону шапочку?

БДЖІЛКА - Тоді ти півник.

ДЯТЛИК - Ні, я той, що чистить ліс від шкідників.

БДЖІЛКА - Не гнівайся, я здогадалась. Ти пилосос.

ДЯТЛИК - Ні. І. І.

БДЖІЛКА - А й ні та й ні. Ти забув, як тебе звати?

ДЯТЛИК - Так, я від великого горя забув своє ім'я.

БДЖІЛКА - А яке в тебе горе?

ДЯТЛИК -У нашому лісі трапилася біда

БДЖІЛКА – Яка?

ДЯТЛИК - А що ти, не помітила, яка тиша стоїть в лісі?

БДЖІЛКА - І справді. А куди зникли всі звірі, чому не чути пташок'⁷

ДЯТЛИК - Не почуємо ми вже пташок.

БДЖІЛКА -Чому^?

ДЯТЛИК - Тому, що господар лісу, Михайло Потапович, видав новий указ. Він вирішив, що від співу пташок та метушні звірят користі мало, всі повинні займатися ділом.

БДЖІЛКА – Яким?

ДЯТЛИК - Ой, боюсь казати це страшне слово.

БДЖІЛКА - Ну, кажи вже.

ДЯТЛИК – БІЗ...БІЗ-НЕ-СОМ.

БДЖІЛКА - Ой, і справді страшне слово. А що воно означає?

ДЯТЛИК - Коли ведмідь крім своєї шуби хоче мати ще лисячу, заячу. І їздити лісом по лісовій галявині на легковій машині. От щоб це мати, треба займатися бізнесом. А ти пам'ятаєш, бджілко, ту галявину, де цвіли ромашки, видзвонювали дзвоники, виспівував соловейко.

БДЖІЛКА - Я дуже любила цю галявину.

ДЯТЛИК - А тепер на тій лісовій галявині влаштували лісовий ярмарок.

БДЖІЛКА - А що там продають^?

ДЯТЛИК - А хто що хоче. Білочка хвоста свого продала, а їжак його купив.

Ти уявляєш їжака з лисиче ним хвостом.

БДЖІЛКА - Ні, не уявляю. Що ж тепер буде. Ходімо на галявину.

Виходять. Назустріч їм дівчинка одягнена в українське вбрання, на голові розкішний вінок.

- Ой, яка красуня, ти хто.

Я ВЕСНЯНКА.

В ліс до вас прийшла.

Тепло і сонце принесла.

Та у лісі пусто й тихо.

Чи не скоїлось тут лиха.

Де лисички рудо хвості.

Чом не кличуть мене в гості .

Де зайці, де білочки,

де сіренькі їжачки.

Чом не чути солов'їв серед цих густих гаїв?

БДЖІЛКА - Справді трапилась біда, Весняночко. Всі звірі покинули свої лісові справи і займаються бізнесом.

ДЯТЛИК- Ходімо з нами на лісову галявину і ти все зрозумієш .

ЛИСИЧКА - Продається пишний хвостик модницям на диво. Продається гарний хвостик - купуйте сміливо.

ЗАЙЧИК - Продається біла шубка, легка, як пушинка. Тепла, як у хаті грубка.

Гарна, як сніжинка.

ЇЖАЧКИ - Ми маленькі їжачки. Продаємо голочки, Продамо, ось голочки

• Купимо піджачки.

СОЛОВЕЙКО - Я маленький соловейко, живу на узліссі. Голос мій без мікрофона чутті в лісі .Та не хочу вже співати, хочу голос свій продати .А куплю магнітофон, підключу до мікрофона - хай співає на весь ліс.

БІЛОЧКА - Я руда, пухнаста білочка. Маю хатку на сосні. Я гриби сушу на гілці Не страшна мені зима. Продаю горошки і сушені гриби.

ГРИБ - Я білий гриб, я боровик. До шапочки звик. Та хочу її продати .На модну шапку поміняти.

- Стійте, озирніться навколо. Подивіться, що ви зробили з нашою галявиною^.

ДЯТЛИК - Ніжні квіти, густі трави, ліс наш прикрашали. Ви ж красу і гордість нашу за мить потоптали.

БДЖІЛКА - Що з вами сталося. Чому ви покинули свої лісові клопоти? Адже всі ми діти матінки-природи, отже кожен повинен робити те, що наказала природа, а не ведмідь.

Соловейко своїм співом - сповіщати про весну. Дятел лікувати в лісі від хвороб дуби, сосну.

ДЯТЛИК. - Бджілка - мед збирати з квітів із усіх лісів, садів.

Білка - прикрашати віти низками смачних грибів.

ВЕСНЯНКА. - Ліс для нас усім багатий. Все, що в ньому є - твоє.

Тож навіщо продавати найдорожче, що в нас є?

СОЛОВЕЙКО. - Зрозумів я, любі друзі: без пісень моїх біда. Голос мій у лісі, в лузі як для квіточки вода.

ЇЖАЧКИ. - Ми не будем продавати гострих голочок своїх.

Ними будемо збирати гриби вистачить на всіх.

БІЛОЧКА. - Повернусь я в ліс сосновий, грибів, ягід насушу. І в холодний день зимовий вас у гості запрошу

ДЯТЛИК. - Як добре, що всі ми повернемося у наш ліс, і знову защебече

соловейко, і співатиме свої пісні Весна.

А Михайлові Потаповичу ми скажемо ось що:

Всі ми звірі і звірята, і пташки, і пташенята - Діти рідної землі, і дорослі, і малі

Тож давайте пам'ятати: дуже легко все продати, та не легко повернути - все, що

втрачене, забуте.

ВЕСНЯНКА .- От і добре, що все повернулось на свої .місця. Тож давайте

веселитись, співати. Хто хоче розпочати святковий лісовий концерт.(Діти

виконують танці, співають пісеньки про звірят)

Гра «Бджілки»

Мета: Вправляти дітей у діалогічному мовленні, у правильній вимові дзвінких звуків, учити діяти за словесним сигналом.

Хід гри:

Вихователь пропонує дітям стати бджілками.

Пам'ятаєте, ми у квітнику бачили бджілок і слухали, як вони дзижчать? (Діти пригадують). Бджілки збирають мед із квітів. Ось ведмідь Михайло підходить до хатинки - вулика, де живуть бджілки, й хоче забрати в них смачний медок. Бджілки не пускають його, проганяють, а він ловить їх. Бджілки розлітаються від ведмедя в різні боки

Слова бджілки-мами (виховательки):

Полетіли бджілки збирати мед із квітів!Михайло ведмідь іде, мед із вулика забере! Бджілки, додому!

Слова бджілок дітей:

- Ти наш вулик не чіпай, гей ведмедю утікай! Ж-ж-ж-ж-ж-ж!

Бджілки літають по кімнаті, махають крильцями і дзижчать.

Ведмідь (на цю роль дитину обрано лічилкою) повільно йде до них. Бджілки рухаються швидко, проганяючи ведмедя, а він намагається піймати їх).