1. Структура рольових ігор

У структурі рольової гри виділяються такі компоненти: ролі, вихідна ситуація, рольові дії.

Перший компонент – ролі. Ролі, які виконують учні на уроці можуть бути соціальними і міжособистісними. Перші обумовлені місцем індивіда в системі об'єктивних соціальних відносин (професійні, соціально-демографічні), другі визначаються місцем індивіда в системі міжособистісних відносин (лідер, друг, суперник тощо). Підбір ролей у грі повинен здійснюватися таким чином, щоб формувати в учнях активну життєву позицію, кращі людські якості особистості.

Другий компонент рольової гри – вихідна ситуація – виступає як спосіб її організації. При створенні ситуації необхідно враховувати й обставини реальної дійсності, і взаємини комунікантів. Виділяються наступні компоненти ситуації:

1) суб'єкт,

2) об'єкт (предмет розмови),

3) відношення суб'єкта до предмету розмови, умови мовленнєвого акту.

Третій компонент рольової гри – рольові дії, які виконують учні, граючи певну роль. Рольові дії як різновид ігрових дій органічно пов'язані з роллю – головним компонентом рольової гри – і складають основну одиницю розвинутої форми гри (Д. Б. Ельконін).  Вони включають вербальні і невербальні дії, використання бутафорії.

Як показують результати навчання, застосування рольової гри на заняттях іноземної мови сприяє позитивним змінам у мові учнів як в якісному відношенні (розмаїтість діалогічних єдностей, ініціативність мовних партнерів, емоційність висловлення), так і в кількісному (правильність мови, обсяг висловлювання, темп мови) [6, с.268].

3.2. Основні вимоги до рольових ігор

1) Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати у школярів інтерес і бажання добре виконати завдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальної ситуації спілкування.

2) Рольову гру потрібно добре підготувати з точки зору, як змісту, так і форми. Важливо, щоб учні були переконані в необхідності добре виконати ту, чи іншу роль. Тільки за цієї умови їх мова буде природною і переконливою.

3) Рольова гра повинна бути прийнята всією групою.

4) Вона неодмінно проводиться у доброзичливій, творчій атмосфері, викликає у школярів почуття задоволення, радості. Чим вільніше почуває себе учень у рольовій грі, тим ініціативнішим буде він у спілкуванні.

5) Гра організовується таким чином, щоб учні могли в активному мовному спілкуванні з максимальною ефективністю використовувати відпрацьовується мовний матеріал.

6) Викладач неодмінно сам вірить у рольову гру, у її ефективність. Тільки за цієї умови він зможе домогтися гарних результатів. Роль викладача в процесі підготовки і проведення гри змінюється. На початковій стадії роботи викладач активно контролює діяльність учнів, але поступово він стає лише спостерігачем.

7) Велику значимість у цьому зв'язку набуває вміння викладача встановити контакт із молоддю. Створення сприятливої ​​атмосфери на занятті – дуже важливий фактор, значення якого важко переоцінити [7, с. 89].

3.3. Класифікація ролей

Рольова гра – це не епізодичний прийом, до якого час від часу вдається викладач, а основна форма організації навчально-виховного процесу, що охоплює всі етапи роботи над навчальним матеріалом: вступ, тренування в спілкуванні і практику в спілкуванні. Існують різні способи класифікації ролей:

* Статусні ролі, які можуть бути задані від народження або придбані протягом життя: роль громадянина певної держави і так далі.

* Позиційні ролі, звичайно, кодовані правилами, що визначають деяку позицію в суспільстві: професійна, сімейна ролі тощо.

* Ситуативні ролі, представлені у вигляді фіксованих стандартів поведінки і діяльності, для програвання яких досить бути короткочасним учасником ситуації спілкування: роль гостя, туриста, пішохода тощо [7, с.112].