Література для самостійного опрацювання

1. Болюбаш Я. Чи визнаватиме Європа українські дипломи про вищу освіту?// Сучасна освіта.- 2004.- №3.- С.10-11.

2. Булавко В. Болонський процес у філософській інтерпретації// Освіта України.- 2004.- №54-55.- С.83.

3. Вікторов В. Нові моделі управління освітою// Вища освіта України.- 2005.- №2.- С.66-71.

4.Згуровський М.З. Стан та завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу. К.: ІВЦ "Політехніка", 2004. - 76 с.

Тема 1.2 система освіти в україні Лекція Система освіти в Україні

Основні поняття:

Склад системи освіти. Структура освіти. Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні. Завдання вищої професійної освіти. Статус та типи вищих навчальних закладів

Завдання до аудиторної самостійної роботи

Завдання 1. Подивіться презентацію по темі лекції і складіть ії план

Презентація 4

Завдання 2. За матеріалами лекції заповніть структурну схему

Система вищої освіти

Форми навчання	Освітньо-кваліфікаційні рівні	статус ВНЗ	Види ВНЗ	Державні органи управління

Матеріали лекції

Система вищої освіти – сукупність вищих закладів освіти, які забезпечують фундаментальну наукову, професійну і практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової і професійної підготовки, перепідготовку та підвищення кваліфікації. До форм начання слід віднести очну, заочну, очно-заочну (вечірню) форми навчання, а також екстернат та дистанційне навчання.

Основним компонентом структури вищої освіти є вищий навчальний заклад – освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і діє відповідно до законодавства про освіту, реалізує згідно з наданою ліцензією освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку громадян відповідно до їх покликань і інтересів, а також здійснює наукову і науково-технічну діяльність.

У структурі системи вищої освіти виокремлюють державні ВНЗ, комунальні ВНЗ та ВНЗ приватної форми власності.

Види ВНЗ: Університет, академія, інститут,консерваторія.

Система вищої освіти України базується на двоступеневій освіті – бакалаврат і магістратура.

В Україні, яка є унітарною державою, освітня система централізована. Управління освітою здійснюється державними органами управління та органами громадського самоврядування.

До державних органів управління вищою освітою належать:

• Міністерство освіти, науки, молоді і спорту України;

• Центральні органи виконавчої влади України, яким підпорядковані навчальні заклади освіти;

• Державна акредитаційна комісія.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

• бере участь у визначенні державної політики у сфері освіти, науки, професійної підготовки кадрів;

• розробляє програми розвитку освіти, державні стандарти;

• забезпечує зв'язок із закладами освіти, державними органами інших країн з питань, які входять до його компетенції;

• проводить акредитацію вищих та професійно-технічних навчальних закладів, видає їм ліцензії, сертифікати;

• організовує атестацію педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо присвоєння їм кваліфікаційних категорій, педагогічних та вчених звань.

• За результатами акредитації вищих закладів освіти Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України разом з міністерствами і відомствами, яким підпорядковані заклади освіти:

• визначає відповідність освітніх послуг державним стандартам певного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямами, надає право видачі документа про освіту державного зразка;

• встановлює рівень акредитації навчального закладу;

• інформує громадськість про якість освітньої та наукової діяльності вищих навчальних закладів.

Органами громадського самоврядування в освіті є:

• Всеукраїнський з'їзд працівників освіти;

• Загальні збори колективу навчального закладу;

• Районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників;

• З'їзд працівників освіти Автономної Республіки Крим.

• Органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування державної політики у сфері освіти.

В Україні відповідно до статусу вищих навчальних закладів встановлено чотири рівні акредитації:

• перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади;

• другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади;

• третій і

• четвертий рівні (залежно від наслідків акредитації) – інститут, консерваторія, академія, університет.

В системі вищої освіти функціонують вищі навчальні заклади державної та інших форм власності.

Академічні ступені

Сутність освітніх рівнів вищої школи полягає в задоволенні потреб особистості у здобутті вищої освіти шляхом навчання у різних закладах освіти. Базова вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, достатній для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.

Повна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, достатній для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра (спеціаліста).

Освітньо-кваліфікаційні рівні передбачають здобуття певного рівня освіти і кваліфікації. До освітньо-кваліфікаційних рівнів належать:

• молодший спеціаліст – забезпечують технікуми, училища, інші вищі навчальні заклади першого рівня акредитації;

• бакалавр – забезпечують коледжі, інші вищі навчальні заклади другого рівня акредитації;

• магістр – забезпечують вищі навчальні заклади третього і четвертого рівнів акредитації.

Бакалавр (лат. увінчаний лаврами) – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі повної загальної середньої освіти здобув поглиблену загальнокультурну підготовку, фундаментальні та професійно орієнтовані уміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці і здатен розв’язувати типові професійні завдання.

Магістр (лат. начальник, учитель) – освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра або спеціаліста здобув поглиблені спеціальні знання та знання інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для розв»язання проблемних професійних завдань.

Ступеневість вищої освіти полягає у здобутті різних освітньо-кваліфікаційних рівнів на відповідних етапах (ступенях) вищої освіти. Виходячи із структури вищої освіти, її перший ступінь передбачає здобуття вищої освіти освітньо-кваліфікаційного рівня "Молодший спеціаліст"; другий - "Бакалавр" (базова вища освіта); третій - "Спеціаліст", "магістр" (повна вища освіта).

Ступеневість вищої освіти може бути реалізована як через неперервну програму підготовки, так і диференційовано.

Варто зазначити, що за кордоном, де система освіти передбачає підготовку за рівнями бакалавр та магістр, українські освітні рівні молодшого спеціаліста та спеціаліста є досить незрозумілими і часто не визнаються. Саме тому важливим є сьогоднішній процес адаптації системи освіти України до Болонського процесу із введенням двоциклового навчання із здобуттям рівня бакалавра, магістра та доктора.

Завдання 3. На основі поданих нижче фактів порівняйте стан освіти в Україні і Канаді

Статистичні дані

В Україні за даними Міністерства освіти, науки, молоді і спорту в Україні навчається 1,9 мільйони студентів.

Порівняйте:

1,2 мільйони студентів у Канаді навчається в університетських закладах освіти і 2,5 мільйони – у коледжах.

В Україні ж у закладах І-ІІ рівнів акредитації здобувають освіту 528 тисяч студентів, а у вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації - 1403 тис. студентів.

Як бачимо, більшість українських студентів прагне здобути диплом в університетах та інститутах. Це пов’язано із існуючим українським (чи-то навіть пострадянським) міфом про обов’язкове здобуття повної вищої освіти. Такою більшість вважає лише диплом магістра чи спеціаліста. Багато українців схильні вважати ступінь бакалавра неповною вищою освітою, тоді як здобуття цього рівня означає здобуття базової вищої освіти. За кордоном взагалі рівень бакалавра свідчить про повну вищу освіту. Окрім того, за кордоном наявна мережа спеціалізованих освітніх закладів, які надають якісну освіту із того чи іншого напрямку (як, наприклад, система коледжів у Канаді), і більша частина студентів навчається саме у цих професійних закладах освіти.

В Україні налічується 315 закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, у тому числі 223 державної форми власності. Серед них функціонує 106 університетів, 59 академій, 150 інститутів.

Мережа вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації налічує 664 вищих навчальних заклади, у тому числі 593 державної форми власності та 71 інших форм власності.

Система вищої освіти у Канаді складається із більш ніж 230 навчальних закладів. Тоді як в Україні за інформацією Міністерства освіти функціонують 979 вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі, інститути, академії, університети).

За прогнозами європейських фахівців, Україні достатньо мати 40-50 вищих навчальних закладів (маються на увазі заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації). Але навіть для такої кількості ВНЗ Україна, за твердженням європейських експертів, не має сьогодні достатнього кадрового потенціалу. Що тоді говорити про рівень та якість освіти у 315 закладах?

Завдання до позааудиторгої роботи

1. Проведіть порівняльний аналіз вищої освіти в Україні і одній з європейських країн.

2. Зробіть реферативний огляд л-ри для самостійного опрацювання.

3. На основі матеріалів підручника «Higher Education Goes European» (текст «University Missions») охарактеризуйте взаємозв’язок основних завдань університету. Чи вбачаєте Ви в цих завданнях конфлікт інтересів?