Література

1. Артемов Н. Финансово-правовое регулирование внешнеторговой деятельности. - М.: ОООМЦУПЛ. - 1999.- 479с.

2. Бабин Э.П. Основы внешнеэкономической политики: Учеб.пособие. - М.: ОАО “Из-во Экономика”, 1997.

3. Дюмулен И.И. Барьеры на торговых путях.- М.: Международные отношения, 1977.

4. Ершов А. Международные таможенные отношения: Учебное пособие.- СПб.: ИВЭСЭП, 2000.- 207с.

5. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч.- Ч.1 Международная экономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. - М.: Прогресс, 1997.- 416с.

6. Основы таможенного дела: Учебник / Под общ. Ред. В.Г.Драганова. - М.: ОАО «Из-во»Экономика», 1998

7. Рут, Френклін Р, Філіпенко Антон. Міжнародна торгівля та інвестиції/ Пер.з англ.- К.: Основы, 1998. - 743с.

8. Терещенко С., Науменко В. Основи митного законодавства в Україні: теорія та практика. - К.: АТ «Август», 1999.- 295с.

Тема 4. Структура митного тарифу

Ключові терміни: митний тариф (простий, складний), одноколонний і багатоколонний тариф, митна вартість, фактурна вартість, тарифна ескалація, Гармонізована система опису і кодування товару (ГС), ТНЗЕД, Український класифікатор товарів зовнішньоекономічної діяльності, країна походження товару.

Тема охоплює такі питання:

• Митний тариф – найважливіший економічний інструмент регулювання зовнішньої торгівлі

• Характеристика митного тарифу

• Митна вартість і порядок її визначення

• Роль товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності в системі митного регулювання

• Визначення країни походження товару

4.1. Митний тариф – найважливіший економічний інструмент регулювання зовнішньої торгівлі

Митний тариф України – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що возяться на митну територію або вивозяться за її межі.

Розміри ставок та види мита в Україні встановлюються відповідно до Митного тарифу України, визначеного Законом України „Про єдиний митний тариф України” та міжнародними договорами. Митний тариф України складається з 21 розділу, 97 груп (структура митного тарифу подається у додатку А).

Ставки митного тарифу є єдиними для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності та територіального розташування, за винятком випадків, передбаченими законами України та її міжнародними договорами. Загальна структура митного тарифу України та його розділ 1 наведені у додатку Б.

Митний тариф затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Зміни і доповнення до Митного тарифу України мають бути офіційно опублікованими в загальнодоступних засобах масової інформації не пізніше, ніж за 45 днів до дати введення їх в дію.

Код	Назва	Ставки мита, %			Додаткові ОВО
		преференційна	пільгова	повна
2305000000	Макуха та інші тверді відходи, одержані під час екстракції арахісової олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані		0,05 євро за 1 кг	0,1 євро за 1 кг	-

Рис. 4.1. Структура митного тарифу України на прикладі конкретної продукції.

У світовій практиці розрізняють одноколонні та багатоколонні тарифи. Одноколонні тарифи – це тарифи, у яких по всіх товарах застосовуються однакові ставки мита незалежно від країни походження товару. Такі тарифи застосовуються порівняно рідко, так як знижують ступінь гнучкості політики держави в області застосування митних тарифів. Такі тарифи використовують у тих випадках, коли основною метою введення мита є збільшення доходів державного бюджету, а не проведення торговельної політики. Переважно одноколонні тарифи застосовуються у невеликих за розмірами країнах, які відрізняються невисоким рівнем економічного росту та монокультурним характером економіки при відсутності господарської структури.

Багатоколонні тарифи – це митні тарифи, що передбачають застосування різних ставок мита до одного і того ж самого товару в залежності від того яким режимом користується даний товар. Переважна більшість існуючих митних тарифів багатоколонні. Ставки мита в таких тарифах групуються в окремі колонки, кожна з яких застосовується до товарів, які користуються тим або іншим режимом. У тому випадку, якщо склад країн, які користуються ставками тарифу тієї чи іншої колонки, не завжди однорідний, а для окремих товарів є виключення, це, як правило, вказується у вигляді пояснень або зносок.

Таким чином, стрічка митного тарифу складається із наступних елементів: товарного коду, стислого опису товарів, колонок зі ставками, приміток у випадку застосування того чи іншого режиму. Митні тарифи можуть мати і більш складну структуру. Зокрема, у них можуть відображатися участь країни у різних торгово-економічних угодах, а також використання інших більш складних інструментів регулювання зовнішньої торгівлі. Найбільш складну форму має митний тариф ЄС, у якому відображені всі заходи регулювання, що застосуються ЄС по відношенню до імпортних товарів. У такому інтегрованому тарифі коди товарів складаються із власне товарного коду, який визначає місце товару у товарному класифікаторі та додаткових знаків коду, який описує ті чи інші заходи регулювання імпорту. Таким чином, документ об’єднує тарифні і нетарифні заходи регулювання зовнішньої торгівлі та дає повну інформацію про режим імпорту кожного товару (за виключенням інструментів регулювання ввезення сільськогосподарських товарів).

Повністю універсальних принципів побудови тарифу не існує, оскільки задачі, які перед ними ставляться, можуть бути неоднозначними, так як і інтереси учасників процесу створення тарифу. Зокрема, тариф може переслідувати протекціоністські або фіскальні цілі. Він може бути спрямований на розвиток експортних виробництв або захист внутрішнього ринку. Нарешті, перед його розробниками можуть ставитися і торгово-політичні завдання – введення мита як засобу отримання додаткових поступок від торговельних партнерів у майбутньому.

Найбільш простий підхід до формування тарифу називається принципом ескалації тарифу, який базується лише на урахуванні характеру товару. Ескалація митного тарифу – це підвищення ставок мита у міру зростання ступеня обробки продукції, яка представляє ланки одного технологічного ланцюга. Прикладом застосування імпортного мита на основі тарифної ескалації є використання специфічного мита при ввезенні на територію України кави (імпортне мито на каву розчинну – 3 євро за кг., на каву в зернах смажену – 0,1 євро за кг., на каву в зернах несмажену – 0).

Залежність рівня митного оподаткування від рівня обробки товару має на меті, насамперед, захист національної обробної промисловості. Тарифна ескалація особливо відчутна в економічно розвинутих країнах. Таким чином вони стимулюють виробництво сировини в країнах, що розвиваються, і консервують їх технологічну відсталість, тому що лише з сировинною продукцією останні можуть проникнути на ринки економічно розвинутих країн, а ринок готової продукції для них практично закритий.

Принцип ескалації тарифу застосовується практично скрізь. В той же час його формальне використання може призвести до негативних результатів. У деяких випадках встановлення високих ставок мита на товари високого ступеня обробки, які не виробляються у достатній кількості всередині країни, але широко застосовуються у виробництві (наприклад, станки та промислове обладнання), може негативно сказатися на конкурентоспроможності власних виробництв через збільшення видатків підприємств на придбання засобів виробництва.