Література

1. Гребельник О.П. Основи митної справи: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 600с.

2. Данильцев А.В. Международная торговля: инструменты регулирования. Учебно-практическое пособие. – М.: Издательский дом «Деловая литература», 1999. – 302с.

3. Дудчак В.І., Мартинюк О.В. Митна справа: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002.- 310 с.

4. Свинухов В.П. Таможенно-тарифное регулирование внешне-экономической деятельности: Учебное пособие. - М.: 2004. – 155с.

5. Терещенко С., Науменко В. Основи митного законодавства в Україні: теорія та практика: Навч. посібник - К.: АТ “Август”, 1999.- 296с.

6. Турбан Г.В. Внешнеэкономическая деятельность: Учебное пособие. - Мн.: Высшая школа, 1997. - 207с.

7. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник - М.: ИНФРА-М, 1998. - 496с.

Тема 3. Нетарифні обмеження в системі митного регулювання

Ключові терміни: нетарифні обмеження, паратарифні заходи, кількісні обмеження, квоти, ліцензування, технічні бар’єри, ембарго, заборони, митні процедури, державна монополія

Тема охоплює такі питання:

• Зміст та класифікація нетарифних заходів

• Кількісні обмеження у зовнішній торгівлі

• Заходи адміністративного характеру

• Технічні бар’єри та митні процедури

• Податкові засоби регулювання та заходи цінового контролю

3.1. Зміст та класифікація нетарифних заходів

Відношення до використання нетарифних обмежень у світовій практиці досить неоднозначне. З одного боку, Світова організація торгівлі (СОТ) офіційно ставить завдання максимального усунення таких заходів, з іншого боку, всі країни світу, включаючи і ті, що є членами СОТ використовують різні форми нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі.

Деякі нетарифні заходи неможливо усунути, так як вони представляють собою проекцію заходів внутрішньої економічної політики на торговельно-економічні відносини з іншими країнами. Врешті, є і узаконені міжнародною торговельною системою заходи нетарифного регулювання, а саме – захисні заходи, що мають на меті у встановленому порядку усунути або пом’якшити шкоду, що наноситься національній економіці різким зростанням імпорту іноземних товарів, а також заходи, спрямовані на подолання нечесної конкуренції з боку іноземних експортерів.

Нетарифні обмеження – це комплекс заходів обмежувально-заборонного характеру, що перешкоджає проникненню іноземних товарів на внутрішні ринки. Мета цих заходів – не лише посилення конкурентних позицій країни – імпортера, але і захист національної промисловості, охорона життя і здоров’я населення, оточуючого середовища, моралі, релігії та національної безпеки.

Класифікаційні схеми, що отримали міжнародне визнання, в даний час нараховують біля 800 конкретних видів нетарифних обмежень.

Найбільш розповсюджені класифікації заходів поділяють на 8 груп: тарифні заходи, паратарифні заходи, заходи цінового контролю, фінансові заходи, заходи автоматичного ліцензування, заходи кількісного контролю, монополістичні заходи, технічні заходи.

Умовно нетарифні заходи можна поділити на великі групи: економічні та адміністративні.

До економічних відносять різні податки і збори, імпортні депозити, заходи валютного регулювання. Адміністративні заходи більш різноманітні: ембарго, ліцензування і квотування, добровільні обмеження експорту, монополістичні заходи, використання з протекціоністською метою стандартів і технічних норм, додаткових митних документів і процедур. Перші діють через механізм ринку, призводячи до подорожчання експортні і імпортні товари, а другі – крім ринкових відносин, обмежують доступ імпортних та поставку вітчизняних товарів за кордон.