
- •Лекції з дисципліни «Екологія» для студентів денного і заочного відділення
- •5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •5.03050401 «Економіка підприємства»
- •Лекції з дисципліни «Екологія» для студентів денного і заочного відділення
- •5.03050901 «Бухгалтерський облік»
- •5.03050401 «Економіка підприємства»
- •Тема 1. Предмет, метод і завдання екології. Екосистеми та їхня структура План
- •Література
- •1. Екологія – найактуальніша наука сьогодення.
- •2. Предмет екології на час формування її як науки і напочатку хх ст.
- •3. Комплекс екологічних наук сьогодні.
- •4. Методи дослідження екології.
- •5. Завдання сучасної екології.
- •6. Поняття про екосистеми як визначальне поняття в екології.
- •Питання до самоперевіки
- •Література
- •1. Поняття про географічну оболонку.
- •2. Структура природного середовища.
- •2.1. Атмосфера.
- •2.2. Літосфера.
- •2.3. Гідросфера.
- •Питання до самоперевірки
- •Література
- •1. Поняття про біосферу.
- •2. Роль в. І. Вернадського у вивченні біосфери та ноосфери.
- •3. Основні положення теорії в.І. Вернадського.
- •6) Розсіяні атоми.
- •7) Речовини космічного походження (метеорити).
- •3. Межі біосфери. Характеристика живої речовини.
- •3.1. Межі біосфери.
- •3.2. Характеристика живої речовини.
- •Питання до самоперевірки
- •Література
- •1. Поняття про навколишнє середовище.
- •2. Стадії взаємодії суспільства і природи.
- •Питання до самоперевірки
- •Література
- •1. Зростання масштабів виробництва та його вплив на навколишнє середовище.
- •2. Поняття про антропогенне забруднення. Основні джерела антропогенного забруднення довкілля.
- •2. Класифікації забруднень. Коротка характеристика найбільш поширених забруднювачів довкілля.
- •3. Поняття про екологічний моніторинг.
- •Питання до самоперевірки.
- •Література
- •1. Вплив діяльності людського суспільства на геологічне середовище.
- •1) Пошкодження геологічного та всього природного середовища відбувається вже при пошуках корисних копалин - на стадії геологорозвідувальних робіт:
- •3) Значний негативний вплив на геологічне середовище має будівництво та експлуатація різноманітних будівель та інженерних споруд:
- •1) Максимально повне використання мінеральної сировини може бути досягнуто:
- •2) Мінімізації шкоди, яку завдає господарська діяльність геологічному і всьому навколишньому середовищу, можлива у разі:
- •2. Вплив господарської діяльності на ґрунт. Заходи по його покращенню.
- •3) Організація і дотримання польових, кормових, протиерозійних та інших сівозмін.
- •8) Застосування меліоративних заходів.
- •3. Джерела, масштаби і наслідки забруднення атмосфери. Охорона атмосфери від забруднення.
- •3) Механічне руйнування озонового екрану відбувається внаслідок запусків космічних апаратів.
- •IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».
- •V. Антропогенне забруднення навколоземного простору.
- •4) Ширше використання, а з часом і повний перехід до альтернативних джерел енергії;
- •5) Ширше використання, а з часом і повний перехід до транспорту на електротязі;
- •5) Озеленення міст і селищ;
- •Питання до самоперевірки.
- •Література
- •1. Поняття про природокористування. Типи природокористування.
- •2. Загальні принципи природокористування.
- •3. Етапи розвитку природокористування в Україні. Критерії ефективності природокористування.
- •4. Принципи раціонального природокористування.
- •Принцип збереження природно обумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності.
- •5. Принцип погодження виробничого і природного ритмів.
- •Питання до самоперевірки
- •Література
- •1. Господарський механізм управління природокористуванням.
- •8) Нормативи екологічної безпеки та нормативи використання природних ресурсів.
- •2. Організаційна структура управління природоохоронною сферою.
- •3. Адміністративний механізм управління природокористуванням.
- •3.1. Стандартизація та нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.
- •3.2. Система екологічного нагляду і контролю.
- •2) Екологічна експертиза.
- •3) Екологічна паспортизація підприємств.
- •4) Екологічний аудит.
- •3.3. Директивне регулювання чи екологічна регламентація господарської діяльності.
- •3.4. Юридична відповідальність.
- •4. Правове регулювання природокористування і природоохоронної діяльності.
- •5. Законодавство України та інші нормативні акти з питань природокористування та охорони навколишнього середовища.
- •4) Закон закріплює екологічні обов'язки громадян України.
- •8) В Законі встановлена дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •Питання до самоперевірки
- •Література
- •1. Економічні методи як необхідна складова процесу раціоналізації природокористування, види методів.
- •2. Платність природокористування як основа економічного механізму управління природокористуванням та природоохоронної діяльності.
- •2.1. Лімітування природокористування.
- •2.2. Платежі за природокористування.
- •2.2.1. Платежі за природні ресурси.
- •2.2.2. Платежі за забруднення і розміщення відходів.
- •2.3. Збитки від забруднення навколишнього середовища.
- •2.3.1. Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища, їх види.
- •3. Система фінансування природоохоронних заходів і діяльності. Створення державного та регіональних екологічних фондів. Матеріальне стимулювання природоохоронної діяльності.
- •3.1. Система фінансування природоохоронних заходів і діяльності. Створення державного та регіональних екологічних фондів.
- •3.2. Матеріальне стимулювання природоохоронної діяльності.
- •Питання до самоперевірки
2.2.2. Платежі за забруднення і розміщення відходів.
До економічних методів управління процесом природокористування належать також платежі за забруднення. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 1992 р. № 18, плата за забруднення навколишнього середовища встановлюється за:
- викиди в атмосферу забруднювальних речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;
- скиди забруднювальних речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також у підземні горизонти, в тому числі скиди, що проводяться підприємствами через систему комунальної каналізації;
- розміщення відходів у навколишньому середовищі.
Розміри вказаних платежів встановлюються на підставі лімітів викидів і скидів забруднювальних речовин. За понадлімітні викиди і скиди забруднювальних речовин і розміщення відходів (понад ГДВ, ГДС) встановлюються штрафні платежі — підвищений розмір плати порівняно з базовими нормативами плати (податками в межах від 1 до 5 разів).
Платежі за забруднення навколишнього природного середовища (крім розташованих у містах республіканського підпорядкування) перераховуються в таких розмірах: 70 % — до позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища рад народних депутатів; 20 % — до позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим та обласних рад народних депутатів, 10 % — на рахунок республіканського позабюджетного фонду Мінприроди України.
Підприємства, розташовані в містах республіканського підпорядкування, платежі за забруднення навколишнього природного середовища перераховують: 90 % — до позабюджетних фондів охорони природи міських рад народних депутатів і 10 % — на рахунок республіканських позабюджетних фондів охорони природи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
2.3. Збитки від забруднення навколишнього середовища.
2.3.1. Економічні збитки від забруднення навколишнього середовища, їх види.
Критерієм для розрахунку платежів за забруднення є збитки від нього. Ці збитки проявляються рівночасно в моральному, соціальному, естетичному, натуральному, економічному аспектах. Але здебільшого оцінюються економічні збитки, які завжди є тільки частиною, хоч і дуже вагомою, загальних збитків. Оцінка моральних і соціальних збитків становить певні труднощі через відсутність відповідних методик.
Під економічними збитками від шкідливого впливу на навколишнє середовище відходів виробництва розуміють фактичні або можливі втрати народного господарства, виражені у вартісній формі, та витрати на компенсацію цих утрат.
Забруднення навколишнього середовища призводить до виникнення двох видів витрат:
1) Витрати на попередження впливу забруднення на середовище.
Витрати на відвернення забруднення здійснюються безпосередньо на підприємстві чи в іншому джерелі забруднення з метою зменшення шкідливих викидів. Це може бути будівництво очисних споруд, впровадження екологічно чистих технологій, попередня обробка палива (наприклад, видалення сірки) тощо. Ці витрати зменшують економічні збитки.
2) Витрати на компенсацію збитків разом із власне збитками і становлять економічні збитки.
Ці дві форми збитків виступають одна щодо одної як своєрідна альтернатива.
Економічні збитки — величина комплексна. Найчастіше їх виражають сумою основних локальних збитків:
а) від погіршення здоров’я населення;
б) комунальному господарству;
в) сільському та лісовому господарству;
г) промисловості.
Сутність збитків від погіршення здоров’я населення полягає в недовиробництві національного прибутку через втрати робочого часу, додаткові витрати на медичне обслуговування, на виплату за листом непрацездатності і пенсій тощо.
Збитки в комунальному господарстві можна розглядати як додаткові витрати на прибирання пилу, часте фарбування дерев’яних і металевих конструкцій, витрат на миючі засоби тощо.
Збитки в сільському господарстві обумовлюються зниженням цінності посівних площ на забруднених ділянках, причому це, по-перше, зниження врожайності сільськогосподарських культур, а по-друге — забруднення сільськогосподарської продукції. Врожайність зернових культур внаслідок забруднення зменшується на 20 — 25%, соняшнику — на 15 — 20 , овочів — на 15 — 30 %. У забруднених районах зростає захворюваність великої рогатої худоби: лейкозом у 2, туберкульозом в 1,5, маститами в 1,9 раза вище, ніж в екологічно чистих районах. Знижується продуктивність худоби: наприклад, у Донецькому регіоні надої молока на 13 — 14 % нижчі, ніж в умовно чистих господарствах.
Забруднення сильно позначається на лісовому господарстві: відомо, що забрудненням пошкоджено в Німеччині 35 % лісових масивів, в Австрії — 30 %.
Збитки, що їх завдає атмосферне забруднення виробничим фондам, криють у собі збитки на поточні капітальні ремонти основних виробничих фондів, збитки від передчасної утилізації обладнання, збитки від простоїв обладнання в ремонті тощо.
Дослідження проведені в США показали, що в структурі економічних збитків від забруднення повітря перше місце посідає здоров’я населення (37,9 %), друге — комунальне й побутове господарство (31,7 %), третє — транспорт і промисловість (29,8 %), сільське господарство на останньому місці (0,6 %).
Економічні збитки розраховують у п’яти видах:
1) фактичні збитки, тобто втрати або негативні зміни, що виникають від забруднення навколишнього природного середовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді;
2) можливі, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення навколишнього середовища, тобто мають умовно-теоретичний характер;
3) відвернені, що становлять різницю між фактичними і можливими збитками;
4) ліквідовані — та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природозахисних заходів;
5) потенційні — збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природного середовища.