§ 3. Адміністративне видворення іноземців і осіб без громадянства

Законом України від 18 січня 2001 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо боротьби з нелегальною міграцією» ст. 24 КУпАП була доповнена части­ною (зараз частина третя) такого змісту: «Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі Ук­раїни іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністра­тивних правопорушень, які грубо порушують правопорядок». Аналіз наведеного свідчить про таке:

по-перше, розташування цього положення окремою части­ною статті, яка має назву «Види адміністративних стягнень», дає підстави вважати, що адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства є адміністративним стягненням;

по-друге, адміністративне видворення повинне бути перед­бачено законами України;

по-третє, адміністративне видворення застосовується лише до іноземців і осіб без громадянства;

по-четверте, підставою для застосування адміністративного видворення є вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.

§ 4. Накладення адміністративних стягнень

Накладення адміністративного стягнення — це важли­вий юридичний факт. З моменту його виникнення особа пере­буває у стані притягнення до адміністративної відповідальності і повинна виконувати звернені до неї вимоги, які передбачені законодавцем.

Виходячи з цього, законодавець не лише ретельно виписує і фіксує види стягнень, а й встановлює правила їх накладення. Ці правила у вигляді матеріальних норм наведені у главі 4 КУпАП «Накладення адміністративного стягнення».

Зазначена глава містить вісім статей. 33 — «Загальні прави­ла накладення стягнення за адміністративне правопорушення»; 34 — «Обставини, що пом'якшують відповідальність за ад­міністративне правопорушення»; 35 — «Обставини, що обтяжу­ють відповідальність за адміністративне правопорушення»; 36 — «Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень»; 37 — «Обчислення строків адміністративного стягнення»; 38 — «Строки накладення адмі­ністративного стягнення»; 39 — «Строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню»; 40 — «Покладення обов'язку відшкодувати заподія­ну шкоду».

Загальні правила накладення стягнення, які містяться у ст. 33, є нормами-принципами і визначають першопочаткові засади щодо переведення особи у стан притягнення до адміністратив­ної відповідальності.

По-перше, законодавець встановлює, що стягнення за ад­міністративні правопорушення накладаються у межах, які визна­чені чинним законодавством (КУпАП та інші закони України).

По-друге — вимагає при накладенні стягнень враховувати: а) характер вчиненого правопорушення; б) властивості особи порушника; в) ступінь його вини; г) майновий стан; д) обстави­ни, що пом'якшують відповідальність; е) обставини, що обтя­жують відповідальність.

Врахування характеру вчиненого правопорушення, власти­востей особи порушника, ступеня його вини і майнового стану правозастосувач здійснює на підставі об'єктивно встановлених фактів, керуючись законом і правосвідомістю.

Обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідаль­ність, конкретизовані законодавцем і зафіксовані у статтях 34 і 35 КУпАП. Вони підлягають обов'язковому з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП) і врахуванню при накладенні стягнення.

До обставин, що пом'якшують відповідальність (ст. 34), на­лежать:

1. щире розкаяння винного;

2. відвернення винним шкідливих наслідків правопорушен­ня, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

3. вчинення правопорушення під впливом сильного душев­ного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

4. вчинення правопорушення неповнолітнім;

5. вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Перелік пом'якшуючих обставин не є вичерпним. Законами можуть передбачатися й інші пом'якшуючі обставини. Більше того, правозастосувач може визнати пом'якшуючими і обстави­ни, які не зазначені в законі.

До обставин, що обтяжують відповідальність (ст. 35), нале­жать:

1. продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

2. повторне протягом року вчинення однорідного правопо­рушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стяг­ненню, а також вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

3. втягнення неповнолітнього в правопорушення;

4. вчинення правопорушення групою осіб;

5) вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

6) вчинення правопорушення в стані сп'яніння.

Перелік цих обставин є вичерпним і розширеному тлума­ченню не підлягає. У той же час особа, яка накладає адміністра­тивне стягнення, залежно від характеру адміністративного пра-

вопорушення має право не визнати ту чи іншу обставину обтя­жуючою.

Кодексом України про адміністративні правопорушення врегульовано накладення стягнень при вчиненні кількох (двох або більше) проступків однією й тією ж особою. У відповідній статті (ст. 36) розглянуто два випадки щодо таких ситуацій.

Перший — це випадок, коли справи розглядаються різними суб'єктами юрисдикції або одним і тим самим суб'єктом юрис­дикції, але не одночасно. У такому разі стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Другий — це випадок, справи розглядаються одночасно одним і тим самим суб'єктом юрисдикції. У такому разі стягнення накла­дається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопо­рушення з числа вчинених. При цьому до основного стягнення може бути приєднано одне з додаткових, передбачених статтями про відповідальність забудь-яке з вчинених правопорушень.

Особлива увага приділяється питанням щодо строків, які об'єктивують факт накладення адміністративного стягнення.

По-перше, законодавець встановлює порядок обчислення строків (ст. 37). Обчислення строків здійснюється залежно від виду стягнення. Строк адміністративного арешту обчислюється добами, виправних робіт — місяцями або днями, позбавлення спеціального права — роками, місяцями або днями.

По-друге, встановлюються строки накладення адміністра­тивного стягнення (ст. 38). За загальним правилом, воно може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при правопорушенні, що триває, — через два місяці з дня його виявлення. Виключенням з цього правила є випадки, коли склад адміністративного проступку виявлено в разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття кримінальної справи. За таких обставин адміністративне стяг­нення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття відповідного рішення.

По-третє, законодавець визначає строк, після закінчення якого особа вважається такою, що не була піддана адміністра­тивному стягненню (ст. 39). Таким строком є один рік з дня закінчення виконання стягнення.

Остання стаття цієї глави (ст. 40) регламентує покладення обов'язку відшкодувати заподіяну майнову шкоду. Питання про відшкодування вирішується одночасно з накладенням адміні­стративного стягнення. Право на такі рішення мають: а) адміні­стративна комісія; б) виконавчий орган сільської, селищної, міської ради; в) суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Адміністративна комісія і виконавчий орган відповідної ради мають право прийняти рішення про відшкодування лише у разі, коли сума шкоди не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суддя — незалежно від розміру шкоди, крім випадків, коли шкоду заподіяно неповнолітнім.

Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнад­цяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не пере­вищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирі­шується в порядку цивільного судочинства.

Завдання для поглиблення знань за розділом 5 «Відповідальність за вчинення адміністративних проступків (адміністративна відповідальність)»

& література для самостійного опанування

• Кодекс України про адміністративні правопорушення: Введений в дію Постановою Верховної Ради Української РСР від 07.12.1984 // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1984. — Додаток до № 51. — Ст. 1122.

• Судова практика Верховного Суду України у справах про ад­міністративні правопорушення / За заг. ред. П. П. Пилипчука.

— К.: Ін Юре, 2007. — 328 с.

• Кодекс Украиньї об административньїх правонарушениях: Науч.-практ. комментарий. — 5-е изд. с изм. и доп. по состоя-нию на 16 июня 2004 г. — Х.: ООО «Одиссей», 2004. — 912 с.

• Кодекс України про адміністративні правопорушення: Наук.-практ. коментар / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. По­грібний та ін. — К.: Правова єдність, 2008. — 781 с.

• Бельский К. С. Административная ответственность: генезис, ос-новньїе признаки, структура // Государство и право. — 1999.

— № 12. — С. 12—20.

• Гончарук С. Т. Адміністративні стягнення в системі заходів ад­міністративного примусу та проблеми їх удосконалення // Бю­летень Міністерства юстиції України. — 2006. — № 6 (56). — С. 35—45.

• Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність: Навч.-метод. посібник / Нац. авіаційний ун-т. — К.: НАУ, 2005. — 118 с.

• Гончарук С. Т. Адміністративні стягнення (в запитаннях і від­повідях). — К.: КМУЦА, 1998. — 40 с.

• Додин Е. В. Административная ответственность в свете Консти-туции Украиньї // Юридический вестник. — 1997. — № 3. — С. 70—74.

• Кізіма Н. Особливості застосування конфіскації як одного із видів адміністративних стягнень // Право України. — 2001. —

№ 4. — С. 80—83.

• Коломоєць Т. О. Система адміністративних стягнень за законо­давством про адміністративні правопорушення України // Пра­во України. — 2002. — № 2. — С. 31—33.

• Коломоєць Т. О. Структура адміністративної відповідальності: сучасний доктринальний погляд // Підприємництво, госпо­дарство і право. — 2002. — № 4. — С. 65—66.

• Коломоєць Т. О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення України: Монографія. — Запоріжжя: ВЕРЖЕ,

2000. — 240 с.

• Коломоєць Т. О. Щодо ефективності адміністративних штрафів // Право України. — 2001. — № 2. — С. 84—87.

• Коломоєць Т. О., Сквірський I. О. Виправні роботи як вид ад­міністративного стягнення за законодавством України: теорія, досвід, та практика застосування: Монографія. — К.: Істина, 2008. — 184 с.

• Колпаков В. К. Адміністративна реформа і деліктне законо­давство // Науковий вісник Нац. академії внутр. справ Ук­раїни: Науково-теоретичний журнал. — 2004. — № 4. —

С. 40—50.

• Колпаков В. К. Адміністративно-деліктна законотворчість: по­няття і функції // Право України. — 2002. — № 6. — С. 25—31.

• Колпаков В. К. Адміністративно-правові проблеми видворення іноземців // Вісник Львівського ін-ту внутр. справ: Зб. наук. праць. — Львів, 2004. — № 1. — С. 200—209.

• Колпаков В. К., Волох О. К. Функції адміністративно-деліктної законотворчості // Науковий вісник Київського нац. ун-ту внутр. справ: Науково-теоретичний журнал. — 2007. — № 3. —

С. 42—51.

• Лук'янець Д. М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: Монографія. — К.: Ін-т держави і права

ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. — 220 с.

• Лук'янець Д. М. Проблеми застосування конфіскації як адмі­ністративного стягнення // Право України. — 2006. — № 2. —

С. 110—112.

₄

• Максимов И. В. Система административньїх наказаний: понятие и признаки // Государство и право. — 2005. — № 4. — С. 18—27.

• Саввин М. Я. Административньїй штраф. — М.: Юридическая литература, 1984. — 112 с.

• Хорощак Н. В. Адміністративні стягнення за законодавством України: Монографія. — К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Ко-рецького НАН України, 2004. — 172 с.

• Шульженко Ф. П., Невмержицький Є. В. Юридична відповідаль­ність за правопорушення у сфері економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 171 с.

запитання для самоконтролю

• Підстави для адміністративної відповідальності.

• Суб'єкти адміністративної відповідальності.

• Адміністративна відповідальність неповнолітніх.

• Адміністративна відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів.

• Відповідальність іноземних громадян і осіб без громадянства.

• Обставини, що виключають адміністративну відповідальність (крайня необхідність, необхідна оборона, неосудність).

• Обставини, що утворюють можливість звільнення від адміні­стративної відповідальності.

• Мета адміністративних стягнень.

• Види адміністративних стягнень.

• Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх.

• Основні і додаткові адміністративні стягнення.

• Загальні правила накладання адміністративних стягнень.

• Строки накладання адміністративних стягнень.

т е матика реферативних повідомлень

• Зміст адміністративної відповідальності.

• Законодавство про адміністративну відповідальність.

• Система адміністративних стягнень.

• Адміністративна відповідальність неповнолітніх.

• Адміністративна відповідальність військовослужбовців.

• Стягнення, що застосовуються органами внутрішніх справ.

! т е стові завдання

Визначте обставини, що виключають адміністративну відпові­дальність:

• Стан заборгованості.

• Стан крайньої необхідності.

• Стан судимості.

• Стан лікування.

• Стан підготовки до екзаменів.

• Стан неосудності.

• Стан перебування під адміністративним наглядом.

• Стан депутата міської ради.

• Стан лікування.

• Стан необхідної оборони.

Назвіть примусові заходи, які є адміністративними стягненнями за КУпАП . Укажіть на основні і додаткові адміністративні стягнення:

• тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

• обмеження волі;

• попередження;

• арешт;

• тримання в дисциплінарному батальйоні;

• штраф;

• оплатне вилучення предмета;

• довічне позбавлення волі;

• зобов'язання публічно попросити вибачення;

• конфіскація знаряддя вчинення адміністративного правопору­шення;

• позбавлення спеціального права;

• конфіскація майна;

• передача неповнолітнього під нагляд батькам;

• застереження;

• видалення із залу судового засідання;

• адміністративний арешт;

• догана або сувора догана;

• позбавлення кваліфікаційного класу;

• привід;

• позбавлення права обіймати певні посади;

• громадські роботи;

• виправні роботи;

• службові обмеження для військовослужбовців.

Визначте заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх:

• зобов'язання додержуватись тиші;

• зобов'язання публічно попросити вибачення;

• застереження;

• встановлення адміністративного нагляду;

• догана або сувора догана;

• передача під нагляд батькам.

Які обставини враховуються при накладенні адміністративних стяг­нень:

• характер вчиненого правопорушення;

• сімейний стан;

• місяць року;

• властивості особи порушника;

• стан здоров'я;

• ступінь вини;

• майновий стан;

• обставини, що пом'якшують відповідальність;

• місце роботи;

• обставини, що обтяжують відповідальність.

За які з названих діянь може наступати адміністративна відповідаль­ність?

• Вчинення дрібного хуліганства 15-річною особою.

• Образа працівника міліції.

• Публічне вживання наркотичних засобів.

• Вирощування снотворного маку.

• Вживання наркотичних засобів 17-річною особою.

Які з нижченаведених обставин зазначені в КУпАП як пом'як­шуючі?

• Вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання.

• Вчинення адміністративного проступку вперше.

• Вчинення правопорушення жінкою, яка має дитину віком до 3-х років.

• Вчинення адміністративного проступку неповнолітнім.

• Вчинення правопорушення при збігу тяжких особистих обста­вин.

• Вчинення адміністративного проступку через необережність.

• Вчинення правопорушення жінкою, яка має дитину віком до одного року.

• Вчинення правопорушення збігу тяжких сімейних обставин.

• Вчинення адміністративного проступку військовослужбовцем.

• Щире розкаяння винного.

• Відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення.

• Добровільне відшкодування збитків.

• Усунення заподіяної шкоди.

• Вчинення правопорушення вагітною жінкою.

Серед названих обставин назвіть ті, які зазначені в КУпАП як обтя­жуючі

• Продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її.

• Повторне протягом року вчинення однорідного правопорушен­ня, за яке особу вже було піддано адміністративному стягнен­ню.

• Вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

• Одночасне вчинення особою декількох адміністративних про­ступків.

• Втягнення неповнолітнього в правопорушення.

• Вчинення адміністративного проступку разом з неповнолітнім.

• Вчинення правопорушення групою осіб.

• Навмисне вчинення адміністративного проступку.

• Вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за ін­ших надзвичайних обставин.

• Вчинення адміністративного проступку раніше судимою особою.

• Вчинення правопорушення в стані сп'яніння.

Р о з д і л

провадження у справах про адміністративні проступки (адміністративно-деліктне провадження)