
- •1.Поняття мови. Мова як система.
- •5. Соціальні та територіальні діалекти
- •11. Морфеміка і словотвір
- •13. Принципи складоподілу. Правила переносу слів в українській мові
- •14. Лексика та лексикологія.
- •16. Професійна лексика: термінологія, професіоналізми
- •19. Лексикографія. Види словників.
- •21. Просте речення. Односкладне речення.
- •22. Види складних речень.
- •23. Структура процесу спілкування та канали обміну інформацією.
- •25. Поняття стилю в мовознавстві. Система функціональних стилів української мови.
- •30. Документ, його функціональні особливості. Діловодство як галузь людської діяльності
- •31. Культура усного ділового спілкування. Мовний етикет в різних ситуаціях ділового спілкування.
- •32. Візитна картка як атрибут ділового спілкування. Види візитних карток.
- •33. Культура телефонної розмови.
- •34. Ділова нарада, види нарад
- •35.Реквізити документів
- •36. Створення та обробка документів щодо особового складу
- •37. Автобіографія (поняття, призначення, реквізити, структура тексту).
- •38. Характеристика (поняття, призначення, реквізити, структура тексту
- •39. Резюме (поняття, призначення, реквізити, структура тексту).
- •40. Довідково-інформаційні документи. Анотація. Реферат.
- •41. Доповідна та пояснювальна записки
- •42. Обліково-фінансові документи. Доручення. Розписка
- •43. Господарсько-договірні документи. Договір.
- •45. Ділове листування
- •46. Розпорядчі документи. Наказ
- •47. Правила вживання апострофа.
- •48. Правила вживання м’якого знака
- •50. Спрощення та чергування в групах приголосних
- •51. Іменник. Граматичні категорії іменників
- •52. Прикметник. Ступені порівняння прикметників
- •53. Числівник. Зв'язок числівника з іменником
- •54. Відмінювання числівників.
- •55. Прислівник. Правопис похідних прислівників
- •56. Форми дієслова. Дієприкметник. Дієприслівни.
- •57. Правопис прийменників
- •58. Правопис сполучників
- •59. Правопис часток
30. Документ, його функціональні особливості. Діловодство як галузь людської діяльності
Докуме́нт — засіб закріплення різними способами на відповідному матеріалі інформації про факти, події, явища об'єктивної дійсності та розумову діяльність людини. — це будь-яке джерело інформації, передання людської думки, знань незалежно від того, чи втілене воно в матеріально фіксованій формі або є провідником (передавачем) інформації в часі. матеріальний об'єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у зведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу. Документ має певну кількість властивостей, які відрізняють його від інших об'єктів. Сукупність властивостей — цілісна система, яка виконує покладені на неї суспільством функції. Зв'язок між властивостями документа досить тісний, тому відокремити їх можна лише умовно. Найбільш значимі властивості такі: 1) атрибутивність, тобто наявність невід'ємних складових, без яких він не може існувати; 2) функціональність — призначення для передачі інформації в просторі й часі; 3) структурованість — тісний зв'язок елементів і підсистем, що забезпечує єдність і цілісність документа.
Діловодство - це діяльність, яка охоплює питання документування і організації роботи з документами в процесі здійснення управлінських дій. Основними елементами діловодства є письмові документи і документування, а саме створення документів.Головним завданням діловодства є забезпечення швидкої і ефективної роботи підприємства, установи чи організації. сі форми управлінської діяльності мають достатньо ґрунтовних підстав для власного існування, оскільки вони є ланками одного спільного ланцюга - суспільного процесу, який має бути безперервним і поточним, таким, що акумулює в собі весь досвід попередньої діяльності у цій винятково важливій сфері людського буття. Однією з таких форм є Діловодство та ведення документації. Особливо велике значення має діловодство в здійсненні дієвого контролю за виконанням управлінських рішень, адже перевірка виконання є головною ланкою в організаційній роботі будь-якої установи чи організації. Добре налагоджена організація діловодної служби передбачає відповідний контроль за виконанням прийнятих рішень. Це дає змогу виявити допущені помилки, уникнути їх у майбутньому та надає роботі закладу конкретності й оперативності.
31. Культура усного ділового спілкування. Мовний етикет в різних ситуаціях ділового спілкування.
Культура мовлення залежить від уміння граматично правильно будувати фразу, знайти потрібне слово і вимовити його відповідно до орфоепічних норм літературної мови. Нормативна вимова має велике суспільне значення, становить один із суттєво важливих показників загальної культури особи, створює необхідні передумови для ефективного користування літературним мовленням у різних сферах суспільного життя. Правильна, унормована вимова є однією з ознак культури усного ділового мовлення. Мовленнєвий етикет — це сукупність словесних форм увічливості, прийнятих у певному колі людей певного суспільства, певної країни, але без яких не обходиться жоден народ. Різні мови світу виробили спеціальні (лексичні, морфологічні, синтаксичні) засоби вираження ввічливості, спеціальні етикетні мовленнєві формули, що, власне, і становлять мовленнєвий етикет. Це насамперед такі усталені мовленнєві формули, що вживаються для зав'язування контакту між комунікантами — формули вітань і звертань, для підтримання контакту — формули вибачення, прохання, подяки тощо, для припинення контакту — формули прощання, побажання, тобто власне етикетні мовленнєві формули. Сам же мовленнєвий етикет, крім цих формул, включає ще й соціально-мовні символи етикетного рівня, напр., етикетні форми заперечення (незгоди) і ствердження (згоди), форми питань, що використовуються в певних соціально-культурних групах.Мовний етикет позначений рисами національної самобутності, він пов’язаний з традиціями кожного народу, його історією, культурою, ментальністю.