3.2.8. Породи перепелів

Батьківщина свійського перепела - Японія. Одомашнений він у 20 ст. У нашій країні перепелів почали вирощувати з метою одержання мяса і яєць з 1964 р. Перші господарства спеціалізувалися на вироб­ництві яєць. Порівняно з курячими, яйця перепілок багатші на вітамін (на 150 %), В1 (на 280 %), В2(на 220 %), заліза і калію в них більше в чотири рази. Вони відрізняються високою стерильністю, тому не псуються при тривалому зберіганні, їх використовують для виготовлення вакцин. Перепели стійкі до стресів, дії токсичних речовин та інсектицидів.

Найбільш поширені у нас японські перепели (рис. 28) яєчного напряму продуктивності. Тулуб у них видовжений, хвіст і крила короткі,

Рис. 28. Японські перепелі

оперення коричнювато-сіре. Маса самців - 115-120 г, самиць - 140-150. Яйцекладку починають у 5-6-денному віці. Несучість 280-300 і більше яєць, маса яйця - 8-12 г (шкаралупа димчасто-сіра з різнобарвними цяточками). Для одержання м'яса вирощують молодняк, а також забивають перепілок після закінчення яйцекладки. Маса тушок до 80 г. М'ясо перепелів делікатесне, ніжне, соковите, ароматичне, але трохи гіркувате. У ньому близько 40% сухої речовини, зокрема білка 18-20%.

Єдина мясна порода перепелів – фараон. Виведена в США.

3.3. Лінії і кроси сільськогосподарської птиці

У другій половині 20 ст. при розведенні птиці намагалися об'єд­нати в породі високу продуктивність з пристосованістю до умов інтен­сивного птахівництва. Велика кількість стала гальмом для подальшо­го розвитку. Майже зникли бійцеві і декоративні, деякі м'ясо-яєчні породи. Тепер зберігаються і використовуються лише ті породи, які відзначаються високою продуктивністю. На арену вийшли леггорн, корніш, плімутрок. Процес породоутворення різко уповільнився. Ви­явилося, що більш вигідно виводити не породи, а спеціалізовані лінії всередині породи. При схрещуванні кращих поєднаних ліній одер­жують гібриди, які перевищують за продуктивністю не лише породу, а й вихідні лінії. Внаслідок створення кросів птиця вирівнялася за продуктивністю, стада стали стандартними, збільшилася кількість та поліпшилась якість продукції.

3.3.1. Лінії і кроси курей для виробництва яєць

Для виробництва харчових і інкубаційних яєць у спеціалізованих господарствах України використовують лінії і кроси як вітчизняного, так і іноземного походження.

Крос Янтар 1 - один із перших кросів, що використовувалися в Україні. Створений він на основі завезеного в 1963 р. з Канади (фірма "Шейвер") кросу 288.

Крос Білорусь 9 - трилінійний, створений на основі кросу 444, завезеного із Канади в 1963 році. У кросу одна лінія Б-9 (4) - бать­ківська, сірої каліфорнійської породи леггорн; Б-9 (5) - батьківська лінія материнської форми і Б-9 (6) - материнська лінія материнської форми фінальний гібрид - Б-9 (456). Це так званий аутосексний (мі­чений за статтю) крос, у якому батьківська форма - сіра каліфорній­ська - має ген смугастого забарвлення оперення. Тому курочок у до­бовому віці можна відібрати за більш темним забарвленням оперення,

•питаним від батька. У кросі складна материнська форма '(>). Несучість гібридних курей - 250-260 яєць на рік, маса яйця 60 г, виводимість - 83-85 %, збереженість - 96 %. Позитивною по кросу є тривалий період використання несучок - 14,5 місяців, >І>.І нідтворна здатність і збереженість. Крос широко поширений, поступово витісняється впровадженням нових кросів. Крос Зоря 17 - створений на основі кросу Хайсекс білий, завезе-и 1974 р. з Голландії (фірма "Еврипід"). Крос складається із чо-\ ліній породи леггорн: С-1, С-2, К-5 і Ь-4. Лінії контрастні за пиками продуктивності. Так, несучість курей лінії С-1 - 200 . С-2 - 214, К-5 - 198 і Ь-4 - 206 яєць. Несучість гібридних курей , С-2, К-5 і Ь-4) - 250-280 яєць, маса яйця - 60-61 г. Яйця іймаються низьким вмістом холестерину. Птиця збудлива, реагує й. < ІІриятливі фактори середовища.

К'рос Хайсекс коричневий - чотирилінійний, завезений із Гол-ІІ иі в 1976 році. У ньому дві лінії батьківської форми (Т-8 і Т-5) І*" їй род-айланд; батьківська лінія материнської (В-8) - синтетич-штедена схрещуванням курей породи леггорн і білий плімутрок; и |пміська лінія материнської форми (В-2) - білий плімутрок. Кури 11.кінської форми мають ген золотистого, а материнської - ген срі-Іи юго забарвлення. За кольором забарвлення дорослі кури і півні кінської форми червоні, темио-червоні, а материнської - білі. У иому віці у гібридних курочок пух палевий, у півників світло-Іміі. Тому таких курчат легко сортувати за статтю. Птиця спокій­нії нездатна, теплолюбна, схильна до ожиріння. Несучість гібри-рей (Т-8, Т-5, В-8, В-2) - 270-290 яєць на рік, маса яйця - 61-І (шкаралупа коричнева), збереженість - 93-95 %. Жива маса не-ок наприкінці використання - 2,2-2,5 кг.

Крос Ломан браун -- завезений 1991-92 рр. із Німеччини. • І.иться із 4 ліній: А, В (червоний род-айланд), С, О (білий .Ішіанд), які для одержання фінального кросу схрещуються за Мою:

Батьківська форма Материнська форма

С? А х $ В С?С х О $

С? АВ х $ СО Крос АВСО - Ломан браун

В Українському науково-дослідному інституті птахівництва віл селекціоновані кроси Борки 1 та Борки 2. Вихідним матеріалом дли створення цих кросів стали лінії породи білий леггорн, які були заве­зені з Японії і Канади.

Схема отримання кросу Борки 1: $ В-7 х 9 ^~4 - фінальним гібрид.

Схема отримання кросу Борки 2: $ В-7 х 9 С-8 - фінальним гібрид.

Чистолінійні кури ліній, які входять до складу кросів, мають такі показники продуктивності (табл. 13).

Таблиця 13-Характеристика ліній курей кросів Борки 1 і Борки 2

Показник	Лінія
	В-7	О-4	С-8
Несучість на початкову несучку за 72 тижні, шт. яєць	221	214	216
Маса ясць в 52-тижневому віці, г	60,4	61,0	61,8
Жива маса курей наприкінці несучості, кг	1,81	1,92	1,99

Несучість курей фінального добору обох кросів досягає 250 яєць на рік, а на птахофабриках - 218-246,6 яйця на несучку. На конкурс­них випробуваннях Київської птахофабрики були отримані такі ре­зультати: несучість на середню курку за рік - 230,5 - 23 1 ,6 яйця, маса яєць - 62,1-62,2 г, витрати кормів на 10 яєць - 1,92-1,79 кг.

Крос Борки 1 17 - дволінійний, в якому батьківська лінія - 20 (бі­лий леггорн) і материнська - 38 (червоний род-айленд).

Крос Борки-колор включає батьківську лінію 38 і материнську лі­нію 68 породи білий род-айленд. Крос Слобідський 3 - експери­ментальний трилінійний крос, створений на основі ліній 38, 68 і 36 породи білий леггорн за такою схемою схрещування:

68 х 68

с? 36 х $ 38

в 68 х $ 36 38 68 36 38 (Слобідський-3) Продуктивні якості різних кросів яєчних курей наведені в табл. 14.

ні І І - Продуктивні якості деяких кросів яєчних курей за даними Інституту птахівництва УААН (1999 р.)

1 ІіТ.І ШИК	Борки 117	Борки-колор	Слобід­ський 3	Ломан браун	Домінант бурий Д-Ю2
	Період вирощування (0-18 тижнів)
1 ІМ'ІІІСТЬ	95-98	96-98	94	96-98	93-94
. Іасау 18 МИ КІ	1,4	1,5	1,35	1,5	1,58
.ІПІ корму, КГ	6,6	7,2	6.4	7,0	6,3
Продуктивний період
II І . ІІІС'ГЬ	94-96	95	93-94	94-96	92-94
ІІмгІІНЯ 50% н... II ІуШОК	24	24	23-24	23-24	23
м. й,, Іпт	255-260	250	250-260	250-260	258
•І тиння корму м, І-	120	100-115	115-122	120-125	118-125