Технологія вирощування і утримання курей
1. Вирощування ремонтного молодняку.
2. Особливості вирощування ремонтних півників.
3. Утримання курей і півнів селекційного стада.
4. Утримання курей і півнів прабатьківського і батьківського стад.
5. Утримання курей промислового стада.
1. Вирощування ремонтного молодняку.
Вирощування ремонтного молодняку – це технологічний процес одержання курочок-молодок для поповнення промислового стада несучок або курочок-молодок і півників для поповнення батьківського, прабатьківського і селекційного стад. Від результатів вирощування ремонтного молодняку повністю залежить майбутня продуктивність і збереженість курей, тому дотримання умов вирощування і годівлі птиці, що передбачені нормативами для певного кросу.
Технологічні схеми вирощування можуть бути різними:
ремонтний молодняк яєчних курей частіше всього вирощують у багатоярусних кліткових батареях різноманітних конструкцій;
ремонтний молодняк м'ясо-яєчних курей можна вирощувати як у кліткових батареях, так і на глибокій підстилці.
Приміщення до посадки птиці спеціально готують:
механічне очищення пташника від пилу, бруду з наступним його миттям гарячою водою (очищення і миття починають зверху);
стіни з внутрішньої сторони мастять свіжогашеним вапном;
при вході обладнують дезкилими або дезванни на всю ширину входу довжиною 1,6 м, заготовлюють запас дезрозчину;
на дверях, вікнах перевіряють наявність рам з металічними сітками для усунення проникнення у приміщення диких птахів та бродячих тварин;
здійснюють усі необхідні регуліровки кліткового обладнання (виставляють на необхідний рівень поїлки, кормушки, полики…)
при підлоговому утриманні в якості підстилки використовують сфагновий торф, подрібнені стержні кукурудзи, суміш тирси та січки тощо… Підстилку укладають шаром 10-15 см на очищений та продезинфіковану підлогу, покриту пушонкою (0,5 кг/ м2)
Тривалість профілактичної перерви:
не менше 4 тижнів при вирощуванні у кліткових батареях і на підлозі до віку птиці більше 9 тижнів;
не менше 3 тижнів при вирощуванні у кліткових батареях і на підлозі до віку птиці менше 9 тижнів.
Після завершення усіх дезинфекцій приміщення повинно бути витриманим вільним не менше 5 днів.
За 2 дні до прийому наступної партії створюють необхідні мікрокліматичні умови (t, освітлення).
За 1 добу до посадки завозять та загружають корми, подають воду. (Стіни пташника, корми, вода повинні прогрітися до необхідної t).
Перед прийомом курчат на нижню решітку клітки настилають щільну, проте не слизьку бум агу на 3-5 днів (інколи спеціальних синтетичних килимів).
У підготовлений пташник приймають здоровий молодняк не пізніше 8-12 годин після їх вибірки з інкубатора.
У процесі вирощування не слід допускати сортування, пересадки, підсадки курчат з інших кліток (порушення сформованих товариств) та інших маніпуляцій і заходів, що можуть викликати у птиці стрес.
Перші 5-7 днів підтримують високу t (у курчат ще не працює система терморегуляції), а усі приточні та витяжні канали щільно закривають, а вентилятори не включають. Категорично уникають протягів.
Курчат розміщують по кліткам, починаючи з самих віддалених від входу строго витримуючи щільність посадки (щільність посадки не більше 88 гол/м2 у 1-4 тижневому віці; 37 гол/м2 у 5-9 тижневому віці; 34 гол/м2 у 10-17 тижневому віці; 34 гол/м2 у 1-17 тижневому віці). Частіше всього добовий молодняк розміщують у клітках середнього ярусу з щільністю посадки передбаченою у 1-4 тижн. віці.
При утриманні на глибокій підстилці у відповідності з нормами технологічного проектування у одній секції пташника, що відгороджена сітчастими перегородками на всю її висоту, можна саджати – не більше 500 голів племінних курей та не більше 2000 голів курей промислових несучок.
Щільність посадки молодняку м'ясо-яєчних курей (до 18-тижневого віку) при вирощуванні і утримання на підстилці приймають в межах 7,0-9,0; дорослої птиці – 4,5-5,0 гол./м2.
Відразу після посадки курчатам дають воду (більш повне виведення із організму сечової к-ти, що накопичилась у ембріон. період), а корм – через 2-3 години (5-6 кратна годівля) на настелений папір шаром 1 см. Брудний папір щоденно міняють. Надалі корм подають у жолобкові годівниці при клітковому утримання і у бункерні при підлоговому. В обох випадках слідкують, щоб висота заднього борта поїлки та годівниці була на рівні спини птиці у певному віці (перевірку цього параметру проводять не рідше 1 разу на місяць). У першу добу вирощування слідкують, щоб рівень води був максимальним, а після того, як курчата звикнуть до поїлки його знижують з метою запобігання надлишкових втрат.
Температура води у перші 3 дні життя – 31-33 оС;
4-7 денному віці – 28-30 оС;
8-14 денному віці – 26-28 оС;
15-21 денному віці – 24-26 оС;
22-28 денному віці – 22-24 оС;
надалі в межах 18-22 оС до кінця періоду вирощування.
Намагаються в кожну клітку саджати приблизно «рівномасову» птицю. Крім того, птицю з більшою живою масою саджають у клітки верхнього ярусу, а з меншою – у клітки нижнього ярусу.
Кратність годівлі:
до 2-тижневого віку – 5-6 разів/ добу;
2-4-тижневого віку – 3-4 рази/добу;
З 4-тижневого віку і далі – 2 рази/добу.
Ріст та розвиток птиці контролюють зважуванням 1-2 кліток у 3-4 зонах в кожному ярусі кліткової батареї в кількості не менше 50 голів (кожен раз одних і тих самих) з точністю до + 5г. Намагаються мати однорідне по живій масі стадо (+ 10%=80%).
Існує проблема канібалізму, причини:
продуктивність кросів на межах генетичного потенціалу;
підвищена щільність посадки птиці;
зміна суспільств;
різке відхилення t, вологості, висока концентрація шкіл. газів, запиленість;
«нестандартний» режим освітлення;
незбалансована годівля (прот, ам-ти, віт. Е, В, Ка, Nа, СІ, Р, Zn) та ін.
Одним із прогресивних способів боротьби з канібалізмом є видалення частини дзьоба (дебікірування) приладами дебікерами, а також поєднання цього процесу з одночасним припалюванням (каутерізація) операційного поля.