4. Виробництво кормів із відходів птахівництва

Переробка нехарчових продуктів у промисловому птахівництві є значною проблемою. Підприємства з виробництва та переробки пта­хівничої продукції отримують у процесі свого функціонування значну кількість відходів, які можуть бути використані для виробництва кор­мового борошна. До таких відходів відносять тушки хворої та загиблої птиці, які за правилами ветеринарно-санітарної експертизи направлені на переробку на кормове борошно; відходи інкубації та вибраковані до­бові курчата; відходи забою: кров, кишечник, легені, нирки, селезінка, яєчники, сім'яники, кістки, голови, ноги тощо; малоцінне пір'я (під­крилок); відходи переробних підприємств.

Сировина, яка використовується для виробництва кормів тварин­ного походження та технічного жиру, підрозділяється на дві групи: нежиромістка (не більше 16% жиру в сухій речовині), яка викорис­товується для виробництва кормового борошна (кістки, голови, ноги, кишечник, підкрилок), та жиромістка (жиру більше 16% у сухій ре­човині), з якої виробляють технічний жир та кормове борошно (тушки хворої та загиблої птиці, відходи та брак ковбасного і кулінарного ви­робництва, зіпсований жир, відходи інкубації). Переробка сировини за-ключається в частковому зневодненні та термічній обробці. Найбільш поширена технологія отримання сухих кормів включає наступні технодання сумішей, подрібнення, промивання, теплова обробка, відділення бульйону і жиру пресуванням, відділення рідкої частини за допомогою центрифуги, подрібнення шкварок, просіювання на ситах, видалення металевих предметів у магнітних сепараторах, пакування і зберігання сухих кормів. Бульйон і технічний жир, які отримані при проціджуван­ні і пресуванні шкварок, поступають на відстоювання після фільтрації крізь сітку або на центрифузі. Для термічної обробки сировини вико­ристовують горизонтальні вакуумні котли, в яких проходить обробка в 3 фази: часткове знезаражування сировини (тривалість 1 год. - 1 год. 45 хв, температура 85-90 °С, вакуум у котлі- 15-20 ммрт. ст.), сте­рилізація сировини (тривалість 1,5-2 год., температура 112-128 ^оС, тиск пари всередині котла - 2,5-3 атм.), сушіння борошна (тривалість 2,5-3 год., температура 70-80 °С, вакуум у котлі - 40-50 мм рт. ст.). Обробка проводиться при тиску пари в сорочці котла 3-4 атм. Після висушування масу вивантажують, охолоджують протягом 6-8 годин, просіюють, очищають на магнітних сепараторах, пакують у герметич­ні мішки, зважують, маркірують та відправляють на склад. Залежно від сировини виробляють м'ясо-кісткове, м'ясне, кісткове, кров'яне, пір'яне борошно. Кормове борошно являє собою розсипчасту масу і характеризується специфічним запахом; містить 9-10% вологи, Ф-20 % жиру, 8-38 % золи, 30-58 % білка, 2-5 % безазотистих речовин і клітковини. Корми тваринного походження є продуктом високої кор­мової цінності, оскільки характеризуються великим вмістом повноцін­них білків, кальцію, фосфору. Жир підвищує кормову цінність борош­на, але при високому вмісті жиру борошно швидко псується за рахунок його окислення. Тому для збереження якості кормового борошна в його склад вводять антиоксиданти. Тваринний технічний жир широко засто­совують у промисловості.

При виробництві яєчних продуктів отримують значну кількість шкаралупи, яку, як правило, направляють на кормові цілі – для вироб­ництва кормової мінеральної добавки, оскільки вона є джерелом високозасвоюваного харчового кальцію. Розроблені технології виробництва мінеральних препаратів зі шкаралупи з метою їх подальшого застосу­вання в медичній та харчовій промисловості. Яєчна шкаралупа може ви­користовуватись як компонент при виготовленні комплексних добрив.