Ахроматичні кольори

Відтінки сірого (в діапазоні білий — чорний) носять парадоксальну назву ахроматичних кольорів . Найяскравішим ахроматичним кольором є білий, найтемнішим — чорний. Можна зауважити, що при максимальному зниженні насиченості розрізнення тону (відношення до певного кольору спектру) відтінку стає неможливим.

Вимірювання кольору

Відкриття кольорового спектру і неспектральних кольорів відкрило можливість до представлення усього багатоманніття кольорів певною сумішшю основних кольорів.

Характеристики кольору

Кожний колір має кількісно вимірювані фізичні характеристики (спектральний склад, яскравість):

Яскравість

Однаково насичені відтінки, що відносяться до одного й того ж кольору спектру, можуть відрізнятися один від одного ступінню яскравості. Наприклад, при зменшенні яскравості синій колір поступово наближається до чорного.

Будь-який колір при максимальному зниженні яскравості стає чорним.

Слід зазначити, що яскравість, як і інші кольорові характеристики реального забарвленого об'єкта, суттєво залежать від суб'єктивних причин, обумовлених психологією сприйняття. Так, наприклад синій колір при сусідстві з жовтим здається яскравішим.

Насиченість

Два відтінки одного тону можуть розрізнятися ступенем насиченості. Наприклад, при зменшенні насиченості синій колір наближається до сірого.

Ясність (світлота)

Ступінь близькості кольору до білого називають ясністю (або світлотою).

Будь-який відтінок при максимальному збільшенні ясності стає білим.

Кольоровий тон

Будь-який хроматичний колір може бути віднесеним до певного спектрального кольору. Відтінки, що схожі з одним і тим самим кольором спектру (але розрізняються, наприклад, насиченістю і яскравістю), належать до одного і того же тону. При зміні тону, наприклад, синього кольору в зеленому напрямку спектру він змінюється на блакитний, в зворотному — на фіолетовий.

Іноді кольорові тони поділяють на теплі (червоний, помаранчевий, жовтий — відповідають відчуттю вогня) й холодні (блакитний, синій, фіолетовий — асоціюються із кригою та водою).

Кольоровий друк

Кольоровий друк, спосіб відтворення на папері, тканини або ін. матеріалі багатобарвних зображень (твори живопису, кольорові фотознімки ). Виконується за допомогою спеціального (форм), число яких, як правило, відповідає числу друкарських фарб. Зазвичай застосовують 3 основних фарби: жовту, блакитну і пурпурну (трибарвний друк). Але часто для передачі темних кольорів цих фарб недостатньо і доводиться удаватися до 4-ої — чорною або сірою (інколи 4-ою фарбою користуються і для передачі якого-небудь особливого колірного відтінку, наприклад бірюзового або бузкового). У цих випадках друк називається чотирибарвним.

В офсетному друку, що характеризується тонкими барвистими шарами на відтисках, для підвищення насиченості відбитків удаються до введення додаткових фарб — синьою і червоною. Для виготовлення (форм ) необхідно отримати так званий кольороподілений негатив. З цією метою здійснюється цветоделеніє шляхом фотографування оригінала через світлофільтри (прозорі забарвлені плівки або стекла), які пропускають лише відповідні його кольору промені, відбиті оригіналом. Зазвичай використовують синьо-фіолетовий, червоний і зелений світлофільтри проникні відповідно блакитні, пурпурні і жовті промені. Для передачі градацій кольору зйомка ведеться через растр . Багатобарвний відтиск отримують послідовним перенесенням відповідної фарби з кліше на аркуш паперу з точним поєднанням кордонів зображення . Залежно від того, яка фарба переважає на даній ділянці зображення, око сприймає той або інший змішаний колір (або відтінок). Друкування виконується на много- або одноколірних друкарських машинах в один або декілька прийомів.

Усунення колірних спотворень на кольороподілених негативах залежно від вигляду друку і призначення друкарської продукції виконується або безпосередньо на кольороподілених друкарських формах — шляхом того, що т ( високий друк ), або на негативах і діапозитивах — уручну, фотомеханічним способом або автоматично за допомогою електронних пристроїв . Цветоделеніє і цветокорректура одночасно здійснюються також за допомогою автоматизованих систем, деякі з яких дозволяють отримувати готові кольороподілені друкарські форми безпосередньо з оригінала, минувши процеси фотографування і копіювання.

.   Здобуття яскравих і насичених багатоколірних відбитків, окрім підбору фарб з відповідними оптичними властивостями, забезпечується вживанням високогладких сортів паперу, що мають підвищений глянець і білизну. Папір в піддається акліматизації, яка запобігає появі значної лінійної деформації листів під час друкування, сприяючи тим самим хорошому поєднанню окремих фарб.