
- •Авторський колектив:
- •Передмова
- •Модуль і. Філософія Тема 1. Специфіка філософського знання і його роль у суспільстві
- •2. Сутність філософії як науки
- •3. Філософські проблеми та дисципліни
- •4. Функції та методи філософського знання
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 2. Історичний розвиток світової філософії
- •2.1. Східна філософія План
- •1. Давньоіндійська філософія.
- •2. Давньокитайська філософія
- •Давньоіндійська філософія
- •Давньокитайська філософія
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •2.2. Антична філософія План
- •2. Докласичний період античної філософії
- •3. Класичний період античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель)
- •4. Еліністична та римська філософія
- •Питання та завдання для самоконтроля
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •2.3 Середньовічна філософія План
- •2. Латинізація духовної культури західноєвропейського середньовіччя
- •3. Схоластика. Реалізм і номіналізм
- •4. Томістська філософія і пізньосередньовічна містика
- •Питання та завдання для самоконтроля
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 3. Філософія епохи Відродження та Нового часу План
- •1. Філософія епохи Відродження.
- •2. Філософія Нового часу.
- •1. Філософія епохи Відродження
- •2. Філософія Нового часу
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 4. Сучасна світова філософія
- •4.1 Західноєвропейська класична філософія План
- •Критична філософія і. Канта
- •Суб’єктивний ідеалізм і. Фіхте
- •Об’єктивний ідеалізм ф.-в.-й. Шеллінга
- •Система ідеалістичної діалектики г.-в.-ф. Гегеля
- •Філософія л. Фейєрбаха
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •4.2 Некласична філософія іх – хх ст. План
- •«Філософія життя»
- •Екзистенційна філософія
- •Питання та завдання для самоконтролю:
- •Теми для написання рефератів:
- •Література
- •Тема 5. Вітчизняна філософія План
- •2. Класичний період української філософії
- •3. Українська філософія XIX –xXст
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Контрольні модульні завдання
- •І РіВень
- •1. Видатним енциклопедистом стародавності був:
- •2. Виберіть характерні риси східної цивілізації:
- •Іі рівень:
- •Ііі рівень:
- •І рівень
- •1. Що є характерними рисами західної цивілізації:
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •8. Який метод був розвинений у філософії г.-в.-ф. Гегеля:
- •9. Хто є представником номіналізму?
- •10. «Лінію Демокріта» у філософії ототожнюють з:
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі Рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Змістовий модуль іі. Філософське розуміння світу, людини та суспільства Тема 6. Філософське вчення про буття (онтологія) План
- •2. Вчення про світ
- •3. Категорії як структури буття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 7. Філософія пізнання План
- •1. Гносеологічна проблема в історії філософської думки
- •2. Діалектика суб’єкта й об’єкта пізнання. Пізнання і практика
- •3. Чуттєве і раціональне в пізнанні
- •4. Проблема критеріїв істини
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 8. Буття людини та свідомості План
- •2. Походження свідомості
- •3. Проблема визначення свідомості
- •4. Свідомість як форма відображення
- •5. Категоріальні елементи і структури свідомості. Самосвідомість і рефлексія
- •6. Колективне, індивідуальне і символічне несвідоме, архетипи. Психоаналіз
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 9. Наука і методологія наукового пізнання План
- •3. Методологія наукового пізнання
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 10. Діалектика як методологія наукового пізнання План
- •Методологічні підстави застосування основних принципів діалектики
- •Категорії діалектики
- •Метафізика, софістика, еклектика як альтернативи діалектики
- •Питання та завдання для самоконтролю План семінарського заняття
- •Контрольні запитання
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Додаткова література
- •Тема 11. Суспільство у вимірах філософського аналізу (філософія суспільства) План
- •2. Детермінанти суспільного розвитку
- •3. Соціум як життєвий світ людини. Індивід у соціальних структурах
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 12. Філософія історії План
- •Предметне коло філософії історії.
- •Проблема єдності і багатоманітності історичного процесу.
- •Предметне коло філософії історії
- •2. Проблема єдності і багатоманітності історичного процесу
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Контрольні модульні завдання
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •1. Гносеологія – це
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •1. Механічне об’єднання в єдине ціле різних, найчастіше протилежних точок зору, філософських поглядів, політичних оцінок прийнято називати:
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Змістовий модуль ііі. Логіка Тема 1. Предмет і значення логіки План
- •Логіка як наука. Предмет логіки.
- •Значення логіки та її основні функції.
- •Логіка як наука. Предмет логіки
- •Значення логіки
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 2. Поняття як форма раціонального мислення План
- •2. Зміст, обсяг та види понять
- •3. Основні відношення між поняттями
- •4. Логічні операції з поняттями.
- •3. Визначення понять
- •4. Поділ понять
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 3. Судження як форма раціонального мислення План
- •2.Складні судження. Відношення між судженнями за істинністю.
- •3.Основні закони формальної логіки
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 4. Умовивід як форма раціонального мислення План
- •2. Безпосередні умовиводи
- •3. Категоричний силогізм та його різновиди. Ентимема
- •О собливі правила фігур:
- •4. Індуктивні умовиводи. Аналогія
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 5. Доказательство, обоснование, объяснение, понимание и аргументация План
- •2. Обоснование, объяснение, понимание
- •3. Аргументация
- •На основании п
- •Вопросы та задания для самоконтроля
- •Темы для написания рефератов
- •Литература
- •Контрольні модульні завдання
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •.Определите структуру доказательства в следующем тексте:
- •Определите правильность следующего доказательства:
- •III Уровень
- •Что, по Вашему мнению, труднее в данном диалоге, поставить вопрос или дать ответ?
- •Зависит ли аргументация от особенностей тех проблем, которые обсуждаются в некоторой науке? Проанализируйте следующий текст:
- •Прочитайте следующий текст, выделите в нем точку зрения и аргументы и схему аргументации. Определите, является ли используемая в тексте аргументация надежной:
- •Змістовий модуль іv. Філософія освіти Тема 1. Філософія освіти в структурі філософських знань
- •Проблемне поле філософії освіти. Об’єкт, предмет і завдання філософії освіти
- •Освітні парадигми сучасності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 2. Феномен освіти в історико-філософському дискурсі План
- •Філософсько-педагогічні концепції в межах класичної і некласичної філософії
- •Освіта в парадигмі української дійсності і філософії
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 3. Освіта як вид духовного виробництва і соціальний інститут План
- •Соціальні функції освіти
- •Типи культурного успадкування та інститути освіти
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 4. Феномен особистості і філософське осмислення можливостей освіти План
- •Філософське осмислення співвідношення в людині природного і соціального.
- •Освіта як духовний горизонт особистості.
- •Філософське осмислення співвідношення в людині природного і соціального
- •Освіта як духовний горизонт особистості
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 5. Філософія і стратегія освіти у глобалізованому світі План
- •Сучасні тенденції розвитку освіти
- •Освітня ситуація в Україні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 6. Розвиток філософської думки в Україні у хіх – хх ст План
- •Розвиток філософських ідей у творчості українських письменників і вчених другої половини хіх – початку хх ст.
- •3. Філософська думка в Україні в 20-х роках хх ст. – початку ххі ст.
- •4. Філософські проблеми мислителів української діаспори
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Контрольні модульні завдання
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
3. Аргументация
Слово «аргументация» имеет латинское происхождение. В отечественную культуру оно вошло через польский язык еще в XYI в. в качестве производного от имени «аргумент». В современном языке слово «аргумент» сохраняет четыре исходных основных значения: «доказательство»; «довод»; «причина», «убеждение». Выше мы уже рассмотрели особенности аргументации, как доказательства, аргументации, как приведения доводов (обоснование), аргументации, как ссылки на причины (объяснение, оправдание). Это позволяет нам, оставив в тени рассмотренные ранее особенности аргументации-доказательства, аргументации-обоснования, аргументации-объяснения, сейчас подробнее остановиться на аргументации-убеждении.
В обыденной жизни убеждением называют и процесс побуждения человека к совершению некоторого действия, и твердый взгляд на окружающий мир. Остановимся сначала на втором смысле понятия «убеждение». Подчеркивая присущую убеждению силу, К.Маркс сравнивал его с узами, от «которых нельзя освободиться, не порвав свое сердце». Убеждение как взгляд человека на мир воплощается не только в словах, но и делах человека и связано с социально-политическими, экономическими и др. условиями существования людей. Сила убеждений человека раскрывается в так называемых «пограничных ситуациях» – за пять минут до кончины, во время тяжелой болезни и т.д., и т.п. Обычно человек говорит о своих убеждениях, используя следующие выражения: « я полностью с вами согласен», « я абсолютно в этом уверен» и т.п.
В религиозном бытии человека синонимом понятия «убеждение» является вера. В светском опыте, например, в философском познании убеждение связывается уже не столько с верой (в сверхъестественное), сколько со знаниями человека. В некоторых языках, свойственное убеждению как взгляду на мир тяготение то к вере и эмоциям, то к знанию выражается разными именами. Например, в английском языке используются два понятия: «faith», «belief», которые на русский язык обычно переводятся с помощью одного слова – «убеждение». Для того, чтобы подчеркнуть отличие убеждения от религиозной веры («faith») ученые иногда предпочитают говорить не столько об убеждении, сколько об одобрении, принятии человеком какого-либо взгляда на мир. Убеждением называется мысль (точка зрения) человека, к которойчеловек после ее испытания на прочность с помощью одного или нескольких надежных способов рассуждения, эмоционально-ценностно привязан и готов защищать перед лицом реального или воображаемого критика.
Глубоко и всесторонне проблемы убеждения-результата исследуются в психологии, в которой выявляются особенности прочности, эмоциональности и т.п. убеждения.
Убеждение как результат отличается от убеждения как процесса. Убеждение как коммуникативный процесс является средством социального контроля, сознательной попыткой изменения мышления и поведения человека через преобразование его мотивов в соответствии с заранее определенными целями. Важным инструментом этого преобразования является аргументация.
Согласно голландским ученым Ф. ван Эемерену, Р. Грутендорсту, Т. Крюгеру в понятии аргументации важно научиться различать необходимые и достаточные признаки. Рассмотрим сначала необходимые признаки аргументации. Аргументация, во-первых, коллективная(социальная) деятельность. Социальная природа аргументации проявляется и оформляется в спорах, дискуссиях, переговорах… людей, или в их диалогических отношениях (М. М. Бахтин).
Аргументация, во-вторых, является рациональной деятельностью. Рациональность аргументации заключается не только в том, что не эмоции и чувства, а интеллект (мышление, разум) является ее фундаментом. Совокупность всех проявлений (предпосылок, критериев, стандартов и пр.) интеллекта человека составляют общую рациональную основу аргументации, которая является общей мировоззренческой и методологической основой, жизнедеятельности человека аргументирующего.
Социальная и рациональная природа аргументации глубоко проникают друг в друга в виде определенного типа конкретно-исторических диалогических отношений, речевой коммуникативной реальности. Любые разновидности диалога, рассматриваемого как способ существования диалогических отношений (человека, общества, человечества) невозможны, по меньшей мере, без проблесков интеллекта у их сторон.
В-третьих, аргументация является языковой (вербальной) деятельностью. Слово (язык, речь) и условие, и средство аргументации как сложного идео(мысле) речевого акта, а особенности его использования определяются предметной областью и типом конкретно-исторических диалогических отношений.
Аргументация является вопросно-ответным комплексом, вопрошанием (М. Мейер).
Аргументация, в-четвертых, является целенаправленной деятельностью.
Несмотря на то, что в старых и новых науках об аргументации (логике, риторике, диалектике, теории аргументации, аргументологии и др.), ее цели понимались по-разному (убедить, доказать, обосновать, объяснить и пр.), единство в многообразии целей аргументации – ее отличительная особенность. Аргументация формируется уже там и тогда, где и когда людьми преследуется, как минимум, цель понимания некоторой мысли (точки зрения). Понимание лишь первая ступень аргументации. Более высокими по отношению к ней ступенями аргументации являются уже рассмотренные нами объяснение и обоснование. Обобщая необходимые признаки понятия аргументации, можно получить следующее представление о необходимых и достаточных признаках аргументации.
Аргументацией называется социальная, рациональная, языковая (вербальная) деятельность убеждения.
В структуре аргументации выделяется ее исходный пункт: точка зрения аргументации, которая одобряется (не одобряется) с помощью определенных аргументов. Вербальные средства, с помощью которых устанавливается связь между точкой зрения и аргументами называются схемой аргументации.
Примерами точек зрения аргументации являются следующие суждения : «темпы инфляции в стране Х снижаются»(1), «завтра будет хорошая погода» (2). Суждения, с помощью которых точка зрения обосновывается, называются аргументами. Для приведенных выше точек зрения аргументами могут быть, к примеру, такие суждения, как: «цены на продукты питания в стране Х растут незначительно» (для 1 точки зрения (т.з.)), «на территорию страны движется антициклон» (для 2 т.з.).
Суждения, с помощью которых устанавливается связь между точкой зрения и аргументами аргументации называются схемой аргументации. На практике для того, чтобы оценить убедительность некоторой аргументации достаточно, порой, бывает простого выделения этих трех ее элементов (точки зрения, аргументов и схемы). Однако, для того чтобы построить убедительную аргументацию, иногда трех указанных элементов оказывается недостаточно.
В этом случае используется расширенная структура аргументации, в которой помимо точки зрения, аргументов и схемы аргументации выделяются также квалификатор аргументов, ограничитель аргументов, поддержка схемы аргументации, поддержка поддержки схемы аргументации и т.д. Например, аргументация точки зрения: «завтра будет хорошая погода» предполагает использование и других, кроме приведенного выше о движении антициклона аргументов. Например таких, как: «гидрометеоцентр сообщает, что завтра будет хорошая погода», «опыт многолетних наблюдений за погодой в данной местности свидетельствует, что завтрашний день всегда бывал теплым», «по народным приметам, если в предшествующий день было безоблачно, то назавтра будет хорошая погода, а вчера было как раз безоблачно». Очевидно, что не все приведенные аргументы одинаково истинны, приемлемы и правдоподобны.
Назначение квалификатора аргументации состоит в том, чтобы отделить «зерна от плевел», установить какие аргументы более, а какие менее правдоподобны. С помощью еще одного структурного компонента аргументации – ограничителя мы можем исключить из структуры аргументации менее правдоподобные аргументы.
Поддержка как элемент аргументации используется в том случае, когда примененной в аргументации схема является недостаточно сильной для убеждения адресата аргументации.
В обычной жизни, используя поддержку в аргументации, мы, к примеру, апеллируем к законам науки, нормам морали, догматам религии, принципам философии, юридическим законам с целью повышения степени приемлемости точки зрения аргументации.
Впервые обративший внимание на роль квалификатора, ограничителя, поддержки аргументации британский ученый Ст.Тулмин, справедливо указывал на то, что в реальной аргументации мы можем не ограничиваться только шестью указанными элементами аргументации (точкой зрения, аргументами, квалификатором, ограничителем, схемой, поддержкой), но и использовать другие элементы, например, поддержки поддержек, поддержки поддержек поддержек аргументации и т.д.
Обозначив точку зрения аргументации, как ТЗ, аргумент, как А, схему аргументации, как С, квалификатор, как К, ограничитель аргументов, как ОГ, поддержку схемы аргументации, как П, а поддержку поддержки аргументации, как П1 структуру аргументации графически можно представить следующим образом:
А ______________ Следовательно, КТЗ
Если не ОГ
Так как С