
- •Авторський колектив:
- •Передмова
- •Модуль і. Філософія Тема 1. Специфіка філософського знання і його роль у суспільстві
- •2. Сутність філософії як науки
- •3. Філософські проблеми та дисципліни
- •4. Функції та методи філософського знання
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 2. Історичний розвиток світової філософії
- •2.1. Східна філософія План
- •1. Давньоіндійська філософія.
- •2. Давньокитайська філософія
- •Давньоіндійська філософія
- •Давньокитайська філософія
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •2.2. Антична філософія План
- •2. Докласичний період античної філософії
- •3. Класичний період античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель)
- •4. Еліністична та римська філософія
- •Питання та завдання для самоконтроля
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •2.3 Середньовічна філософія План
- •2. Латинізація духовної культури західноєвропейського середньовіччя
- •3. Схоластика. Реалізм і номіналізм
- •4. Томістська філософія і пізньосередньовічна містика
- •Питання та завдання для самоконтроля
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 3. Філософія епохи Відродження та Нового часу План
- •1. Філософія епохи Відродження.
- •2. Філософія Нового часу.
- •1. Філософія епохи Відродження
- •2. Філософія Нового часу
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 4. Сучасна світова філософія
- •4.1 Західноєвропейська класична філософія План
- •Критична філософія і. Канта
- •Суб’єктивний ідеалізм і. Фіхте
- •Об’єктивний ідеалізм ф.-в.-й. Шеллінга
- •Система ідеалістичної діалектики г.-в.-ф. Гегеля
- •Філософія л. Фейєрбаха
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •4.2 Некласична філософія іх – хх ст. План
- •«Філософія життя»
- •Екзистенційна філософія
- •Питання та завдання для самоконтролю:
- •Теми для написання рефератів:
- •Література
- •Тема 5. Вітчизняна філософія План
- •2. Класичний період української філософії
- •3. Українська філософія XIX –xXст
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Контрольні модульні завдання
- •І РіВень
- •1. Видатним енциклопедистом стародавності був:
- •2. Виберіть характерні риси східної цивілізації:
- •Іі рівень:
- •Ііі рівень:
- •І рівень
- •1. Що є характерними рисами західної цивілізації:
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •8. Який метод був розвинений у філософії г.-в.-ф. Гегеля:
- •9. Хто є представником номіналізму?
- •10. «Лінію Демокріта» у філософії ототожнюють з:
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі Рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Змістовий модуль іі. Філософське розуміння світу, людини та суспільства Тема 6. Філософське вчення про буття (онтологія) План
- •2. Вчення про світ
- •3. Категорії як структури буття
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 7. Філософія пізнання План
- •1. Гносеологічна проблема в історії філософської думки
- •2. Діалектика суб’єкта й об’єкта пізнання. Пізнання і практика
- •3. Чуттєве і раціональне в пізнанні
- •4. Проблема критеріїв істини
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 8. Буття людини та свідомості План
- •2. Походження свідомості
- •3. Проблема визначення свідомості
- •4. Свідомість як форма відображення
- •5. Категоріальні елементи і структури свідомості. Самосвідомість і рефлексія
- •6. Колективне, індивідуальне і символічне несвідоме, архетипи. Психоаналіз
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 9. Наука і методологія наукового пізнання План
- •3. Методологія наукового пізнання
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 10. Діалектика як методологія наукового пізнання План
- •Методологічні підстави застосування основних принципів діалектики
- •Категорії діалектики
- •Метафізика, софістика, еклектика як альтернативи діалектики
- •Питання та завдання для самоконтролю План семінарського заняття
- •Контрольні запитання
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Додаткова література
- •Тема 11. Суспільство у вимірах філософського аналізу (філософія суспільства) План
- •2. Детермінанти суспільного розвитку
- •3. Соціум як життєвий світ людини. Індивід у соціальних структурах
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 12. Філософія історії План
- •Предметне коло філософії історії.
- •Проблема єдності і багатоманітності історичного процесу.
- •Предметне коло філософії історії
- •2. Проблема єдності і багатоманітності історичного процесу
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Контрольні модульні завдання
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •1. Гносеологія – це
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •1. Механічне об’єднання в єдине ціле різних, найчастіше протилежних точок зору, філософських поглядів, політичних оцінок прийнято називати:
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •Змістовий модуль ііі. Логіка Тема 1. Предмет і значення логіки План
- •Логіка як наука. Предмет логіки.
- •Значення логіки та її основні функції.
- •Логіка як наука. Предмет логіки
- •Значення логіки
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 2. Поняття як форма раціонального мислення План
- •2. Зміст, обсяг та види понять
- •3. Основні відношення між поняттями
- •4. Логічні операції з поняттями.
- •3. Визначення понять
- •4. Поділ понять
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 3. Судження як форма раціонального мислення План
- •2.Складні судження. Відношення між судженнями за істинністю.
- •3.Основні закони формальної логіки
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 4. Умовивід як форма раціонального мислення План
- •2. Безпосередні умовиводи
- •3. Категоричний силогізм та його різновиди. Ентимема
- •О собливі правила фігур:
- •4. Індуктивні умовиводи. Аналогія
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 5. Доказательство, обоснование, объяснение, понимание и аргументация План
- •2. Обоснование, объяснение, понимание
- •3. Аргументация
- •На основании п
- •Вопросы та задания для самоконтроля
- •Темы для написания рефератов
- •Литература
- •Контрольні модульні завдання
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •.Определите структуру доказательства в следующем тексте:
- •Определите правильность следующего доказательства:
- •III Уровень
- •Что, по Вашему мнению, труднее в данном диалоге, поставить вопрос или дать ответ?
- •Зависит ли аргументация от особенностей тех проблем, которые обсуждаются в некоторой науке? Проанализируйте следующий текст:
- •Прочитайте следующий текст, выделите в нем точку зрения и аргументы и схему аргументации. Определите, является ли используемая в тексте аргументация надежной:
- •Змістовий модуль іv. Філософія освіти Тема 1. Філософія освіти в структурі філософських знань
- •Проблемне поле філософії освіти. Об’єкт, предмет і завдання філософії освіти
- •Освітні парадигми сучасності
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 2. Феномен освіти в історико-філософському дискурсі План
- •Філософсько-педагогічні концепції в межах класичної і некласичної філософії
- •Освіта в парадигмі української дійсності і філософії
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 3. Освіта як вид духовного виробництва і соціальний інститут План
- •Соціальні функції освіти
- •Типи культурного успадкування та інститути освіти
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 4. Феномен особистості і філософське осмислення можливостей освіти План
- •Філософське осмислення співвідношення в людині природного і соціального.
- •Освіта як духовний горизонт особистості.
- •Філософське осмислення співвідношення в людині природного і соціального
- •Освіта як духовний горизонт особистості
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 5. Філософія і стратегія освіти у глобалізованому світі План
- •Сучасні тенденції розвитку освіти
- •Освітня ситуація в Україні
- •Питання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Тема 6. Розвиток філософської думки в Україні у хіх – хх ст План
- •Розвиток філософських ідей у творчості українських письменників і вчених другої половини хіх – початку хх ст.
- •3. Філософська думка в Україні в 20-х роках хх ст. – початку ххі ст.
- •4. Філософські проблеми мислителів української діаспори
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Теми для написання рефератів
- •Література
- •Контрольні модульні завдання
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
- •І рівень
- •Іі рівень
- •Ііі рівень
2. Обоснование, объяснение, понимание
Если целью доказательства и опровержения является установление истинности (ложности) некоторого суждения, то цель обоснования – принятие каких-либо суждений.
Обоснованием называется рассуждение, в котором приводятся некоторые основания для того, чтобы обеспечить приемлемость какого-либо утверждения или концепции.
Обоснование – форма человеческой деятельности, способ познания, преобразования и оценки мира. Для того чтобы познание было обоснованным, оно должно вскрывать причины и условия вещей. С этой точки зрения рассуждение, для того, чтобы быть обоснованным, должно использовать убедительные аргументы. Еще Аристотель показал, что обосновать что-либо – означает и непротиворечиво его объяснить, и привести убедительные аргументы в его пользу, и указать именно тот вопрос, на который отвечает обосновываемое высказывание.
Общая модель обоснования сложилась в Новое время в процессе изучения особенностей экспериментального естествознания, с одной стороны, и математической науки – с другой. В ходе этого изучения были сформированы две модели обоснования – обоснование путем обращения к опытным данным и обоснование через обращение к знаниям. Первую модель обоснования можно было бы назвать эмпирическим обоснованием, или подтверждением. Вторая модель обоснования называется теоретическим обоснованием, или оправданием.
Когда Архимед, размышляя над поручением тирана Сиракуз установить, не обманули ли его золотых дел мастера, изготовившие корону, принимал ванну, он открыл, что на его тело, погруженное в воду, действует выталкивающая сила, направленная вверх и равная весу вытесненной жидкости. Тем самым он подтвердил свое предположение, воочию узрев истинное следствие из гипотезы о том, что узнать, есть ли примеси других металлов в золотой короне, можно, погрузив ее в жидкость, Однако можем ли мы считать единичный факт надежным подтверждением некоторого общего закона? Очевидно, нет. Эмпирическое обоснование (подтверждение) не гарантирует нам истинность некоторого тезиса еще и потому, что по форме оно не является дедуктивным рассуждением. Известно, что Архимед в работе «О плавающих телах», в отличие от легенды, дал дедуктивное доказательство своего знаменитого закона. В этом доказательстве им использовалась аксиома о силе выталкивания, направленной вверх, шесть утверждений, следовавших из аксиомы и ранее уже доказанные теоремы геометрии.
Важными формами обоснования являются объяснение и понимание.
Объяснением называется обоснование, в процессе которого выявляются причины и условия некоторого предмета путем указания законов его функционирования, структуры и развития.
В структуре объяснения выделяется три элемента: экспланандум (т.е. объясняемое положение), эксплананс (объясняющее положение) и связь между ними (объяснительное обоснование).
В качестве эксплананса (экспланантов) в науке используются общие законы, аксиомы, постулаты, теоремы, определения, факты и условия, сопутствующие объясняемому предмету.
Экспланансом для объяснения положения, например, об увеличении объема газа в определенном месте и времени является знание о нагревании газа при постоянном давлении (закон Бойля-Мариотта). Объяснительным обоснованием экспланандума может быть и дедуктивное, и индуктивное (вероятностное) умозаключение. Объяснение, наряду с описанием и предсказанием, – важнейшая функция научного знания. Если в науке в целом объяснение занимает одно из центральных мест, т.к. показывает нам важнейший путь получения ученым новых знаний, то за пределами науки роль объяснения скромнее. Своеобразным заместителем объяснения, например, в обыденной жизни и социогуманитарных науках чаще всего выступает понимание.
Пониманием называется рационально-эмоциональная деятельность человека, раскрывающая смысл некоторого текста.
Понимание является важной целью человеческой жизни и общения. Средством его реализации является интерпретация. Интерпретация как средство понимания текста раскрывает, например, грамматические, стилистические, исторические, эмпирические основания текста.
Навыки интерпретации формируются у человека уже в школе. Например, школьное изложение является средством формирования навыков грамматической интерпретации, сочинение помогает осваивать технику стилистической интерпретации, а опыты на уроках физики и химии являются не чем иным, как эмпирической интерпретацией, т.е. выявлением конкретного опытного содержания некоторых теоретических положений. Важную роль интерпретация играет в логике (в таблицах истинности).
Понимание – сложная интеллектуально-эмоциональная процедура, подробно изучаемая особой наукой – герменевтикой. В герменевтике раскрываются следующие закономерности и свойства понимания – понимание текста в целом на основе понимания его частей, и, наоборот; понимание некоторого рассуждения в соответствии с его традициями, мнениями экспертов (авторитетов); зависимость понимания от его контекста.
В частности, в качестве контекста понимания может рассматриваться биография (историография) понимаемого и понимающего, социально-исторические условия их существования и т.п. В наших рассуждениях понимание занимает важное место, не исчерпывая, впрочем, всего их богатства.
Смысл некоторого текста имеет и субъективный, связанный с потребностями и интересами конкретного человека, и интерсубъективный смысл. Кто-либо может с особым интересом читать художественную книгу о спорте, т. к. сам является спортсменом (субъективный смысл). Книга о спорте, как явление художественной жизни, также имеет (или не имеет) определенное значение для других людей (интерсубъективный смысл).
Обоснование, в процессе которого раскрываются взаимоотношения субъективного и интерсубъективного смысла некоторого текста (высказывания и т. п.) называется оправданием.
Оправдание бывает целевым и ценностным. Целевое оправдание выясняет позитивную оценку какого-либо объекта посредством ссылки на то, что с его помощью может быть получен другой объект. Ценностное обоснование указывает какие-либо нормы, идеалы, приближение к которым желательно, предпочтительно для человека. Доказательство и опровержение, а также обоснование, объяснение, понимание, оправдание тесно связаны друг с другом, не совпадая между собой по своим целям, задачам и пр. В определенном отношении все перечисленные процедуры и виды рассуждения являются формами аргументации. Аргументация является важным критерием отличие человека от животного, условием и средством сохранения и развития человеческого в человеке. Зная, что же собой представляют доказательство, обоснование, объяснение, понимание и пр., сейчас будет проще ответить на вопрос, что же такое аргументация?