4. Логічні операції з поняттями.

1.Узагальнення поняття – логічна операція, що полягає в переході від поняття з меншим обсягом до поняття з більшим обсягом. Наприклад, Київський національний університет ім. Т. Г. Шевченка – університет – вищий навчальний заклад – навчальний заклад – заклад. Узагальнювати поняття можна до категорій – понять з гранично широким обсягом.

2.Обмеження понять – логічна операція, у процесі якої переходять від понять з більшим обсягом до понять з меншим обсягом. Наприклад, держава – європейська держава – Українська держава. Обмежувати поняття можна до індивідуальних (одиничних) понять, бо далі буде вже не обмеження, а розчленування цілого на частини, оскільки обсяг одиничних понять складається лише з одного елемента.

3. Визначення понять

Визначенням, або дефініцією, називається логічна операція, що розкриває зміст поняття. Наприклад: «Студент – людина, яка навчається у ВНЗ або технікумі». Поняття, зміст якого визначається, називається визначуваним поняттям (definiendum, скорочено – Dfd), а поняття, за допомогою якого розкривається зміст визначуваного поняття, визначаючим поняттям (definiens – Dfn).

Якщо у визначенні розкривається тільки назва поняття, то воно називається номінальним (від лат. потіш – ім’я, назва). Якщо ж у визначенні розкриваються істотні ознаки предмета, то воно називається реальним.

Види визначень і їх правила докладно висвітлювалися в підручниках з логіки. Найпоширенішим видом реальних визначень є визначення через найближчий рід і видову відмінність. Правила цього виду визначення студенти мають твердо знати і вміти використовувати їх на практиці.

Основні правила визначення понять:

1). Визначення понять повинно бути співрозмірним definiendum, (скорочено – Dfd) повинен дорівнювати definiensу – (Dfn);

2). Визначення понять не повинно містити хибного кола;

3).Визначення понять по можливості не повинно бути заперечним;

4). Визначення понять повинно бути чітким, ясним, не містити двозначностей.

4. Поділ понять

Логічна операція, що розкриває обсяг поняття, називається поділом поняття. Поняття, обсяг якого розкривається, називається діленим поняттям. Ознака, за якою здійснюється поділ, називається основою поділу, а поняття, одержані в результаті поділу, – членами поділу. Залежно від кількості членів поділу розрізняють поділ двочленний, тричленний і багаточленний. Серед двочленного поділу виділяють дихотомію (від грец. dicha – два і tome – поділ, розтин, тобто поділ на дві частини), що являє собою поділ обсягу діленого поняття С на два суперечних поняття – А і не-А: швидкий – нешвидкий, збитковий – незбитковий і т.п.

Особливим видом поділу є класифікація. Від звичайного поділу класифікація відрізняється тим, що в ній поділ здійснюється за істотною, корінною ознакою, а члени поділу займають постійне і чітко фіксоване місце. Прикладом класифікації може служити періодична система хімічних елементів Менделєєва.

Основні правила поділу понять:

1) Поділ повинний здійснюватися по одній основі;

2) Поділ повинний бути співрозмірним: обсяг діленого поняття повенен дорівнюватися сукупному обсягу членів поділу;

3) Поділ повенен бути послідовним, не містити у собі стрибка;

4) Члени поділу повинні взаємно виключати один одного.