Ііі рівень

1. Використовуючи, на Ваш погляд, адекватну методологію, проаналізуйте людину як предмет пізнання.

2. Охарактеризуйте матеріалізм та ідеалізм як філософські позиції.

Варіант № 2

І рівень

1. Гносеологія – це

а) одне із наукових дисциплін, що вивчає пізнання, його роль у людській життєдіяльності, рушійні сили суперечності пізнання, критерії та ознаки істинних знань;

б) позиція у підході до пізнання, яка заперечує принципову можливість або мати істині знання, або мати можливість надійно оцінювати знання щодо їх віднесення до істини;

в) висловлення сумніву у позитивних можливостях пізнання, так і в його повній неспроможності.

2. Пізнавальне відношення включає в себе три складових:

а) суб’єкт, об’єкт і зміст пізнання (знання);

б) суб’єкт, об’єктивний дух і зміст пізнання;

в) суб’єктивний дух, об’єкт і зміст пізнання.

3. Яке судження обґрунтовує ідеалістичну філософію:

а) ідеї повинні відповідати речам;

б) речі повинні відповідати ідеям;

в) повинно бути взаємна відповідність між речами та ідеями.

4. Соціальні інститути впорядковують і регламентують:

а) сферу освіти;

в) рекреаційну сферу;

б) сферу торгівлі;

г) всі сфери суспільства.

5. Який з гносеологічних принципів, полягає в тому, що пізнання не вичерпується новою інформацією про світ, а\ створення «другої реальності» – світу культури:

а) принцип творчої активності суб’єкта пізнання;

б) принцип об’єктності;

в) принцип визначальної ролі практики в процесі пізнання.

6. Грецьке слово історія означає:

а) розповідь;

в) гіпотеза;

б) наука;

г) принцип.

7. Основними формами чуттєвого пізнання є:

а) відчуття, сприйняття й судження;

б) відчуття, сприйняття й уявлення;

в) уявлення, судження й умовивід.

8. Домінуючими сферами суспільного життя освіта і наука стають у суспільстві:

а) доіндустріальному;

б) індустріальному;

в) постіндустріальному.

9. «Світ у своїй сутності не можна пізнати» вважали :

а) скептики;

б) стоїки;

в) агностики.

10. «Людина маси» досліджується в концепції:

а) Поппера;

в) Парсонса;

б) Ортеги-і –Гассета;

г) Туліна.

Іі рівень

1. Порівняйте між собою наукове та художньо–мистецьке пізнання, доведіть їх переваги та недоліки.

2. Як розумілося буття в античній та середньовічній філософії.

3. Назвіть і охарактеризуйте основні концепції істини.

Ііі рівень

1. Назвіть основні характеристики доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства.

2. Які співвідношення суспільного буття і громадської свідомості.

Варіант № 3

І рівень

1. Виберіть правильне твердження, відчуття – це:

а) символи;

б) ієрогліфи;

в) суб’єктивний образ об’єктивного світу;

г) явище, незалежне від «речі у собі».

2. Який із названих законів відноситься до основних законів діалектики:

а) закон тотожності;

б) закон єдності та боротьби протилежностей;

в) закон суперечності;

г) закон взаємозв’язку змісту та форми.

3. Критерієм істини вважається:

а) думка більшості;

в) логіка розумної діяльності;

б) практика;

г) те, що веде до успіху.

4. Який філософ висловлював словами, ідеалізм «.... не знає дійсної чуттєвої, діяльності як такої»:

а) К.Маркс;

б) Л.Фейєрбах;

в) Ф. Бекон.

5. Учення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та пізнання є:

а) софістика;

б) метафізика;

в) діалектика.

6. Засновником психоаналізу є:

а) К.Юнг;

б) З.Фрейд;

в) Э.Фромм;

7. Якою є сутність речей:

а) очевидною;

б) прихованою;

в) непізнаваною.

8. Основними формами раціонального (логічного) пізнання є:

а) судження, умовивід, відчуття;

б) поняття, судження, сприйняття;

в) поняття, судження, умовивід.

9. Уявлення про час і простір як абсолютні об’єктивні координати, в межах яких відбуваються події, панування незмінних законів і суворого детермінізму, характерно для:

а) класичної картини світу;

б) некласичної картини світу;

в) постнекласичної картини світу.

10. Яка властивість свідомості акцентується в думці про те, що свідомість не тільки відображає об’єктивний світ, але і творить його?

а) раціональність;

б) загальність;

в) необхідність;

г) активність