5. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1.	Революційні рухи в Європі в 1918 — 1920 рр.	4/3
2.	Політична система, соціальний лад та державна ідеологія Третього Рейху	4/3
3.	Постіндустріальна цивілізація в країнах Європи та Америки.	2/2
4.	Військово-політичні кризи, конфлікти та малі війни у другій половині ХХ — початку ХХІ століття	2/-
	Разом	12/8

Тема 1. Революційні рухи в європі в 1918-1920 рр (4 год)

МЕТА: на семінарському занятті студенти повинні ознайомитись з причинал' характером, рушійними силами та історичними наслідками революційних рухів Європі упродовж 1918-1920 рр. На прикладі революційних рухів студенти пови? простежити зміни геополітичної ситуації в Європі, утворення нових держ; Аналізуючи хід і наслідки революцій в різних країнах, студенти мають зроби оціночні судження щодо проявів соціальних позитивів і негативів для людсі загалом.

План

1. Прискорена модернізація в країнах Центральної і Південно-Східї Європи на рубежі XIX-XX століть.

2. Передумови революційних рухів у Європі, їх характер та рушійні сші£

3. Революційний рух в Австро-Угорщині і розпад дуалістичної монар Габзбургів.

4. Революція в Австрії та її особливості. Правління СДП Австромарксизм.

5. Угорська революція. Утворення та причини поразки Угорсько-радянської республіки

6. Крах "ліберальної держави" в Італії в період "червоного двохріччя"

Питання для самостійного опрацювання студентів:

1. Німецька революція та її історичні наслідки. Конституційно-правові засади Веймарської республіки.

2. Революція (лютнева) 1917 р в Росії та її історичні наслідки. Прихід до влада більшовиків і громадянська війна.

3. Роль національного фактору у повоєнному політичному житті крг південно-східної Європи.

4. Самостійно дати визначення наступних понять і термінів, записавши їх словника: аграризм, австромарксизм, авторитаризм, анархо-синдикалізм антисемітизм, стабілізація капіталізму, депресія, "занепад Європи", ідеологія "третього шляху", імперіалізм, інтервенція, клерикалізм, ліберальний реформізм, монополізація, монополія, націоналізм, нейтралітет, пангерманізм, панєвропеїзм, панамериканізм, популізм, пацифізм, прогресизм, ліберальний реформізм, ранній фашистський рух, реваншизм, репарація, контрибуція, сегрегація, солідаризм, персоналізм, соціал-дарвінізм, соціал-реформізм, соціальна християнська ідеологія, фелькішський рух, електорат.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

Розглядаючи перше питання, студенти повинні виділити основні фактори модернізації промисловості на рубежі ХІХ-ХХ століть. Слід звернути увагу на особливості модернізації в різних країнах: Німеччині, Австро-Угорщині, Італії, Росії на "периферійність Східної Європи", її аграризм. Слід визначити ступінь революційного потенціалу у кожному окремому регіоні Центральної і Південно-Східної Європи (Німеччина, Чехословаччина, Польща, Росія, Італія, Австрія, Угорщина, балканські країни).

Під час розгляду другого питання слід розкрити передумови, характер та рушійні сили революцій в країнах Центральної і Південно-Східної Європи (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, Росія). Потрібно проаналізувати процес розпаду великих імперій і утворення нових держав (Польща, Чехословаччина, Литва, Латвія, Естонія; Королівство сербів, хорватів і словенців, Туреччина). Варто проаналізувати вплив марксистської ідеології на характер революційних процесів (при цьому виділити західну соціал-демократію, більшовизм, меншовизм, ревізіонізм, австромарксизм). Проаналізувати наявність в ідеологічних компонентах революцій елементів солідаризму, соціально-християнської доктрини, раннього фашизму, анархо-синдикалізму, народництва, фелькішизму.

Вивчаючи третє питання, студенти повинні звернути увагу на зростання національної свідомості слов'янських народів Австро-Угорщини на початку XX століття. Варто виділити вплив І світової війни на революційну ситуацію в Угорщині. При цьому слід врахувати наявність внутрішніх суперечностей у системі дуалістичної монархії Габзбургів, диференціацію соціально-економічного і

політичного розвитку Транслейтанії, Цизлейтанії, окремих регіонів Австро-Угорщини, падіння міжнародного престижу імперії. Потрібно чітко визначити причини, характер, рушійні сили, історичні наслідки революційних подій в Австро-Угорщині у 1918 році.

Розглядаючи четверте питання, студенти повинні органічно продовжити розвиток попереднього. Слід визначити партійно-політичний спектр в Австрії перед І світовою війною, звернувши особливу увагу на діяльність християнсько - соціальної (1891р) і соціал-демократичної робітничої (1889 р) партій. Студенти повинні звернути увагу на ідеологічні концепції австромарксизму; концепції політичної, національної і соціальної революцій; діяльність лідерів соціал-демократії М.Бауера, К.Реннера, братів Адлерів; ідеї соціалізації та культурної революції. Слід звернути увагу на механізм проголошення незалежної Німецько-Австрійської держави (жовтень 1918 р) та утворення Австрійської республіки (листопад 1918 р), діяльність першого соціал-демократичного уряду К.Реннера, економічні і політичні реформи, кризові явища, політичну ізоляцію революційного Відня, та активізацію радикальних угрупувань. Потрібно проаналізувати зв'язок між підписанням Сен-Жерменського мирного договору і політичною кризою в Австрії, розглянути міжпартійну угоду СДПА і ХАСП та утворення коаліційного уряду.

П'яте питання є також продовженням третього. Розглядаючи його, студенти повинні проаналізувати характер селянського руху в Угорщині, розглянути утворення соціалістичної Угорської робітничої партії, проаналізувати політику мадяризації та загострення національного питання. При цьому слід виділити характер автономізації Угорщини в складі імперії, визначити поняття "персональна унія". Для з'ясування причин революції слід простежити розвиток Угорщини в роки І світової війни, діяльність диктаторського режиму і І.Тіси. Варто розглянути революційне піднесення Угорщини і проголошення Угорської республіки у 1918 році; політику уряду М.Каройі, рух інтернаціоналістів; радикалізацію масового революційного руху і утворення Комуністичної партії Угорщини. Окремо слід розглянути утворення соціалістичної партії та проголошення Угорської соціалістичної республіки в 1919 році. При цьому слід проаналізувати внутрішню

політику уряду Ш.Гарбоі, вторгнення угорської червоної армії до Словаччини і проголошення Словацької радянської республіки, збройну інтервенцію до Угорщини. Студенти повинні проаналізувати причини краху Угорської радянської республіки та встановлення регентського режиму М.Хорті.

Під час розгляду шостого питання варто пригадати особливості соціально-політичного розвитку в Італії в роки І світової війни, встановлення військово-політичного режиму. Варто проаналізувати спроби активізації ліберальних реформ і причини краху "ліберальної держави". Необхідно порівняти характер довоєнних і післявоєнних ліберальних реформ. Студенти повинні розглянути ескалацію політичної напруженості в італійському суспільстві у період "червоного двохріччя". У цьому ж питанні необхідно простежити організаційний та ідеологічний генезис італійського фашизму.

РЕКОМЕНДОВАНІ ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА:

ДЖЕРЕЛА:

1. Бауэр О. Австрийская революция 1918 г. - М., 1925

2. Бауэр О. Восстание австрийских рабочих. - Париж, 1934

3. Бер М. Всеобщая история социализма и классовой борьбы. Новейшее

4. время до 1920 г. -М, 1924

5. Бинисток Г. Очерки германской революции. - М., 1921

6. Вардин И. Эпоха войн и революций. — М., 1925

7. Вернер П. Баварская республика. - М., 1924

8. В стране виселиц: Сборник статей о венгерской революции. - М., 1924

9. Германская революция. - М.; Пб., 1924

10. Записки германского кронпринца. - М., 1924

11. Иллеш Б. Тиссо горит (по стопам революции в Средней Европе). - М., 1930. - Т. 1-2

12. Кун Б. Избранные статьи и речи. - Будапешт, 1972

13. Либкнехт К. Избранные статьи и речи. - М., 1961

14. Мюллер Р. Мировая война и германская революция. - М., 1925

15. Носке Г. Записки о германской революции: от восстания в Киле до заговора Каппа. -М, 1922

16. Ноябрьская революция в Германии: Сборник статей и материалов. - М., 1960

17. Ольденбург С.Ф. Европа в сумерках на пожарище войны. - Пг., 1924

18. Послевоенные конституции Запада. - Л., 1924. - Вып. 1. США, Ирландия, Литва, Латвия, Эстония, Финляндия.; 2. Германия, Чехословакия, Австрия, Сербо-хорвато-слов., Румыния

19. Стегарь С.А. Практикум по новейшей истории (1917-1945). - М., 1980

20. Хрестоматия по новейшей истории. - М., 1971. - Т. 1

21. Цвейг С. Возвращение в Австрию // Цвейг С. Статьи. Эссе. - М., 1987 Шейдеман Ф. Крушение германской империи. — Л., 1924

ЛІТЕРАТУРА:

1. Австро-Венгрия: опыт многонационального государства. - М., 1995

2. Айзин Б.А. Исторические условия и особенности назревания революци Германии в начале XX века // Ежегодник германской истории. -М., 1991

3. Андронников Л.Н. Рабочее движение в Италии в 1918-1939 гг. - М., 1957

4. Балакин В.Д. Тысячелетие Австрии // ВИ. - 1997. - № 2

5. Застенкер Н. Баварская советская республика. — М., 1934

6. Виноградов В.Н. На руинах многонациональных империй // Первая мире война. Пролог XX века. - М., 1998

7. Водовозов В.В. Западная Европа и Америка после войны. Факты и цифр] Пг., 1922

8. Водовозов В.В. Новая Европа. — Прага, 1925

9. Гусаков М.Г. Югославский конфликт «от Адама» // Открытая политика. - И -№8

10. Дараган Н.Я. Распад Австро-Венгрии // Советская этнография. - 1991 -№ 6

11. Додолев М.А. Кризис парламентаризма в приход фашистов к власти в Италии (1919-1922) // Из истории европейского парламентаризма: Италия. - М., 1997

12. Драбкин Я.С. Ноябрьская революция в Германии. - М., 1967

13. Драбкин Я.С. Становление Веймарской республики. - М., 1978

14. Дурденевский В.Н. Иностранное конституционное право в избранных образі -Л., 1925

15. Земцов Б. Ментальность масс в эпоху «великих потрясений» // СМ. -1997. ■ 11

16. Исламов Т.М. Распад Австро-Венгерской монархии и его последствие политической эволюции Среднеевропейского региона // Первая мировая вор Пролог XX века. - М., 1998

17. Исламов Т.М. Крах Австро-Венгрии и судьбы Средней Европы // Росси современный мир. - 1995. - № 1

18. История Италии. - М., 1971. - Т. 1

19. История стран Центральной и Юго-Восточной Европы XX века - М 1997

20. История Югославии. - М., 1963. - Т. 1-2

21. К 70-летию образования самостоятельных государств в Центральной и 1С Восточной Европе. - М., 1989. - Вып. 2

22. Кан А. Русская революция 1917 г. и поражение социализма в Европе // МЭД -1997. -№ 10

23. Кенен В. Ноябрьская революция 1918 г. в Германии. - М., 1958

24. Кенде Я. Венгерская революция 1918 и 1919 гг. - М., 1969

25. Кии Ц.И. Италия на рубеже веков. - М., 1980

26. Комолова Н.П. Новейшая истооия Италии. - М.. 1970

27. Котляревский С.А., Фельдштейн М.С. Политическая карта Европы после Версальского мира. - М., 1922

28. Кретинин СВ. Отто Бауэр (1882-1938) и австромарксизм // ННИ. -1997. - № 2-3

29. Кукушкина И.А. Независимая социал-демократическая партия Германии и Советы накануне и во время революции 1918-1919 гг. // Ежегодник германской истории. 1987.-М., 1988

30. Лебов М.Ф. Венгерская Советская республика. - М, 1958

31. Лопухов Б.Р. Эволюция буржуазной власти в Италии. - М, 1986

32. Любин В.П. Италия накануне вступления в первую мировую войну (на пути к краху либерального государства). - М, 1982

33. Миронов Д.А., Перцев А.В. Австромарксизм, позитивизм и рабочее движение. -Свердловск, 1990

34. Национальный вопрос в Восточной Европе. Прошлое и будущее. - М., 1995

35. Нежинский Л.Н. 133 дня 1919 года. - М., 1989

36. О революциях 1918 г. в Европе. - М., 1979

37. Орлов М.И. Германская революция 1918-1919 гг. в историографии ФРГ.- М., 1986

38. Освободительные движения народов Австрийской империи. М., 1980-1981 - Т. 1-2

39. Первая мировая война и проблема политического переустройства Центральной и Юго-Восточной Европы. - М., 1991

40. Писарев Ю.А. Образование югославского государства. - М., 1975

41. Плашка Р. Вена в европейской исторической перспективе // Европейский альманах. -М., 1992

42. Полтавский М.А. Баварская советская республика. - М., 1959

43. Полтавский М.А. История Австрии. - М., 1992. - Ч. 2

44. Пушкаш А.И. Распад Австро-Венгрии и образование самостоятельного Венгерского государства // К 70-летию образования самостоятельных государств в Центральной и Юго-Восточной Европе. - М., 1989

45. Руге В. Германия в 1917-1933 гг. - М., 1974

46. Свонсон Д. К. Отто Бауэр на посту министра иностранных дел Австрии: переосмысление политики аншлюса // Австро-Венгрия: опыт многонационального государства. - М., 1995

47. Социальная структура и политическое движение в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. Межвоенный период. - М., 1986

48. Трухнов Г.М, Революционные бои в Германии и Веймарское национальное собрание (1919) //Вопросы истории. - Вып. 10. - Минск, 1983

49. Турок В.М. Очерки истории Австрии. 1918-1929 гг. - М., 1955

50. Формирование наций в Центральной и Юго-Восточной Европе. - М., 1981

51. Фрейдзон В.И. Сербы и хорваты: исторические корни конфликта // Этнографическое обозрение. - 1993. - № 1

52. Ханак П. Национальная компенсация за отсталость (об истоках национализма в странах Центральной и Восточной Европы) // Австро-Венгрия: опыт многонационального государства. - М., 1995

53. Хаффнер С. Революция в Германии 1918-1919 гг. Как это было в

54. действительности — М., 1983

55. Хобсбаум Э. Нации и национализм. После 1780 г. - СПб., 1998 Чертина З.С. Первая мировая война и этничность: пробуждение

56. Первая мировая война. Пролог XX века. - М, 1998

57. Швейцер В.Я. Социал-демократия Австрии. - М, 1987

58. Шерадам А. Европа и австрийский вопрос на рубеже XX столет>

59. 1903

60. Шмераль Я.Б. Образование чехословацкого государства в 1918 г. —