- •Дисципліна Безпека життєдіяльності
- •1. Загальні методичні рекомендації щодо вивчення дисципліни „безпека життєдіяльності”
- •Методичні вказівки до виконання контрольних робіт з бжд
- •3. Завдання до контрольної роботи
- •4. Варіанти практичних завдань за вибраними варіантами контрольних робіт
- •5. Методичні вказівки до виконання практичних завдань
- •6. Критерії оцінювання контрольної роботи
- •7. Інформаційно-методичне забезпечення
- •Нормативні документи з безпеки життєдіяльності
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія
- •Тема 2. Застосування ризик-орієнтованого підходу для побудови імовірнісних
- •Тема 3. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики.
- •Тема 4. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин,
- •Тема 5. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •Тема 7. Управління силами та засобами об’єкту господарювання під час
- •4. Структура навчальної дисципліни
- •6. Теми практичних занять
- •7. Самостійна робота (денна форма навчання)
- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія
- •Тема 2. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних
- •8. Методи контролю
- •9. Розподіл балів, що присвоюється студентам
- •Тема 1 Тема 2 Тема 3 Тема 4 Тема 5 Тема 6 Тема 7
- •10. Методичне забезпечення
- •11. Рекомендована література
7. Самостійна робота (денна форма навчання)
№
з/п
Назва теми Кількість
годин
Змістовий модуль 1. Забезпечення оцінки небезпечних ситуацій.
Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія
небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
1 Культура безпеки як елемент загальної культури, що реалізує
захисну функцію людства. Методологічні основи безпеки
життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
Види небезпек: мікро- та макробіологічна, вибухопожежна,
гідродинамічна, пожежна, радіаційна, фізична, хімічна, екологічна.
4
Тема 2. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних
структурно-логічних моделей виникнення та розвитку НС
2 Загальний аналіз ризику і проблем безпеки складних систем, які
охоплюють людину (керівник, оператор, персонал, населення),
техногенну сферу та природне середовище. Ідентифікація ризику.
Індивідуальний та груповий ризик. Управління ризиком та проблема
допустимого ризику. Управління безпекою через порівняння витрат
та отриманих вигод від зниження ризику. Головні умови безпечної
життєдіяльності людини та глобальної безпеки. Класифікація
небезпечних чинників. Головні принципи забезпечення безпечної
життєдіяльності.
Розробка ризик-стратегії з метою зниження вірогідності реалізації
ризику і мінімізації можливих негативних наслідків. Вибір методів
та інструментів управління виявленим ризиком.
Розподіл підприємств, установ та організацій за ступенем ризику
6
їхньої господарської діяльності
8. Методи контролю
Дисципліна має два змістовних модулі, які охоплюють матеріал усіх тем.
Рівень знань студентів оцінюють за 100-бальною системою, контролюючи якість
виконання:
• контрольного опитування у вигляді письмових тестів – 50 балів.
• індивідуальних завдань на практичних заняттях (загалом 40 балів).
• самостійної роботи, яку оцінюють включенням теоретичних питань, що
винесені на самостійне опрацювання, до підсумкового тестового контрольного
опитування у співвідношенні: 1 питання із обсягу самостійної роботи до 3-ох
питань із обсягу аудиторної роботи та за якістю виконанням одного
індивідуального самостійного завдання, яке оцінюють максимально у 10 балів.
Підсумковий контроль – залік, який оформляють за результатами контролю знань
студентів упродовж семестру.
9. Розподіл балів, що присвоюється студентам
Поточне тестування та самостійна робота
Змістовий модуль №1 Змістовий модуль №2
Тема 1 Тема 2 Тема 3 Тема 4 Тема 5 Тема 6 Тема 7
20 15 15 10 20 10 10
Сума 100
Шкала оцінювання
За національною шкалою
Оцінка ECTS
Оцінка в
балах Екзаменаційна оцінка, оцінка з
диференційованого заліку
Залік
А 90-100 5 Відмінно
В 81-89 Дуже добре
С 71-80 4
Добре
D 61-70 Задовільно
Е 51-60
3
Достатньо
Зараховано
Зараховано – студент добре знає програмний матеріал, грамотно і за суттю викладає
його, не допускає суттєвих неточностей, вибирає правильну відповідь, правильно
застосовує теоретичні знання під час розв’язання практичних завдань. Знає основні
завдання безпеки життєдіяльності та визначає оптимальні умови для життя і діяльності
людини. Із загального обсягу контрольних завдань студент правильно виконав не менше
51%.
Не зараховано – студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає
багато суттєвих помилок, з великими труднощами виконує практичні завдання. Із
загального обсягу контрольних завдань студент правильно виконав менше, ніж 51%.
