Синдром гіпоглікемії
Пов'язаний з вуглеводним голодуванням тканин головного мозку і з'являється при зниженні рівня глюкози в крові.
Причини:
може розвинутися у здорових людей під час важких фі-
зичних навантажень;
деякі пухлини підшлункової залози, що призводять до
гіперсекреції інсуліну (інсулома);
деякі ендокринні захворювання (гіпотиреоз, гіпофунк-
ція гіпофіза).
Клініка синдрому виявляється короткочасним періодом збудження центральної нервової системи, що змінюється пригніченням. Хворий відчуває занепокоєння, слабкість, тремор,
потім можуть виникати судоми і кома. Шкірні покриви бліді, вологі, очні яблука тверді.
Діагноз установлюється на підставі зниження рівня глюкози в крові нижче ніж 3,3 ммоль/л.
Цукровий діабет
Цукровий діабет (ЦД) — це системне гетерогенне захворювання, зумовлене дефіцитом інсуліну: абсолютним при інсулінозалежному діабеті (ІЗЦД, або І тип) або відносним при
інсулінонезалежному цукровому діабеті (ІНЗЦД, або II тип). На діабет І типу хворіють 15 % усіх хворих на цукровий діабет. Діабет І типу має генетичну схильність, пов'язану з
певними генами (головний з них перебуває в 6 хромосомі, його мають 40 % родин).
Чинники, що провокують ІЗЦД:
коров'яче молоко; нітрати в питній воді;
інфекції, віруси (Коксакі, паротит).Віруси спричинюють порушення р-клітин, існує так звана молекулярна мімікрія. Віруси і р-клітини мають загальні речовини, що призводить до того, що імунна відповідь спочатку розвивається до антигенів вірусу, а потім і до власних антигенів р-клітин організму. Відповідно до гіпотези молекулярної мімікрії тканина підшлункової залози взагалі може бути не інфікована вірусом, але є вторинною мішенню перехресної імунної реакції, що розвивається в іншій тканині.
Дефіцит вітаміну D у дитинстві (є дослідження, які доводять, що призначення вітаміну D у ранньому віці запобігає розвитку цукрового діабету).
Медикаменти (препарати для лікування СНІДу, (р-блокатори, блокатори кальцієвих каналів, алкоголь, нікотинова кислота, клонідин та ін.).
Наявність в анамнезі гемохроматозу, муковісцидозу, тироїдиту, перніціозної анемії та ін.
ІНЗЦД пов'язаний з інсулінорезистентністю, зміною ендогенного утворення глюкози печінкою та порушенням секреції і вивільнення інсуліну з підшлункової залози.
Для вирішення питання про тип діабету в пацієнта необхід-
но отримати відповіді на такі запитання:
Чи буває кетонурія?
Чи тяжкий перебіг діабету?
Чи давно почалося захворювання?
Чи є втрата маси тіла?
Чи худий пацієнт?
Вік до З0 років.
Більшість відповідей "так" свідчить на користь інсулінозалежного цукрового діабету. Якщо превалюють відповіді "ні"— найімовірніший інсулінонезалежний цукровий діабет.
К омы при сахарном диабете
-
Г ипогликемическая
Б ыстро снижается глюкоза крови (<2,2 – 2,8 ммоль/л)
Причины:
Передозировка инсулина или сахароснижающих препаратов;
Голодание;
Не поел после инъекции инсулина;
Физическая и психическая нагрузка;
Употребление большого количества спиртных напитков
Клиника:
Быстрое (иногда внезапное) развитие;
Кожа влажная, бледная, часто профузный пот;
Судороги (клонические или тонические);
Дыхание обычное;
Отсутствует запах ацетона;
Уровень глюкозы крови снижен;
В моче отсутствует сахар и ацетон.
Г ипергликемичекая
Инсулиновая недостаточность, повышение уровня глюкозы, кетоацидоз
Причины:
Недостаточная доза инсулина;
Введение просроченного инсулина;
Нарушение диеты (употребление большого количества быстрых углеводов);
Поздняя диагностика сахарного диабета;
С остояния, увеличивающие потребность в инсулине (стрессы, беременность, инфаркт, инсульт)
Клиника:
постепенное развитие;
кожа сухая, щеки гиперемированы;
АД снижено, пульс малый;
Тонус мышц снижен, глазные яблоки мягкие;
Дыхание Куссмауля;
Запах ацетона;
Уровень глюкозы крови повышен;
В моче определяются сахар и ацетон.