Лекція №4 Проблеми надання довготривалої медичної допомоги населенню. Гіпертензивний синдром. Суглобовий синдром у практиці сімейної медицини

1. Хронічні захворювання. Актуальність проблеми "хронізації" патології у підлітків і пацієнтів молодого віку. Роль санології та валеології в профілактиці захворювань, формуванні здорового способу життя серед населення.

2. Гіпертензивний синдром.

• Актуальність проблеми. Симптоматичні артеріальні гіпертензії.

• Гіпертонічна хвороба. Вікові аспекти. Артеріальна гіпертензія в підлітків, вагітних, геріатричних пацієнтів. Методи активного виявлення артеріальної гіпертензії.

• Ускладнення артеріальної гіпертензії (кризи, інфаркт міокарда, інсульт, недостатність кровообігу). Неускладнені та ускладнені кризи, стандарт надання допомоги.

• Участь фельдшера в профілактиці артеріальних гіпертензій.

3. Суглобовий синдром.

• Ревматоїдний артрит. Чинники ризику. Особливості перебігу в пацієнтів різного віку. Ювенільний ревматоїдний артрит у дітей. Сучасні аспекти лікування. Санаторно-курортне лікування. Етапи реабілітації. Диспансерне спостереження. Участь фельдшера в профілактиці.

• Ревматична хвороба. Причини виникнення. Чинники ризику. Класифікація. Клінічні синдроми. Вікові аспекти. Перелік додаткових методів обстеження. Комплексний підхід до терапії. Диспансерний нагляд. Показання до консультації ревматолога, госпіталізації. Первинна та вторинна профілактика, участь фельдшера в її проведенні. Прогноз захворювання.

• Деформівний остеоартроз. Чинники ризику. Вікові аспекти. Методи обстеження пацієнта. Реабілітаційні заходи. Участь фельдшера в диспансеризації та профілактиці.

1. Гіпертензивний сидром

(термінологія ВООЗ, 1978)

Актуальність проблеми. Симптоматичні артеріальні гіпертензії.

Артеріальна гіпертензія (АГ) — підвищення рівня артеріального тиску понад 140/90 мм рт. ст.

Есенціальна АГ — стан, коли відзначають високий рівень АТ за відсутності очевидних причин його підвищення. В Україні тотожний терміну "гіпертонічна хвороба".Вторинна АГ позначає АГ, причину якої можна з'ясувати В Україні АГ трапляється у 15—20 % населення. АГ призводить до втрати працездатності, тяжких ускладнень, які спричинюють смертність від серцево-судинних захворювань. 80—90 % усіх АГ становить есенціальна гіпертензія, 10—20 % — вторинні АГ.

Причини вторинних АГ:

• ниркові — 15 % усіх вторинних АГ, зустрічаються при хронічному пієлонефриті, гломерулонефриті, туберкульозі нирок, діабетичній нефропатії, пухлинах, аномаліях нирок;

• ендокринні — клімактеричні порушення, пухлини надниркових залоз, синдроми гіпертиреозу, Іценка—Кушінґа;

• кардіоваскулярні — атеросклероз, ІХС, вади серця;

• неврогенні — судинні захворювання і пухлини мозку;

• екзогенні — зловживання сіллю, вживання деяких медикаментів (глюкокортикоїди, протизаплідні засоби).

На першому етапі на підставі скарг, перебігу захворювання необхідно виявити групу захворювань, що можуть спричинити АГ. Оскільки головний біль, запаморочення, шум у вухах тощо можуть спостерігатися при підвищенні тиску будь-якої етіології, під час збирання скарг і анамнезу слід звернути увагу на специфічні симптоми, характерні для певних груп захворювань:

• пухлина надниркових залоз — поліурія, спрага, м'язова

слабкість, судоми, паралічі;

• захворювання нирок — часті ангіни, патологія нирок в

анамнезі, наявність сечового синдрому, ниркові кольки, які

згодом минають;

• діабетичний нефросклероз — діабет в анамнезі.

Велике значення має оцінювання стану АТ. Підвищення лише систолічного тиску характерне для атеросклерозу аорти, лихоманки, тиреотоксикозу. Для захворювань нирок більш характерне підвищення діастолічного тиску. Асиметричне підвищення АТ (високе на руках, нормальне на ногах) характерне для коарктації аорти.

Діагностичний пошук при АГ

Перелік необхідних досліджень визначається наказом № 247 МОЗ України від 10.08.1998 р. "Про внесення змін та доповнень до наказу МОЗ України від 30.12.1992 р. №206 "Про

заходи щодо покращення якості кардіологічної допомоги населенню України".

Обов'язкові дослідження:

• вимірювання АТ на обох верхніх кінцівках, а в пацієнтів віком понад 45 років — і на нижніх;

• аускультація серця;

• загальний аналіз крові;

• загальний аналіз сечі;

• аналіз сечі за Аддісом—Каковським (Амбурже, Нечипоренком);

• визначення вмісту в крові калію, натрію, рівня креатиніну, глюкози, холестерину, ліпопротеїдів;

• електрокардіографія;

• ультразвукове дослідження серця;

• дослідження очного дна.

Додаткові методи для виключення захворювань нирок:

• ультразвукове дослідження нирок;

• аналіз сечі за Зимницьким;

• радіоізотопне дослідження нирок;

• ангіографія ниркових судин;

• екскреторна урографія;

• виявлення мікробного числа в сечі і клітин Штернгеймера—Мельбіна.

Для виключення пухлин надниркових залоз:

• ультразвукове дослідження надниркових залоз;

• екскреція адреналіну і норадреналіну за добу;

• артеріографія надниркових залоз;

• комп'ютерна томографія

Гіпертонічна хвороба. Вікові аспекти. Артеріальна гіпертензія в підлітків, вагітних, геріатричних пацієнтів. Методи активного виявлення артеріальної гіпертензії.

Есенціальна артеріальна гіпертензія — це мультифакторне генетичне захворювання, що характеризується стійким підвищенням систолічного та діастолічного АТ (ВООЗ, 1986),

причину якого виявити неможливо.

Гіпертензія у новонароджених є нечастим явищем і зустрічається приблизно у 0,2–3% новонароджених. Артеріальний тиск не вимірюється зазвичай у здорових новонароджених АГ є більш поширеною в групах новонароджених з високим ризиком. Частіше АГ зустрічається у дітей та підлітків (у 2–9% в залежності від віку, статі та етнічної приналежності) і пов'язана з довгостроковими ризиками нездоров'я. На даний час рекомендується вимірювати кров'яний тиск у дітей старше трьох років під час кожного звичайного медичного огляду та профілактичних оглядів. Високий кров'яний тиск має бути підтверджений під час повторних відвідувань лікаря перед тим, як дитині поставлять діагноз "артеріальна гіпертензія".

АГ спостерігається у 8–10% вагітних. Більшість жінок з гіпертензією під час вагітності мають передіснуючу первинну артеріальну гіпертензію. Високий кров’яний тиск під час вагітності може бути першою ознакою прееклампсії, серйозного захворювання другої половини вагітності та перших тижнів післяпологового періоду. Діагноз прееклампсії включає підвищений кров’яний тиск та наявність білків у сечі. Прееклампсія спостерігається приблизно у 5% вагітних та є причиною приблизно 16% усіх материнських смертей в усьому світі. Прееклампсія також подвоює ризик смерті немовляти.

В осіб похилого і старечого віку АГ виявляється ще частіше (З0—40 %). Зазвичай це захворювання протікає без симптомів, але його можна виявити при проходженні регулярного медичного обстеження