Синдром непрохідності кишок

Це такий стан, коли припиняється просування кишкового вмісту в напрямку від шлунка до відхідника. Розрізняють механічну непрохідність (пухлина, заворот, закупорювання просвіту кишок каловим каменем, клубком аскарид, спайкова хвороба) і динамічну, коли порушується перистальтика кишок (при перитоніті, після операції, при тяжкій нирковій кольці й ін.).

Клініка: гострий початок, біль у надчеревній ділянці, затримка випорожнень і газів, блювання при високій непрохідності, з'являється симптом Валя (шум плескоту під час пальпації роздутої кишки) у разі завороту кишок, при інвагінації пальпується щільне болюче утворення в черевній порожнині.

Діагностика: рентгенографія органів черевної порожнини (чаші Клойбера), УЗД органів черевної порожнини, комп'ютерна томографія.

Невідкладна допомога негайно госпіталізують у хірургічне відділення. До моменту госпіталізації забороняється вводити болезаспокійливі засоби, антибіотики, проносні, ставити клізму, давати хворому грілку. Не варто витрачати час на уточнення діагнозу в умовах дільниці сімейної медицини

Синдром шлунково-кишкових кровотеч

Найчастіші її причини:

• виразки та ерозії шлунка і дванадцятипалої кишки;

• пухлини різної локалізації;

• дивертикули стравоходу, шлунка, кишок;

• кровотечі з розширених вен стравоходу;

• неспецифічний виразковий коліт;

• геморой, тріщини відхідника, випадання прямої кишки;

• геморагійні діатези.

Кровотечі в просвіт травного каналу мають 2 періоди:

• латентний період починається з моменту надходження крові в травний канал і виявляється загальними ознаками крововтрати: слабкістю, запамороченням, шумом у вухах, блідістю шкірних покривів, холодним липким потом, тахікардією зниженням артеріального тиску. Залежно від швидкості крововтрати цей період триває від декількох хвилин до доби;

• явний період при шлунковій кровотечі — блювотні маси з домішкою крові або кольору кавової гущі, потім з'являються дьогтьоподібні випорожнення (мелена), при кишковій кровотечі з'являється червона кров у калі.

Кровотечі з розширених вен стравоходу і шлунка виникають при цирозі печінки. Звертати увагу на анамнез (перенесений вірусний гепатит, зловживання алкоголем, хронічний ге-

патит). Загальний стан тяжкий, збільшені печінка і селезінка, розширені вени передньої черевної стінки, асцит, жовтяниця. При геморагійних діатезах — тривалий анамнез спостерігання у гематолога, наявність крововиливів на шкірі ("шкіра леопарда" в разі тромбоцитопенічної пурпури), генералізована кровоточивість (з ясен, носа і т. ін.).

Якщо є геморой, тріщини відхідника, випадання прямої кишки, у діагностиці допоможе огляд ділянки відхідника, пальцеве дослідження прямої кишки, що проводять у колінно-

ліктьовому положенні. Починають з огляду, потім палець у рукавичці, змащеній вазеліном, уводять у відхідник. Звертають увагу на стан слизової оболонки відхідника й слизової ампули прямої кишки, рухливість стінки та ін.

Інструментально-лабораторна діагностика

Для розв'язання питання про об'єм крововтрати, локалізацію підрахувати:

• "шоковий" індекс за методом Альговера (співвідношення частоти пульсу і систолічного артеріального тиску). У нормі співвідношення становить 0,5. Підвищення його до 1 відповідає втраті 30% об'єму циркулюючої крові (ОЦК), до 1,5 — 40 % , до 2 — втрата 70 % ОЦК.

• У разі підозри на захворювання стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки — езофагофіброгастродуоденоскопія,

• при захворюваннях кишок ректороманоскопія, колоноскопія.

• Загальний аналіз крові, гематокрит, коагулограма.

• Пальцеве дослідження прямої кишки.

Термінова консультація хірурга.

Л И Т Е Р А Т У Р А

1. Т.О.Антропова Медсестринство в сімейній медицині К.: Медицина 2010р.с.286-305, 318-394.

2. Нетяженко Б., Барна О. Біль у грудній клітці: епідеміологія, причини, клінічна картина Ліки України. — 2005.— № 4 .

3. Нормативи надання медичної допомоги дорослому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів.— К.:МВЦ "Медінформ", 2003. — Ч. І, II.

4. Справочник врача общей практики: В 2 т. / Под ред. акад. РАМН Н.Р. Палеева. — М.: Зксмо-пресс, 2002.

5. О.И. Яхонтова, Л.М. Рутгайзер. Дифференциальный диагноз основ­ных синдромов при заболеваниях внутренних органов. Петроза­водск. 1995 год, стр. 10-13.

6. Руководство для врачей в 3-х томах под редакцией Ф.И. Комаро­ва, т.1. Москва. "Медицина". 1999 год, стр. 121-124.

И зменения ЭКГ при инфаркте миокарда (по Гольдбергеру): а – норма, б – острая стадия, в –подостр г – процесс рубцевания, д – рубцовые изменения в миокарде через 4 месяца.

Экстрасистолия: а – предсердная, б – желудочковая

а

б

Пароксизмальная тахикардия: а – предсердная, б – желудочковая форма.

а

б