Література

1. Капитан Т.В. Пропедевтика детских болезней с уходом за детьми. — М.: МЕДпресс-информ, 2004.

2. Наказ № 48 від 03.02.2006 р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості та обігу медичних імунобіологічних препаратів". — К., 2006.

3. Орловська В. Соціально-небезпечні інфекції в Україні: шляхи подолання / / Українська медична газета. — 2006. —№№7,8.

4. Справочник врача общей практики: В 2 т. / Под ред. акад. РАМН Н.Р. Палеева. — М.: Зксмо-пресс, 2002.

Матеріали для самоконтролю з теми лекції №2

1. Виберіть методи специфічної профілактики інфекцій-

них захворювань:

а) санітарно-гігієнічні заходи;

б) стимуляція захисних сил організму;

в) соціальні заходи;

г) ветеринарні заходи;

ґ) вакцинація населення.

1. Вакцинацію туберкульозу проводять:

а) у перший день після пологів;

б) перед виписуванням з пологового будинку;

в) у 3 міс;

г) у 7 років;

ґ) у 14 років.

2. Дитині з діагнозом СНІД:

а) вакцинацію не проводять;

б) вакцинацію проводять;

в) не вводять вакцини проти поліомієліту;

г) не вводять вакцини проти туберкульозу;

ґ)все неправильно.

3. Протипоказання для введення вакцин:

а) епілепсія;

б) гідроцефалія;

в) анемія;

г) алергія на попереднє щеплення;

ґ) усе перелічене.

167

Роль сімейної медсестри в охороні дитинства

4. Запис про проведення щеплення роблять:

а) у картці профілактичних щеплень;

б) у картці імунізації;

в) в історії розвитку дитини;

г) в усіх перелічених вище документах;

ґ) в інших документах.

5. Постнатальна профілактика рахіту включає:

а) прийом вагітною вітаміну Б;

б) відмову вагітної від шкідливих звичок;

в) призначення дитині вітаміну Б;

г) призначення вагітній препаратів кальцію;

ґ) перебування вагітної на свіжому повітрі.

6. Ознаки рахіту в перші два місяці:

а) занепокоєння, пітливість, облисіння потилиці;

б) кілеподібна грудна клітка;

в) О- і Х-подібні кінцівки;

г) деформовані кістки таза;

ґ) рахітичні «чотки».

7. До антенатальних ендогенних чинників ризику відно-

сять:

а) вік матері до 18 або після 35 років;

б) шкідливості на виробництві;

в) незбалансоване харчування вагітної;

г) шкідливі звички у вагітної;

ґ) низький рівень життя родини.

8. Для виявлення гіпотрофії проводять:

а) зважування дитини;

б) вимірювання зросту;

в) вимірювання обводу голови, грудної клітки;

г) оцінку тургору шкіри;

ґ) усе, перелічене вище.

9. Дефіцит маси тіла дитини 21—З0 % називають:

а) нормою;

б) гіпотрофією І ступеня;

в) гіпотрофією II ступеня;

г) гіпотрофією III ступеня;

ґ) гіпотрофією IV ступеня.

Еталони відповідей на тести

1 — ґ; 2 — б; 3 — а; 4 — ґ; 5 — г; 6 — г; 7 — а; 8 — а; 9 — ґ;

Лекція №3 Діагностично-лікувальна робота на дільниці, участь фельдшера в її проведенні. Гострі хірургічні захворювання органів травлення в практиці сімейної медицини План

1. Синдром бронхіальної обструкції: бронхіальна астма. Клінічна картина нападу бронхіальної астми, невідкладна допомога.

2. Больовий синдром у лівій половині грудної клітки: причини. Ішемічна хвороба серця: клінічна картина стенокардії, інфаркту міокарда, діагностика, невідкладна допомога в разі виникнення нападу стенокардії та інфаркту міокарда. Роль фельдшера в профілактиці ІХС.

3. Синдром порушення серцевого ритму: класифікація аритмій, клінічні ознаки миготливої аритмії, екстрасистолії, пароксизмальної тахікардії, блокад. Діагностика та надання невідкладної допомоги.

4. Синдром недостатності кровообігу:

• гостра судинна недостатність кровообігу.

• гостра серцева недостатність кровообігу.

5. Гострі хірургічні захворювання органів травлення в практиці сімейної медицини, роль фельдшера в їх профілактиці:

• синдром гострого живота: гострий апендицит, гострий холецистит, гострий панкреатит.

• синдром непрохідності кишок.

• синдром шлунково-кишкових кровотеч

Діагностично-лікувальна робота на дільниці сімейної медицини є однією з важливіших, особливо, якщо річ йде про невідкладні стани.