
- •Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт»
- •Пояснювальна записка
- •Показники успішного розвитку дітей
- •Розділ 1 дитина в соціумі
- •Соціально-емоційний розвиток в онтогенезі
- •Особливості становлення і соціально-емоційного розвитку дитини з аутизмом
- •Напрями корекції соціально-емоційного розвитку дитини з аутизмом
- •Рівень 1 . Виокремлення себе з довкілля
- •Рівень 2. Допуск іншої людини у свій простір
- •Рівень 3. Становлення соціальної взаємодії з навколишнім середовищем.
- •Рівень 4. Здатність конструктивно впливати на навколишнє середовище
- •Рівень 5. Здатність до соціальної поведінки
- •Розділ 2 мовлення дитини
- •Особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку у дітей з аутизмом
- •Оцінка індивідуального рівня розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок
- •Комунікативно-мовленнєвий розвиток в онтогенезі
- •Принципи планування роботи
- •Напрями корекційної роботи з комунікативно-мовленнєвого розвитку
- •Рівень 1. Розвиток довербальної комунікації
- •Рівень 2. Розвиток мовлення на рівні перших слів
- •Варто використовувати кожну можливість для розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок дитини.
- •Рівень 3. Рівень комбінації слів
- •Рівень 4. Розвиток мовлення на рівні структури речення
- •Рівень 5. Рівень зв’язного мовлення
- •Розділ 3 дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
- •Особливості сенсорно-пізнавального розвитку дітей з аутизмом.
- •Напрями корекційно-розвивальної та навчальної роботи
- •Рівень1. Чуттєвий досвід
- •Рівень 2. Знання про предмет
- •Рівень 3. Знання про властивості предмета
- •Рівень 4. Знання про зв’язки між предметами, взаємовідношення
- •Рівень 5. Знання про послідовність, причину і наслідок дій і подій
- •Розділ 4 дитина у світі культури Особливості художньо-естетичного розвитку дітей з аутизмом
- •Закономірності становлення художньо-естетичного розвитку в онтогенезі
- •Художньо-естетичний розвиток в онтогенезі
- •Рівні художньо-естетичного розвитку дітей з аутизмом
- •Корекційно-розвивальна робота
- •Рівень 1. Чутливість до художньо-естетичних засобів
- •Образотворче мистецтво
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 2. Поява відгуку дитини на звернення до неї засобами мистецтва
- •Образотворче мистецтво
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 4. Здатність до участі у заняттях художньо-естетичної спрямованості разом з іншими
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 5. Художньо-естетична активність, здатність до спільної діяльності
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Розділ 5 гра дитини
- •Напрями розвитку ігрової діяльності дитини з аутизмом
- •Рівень 1. Налагодження контакту
- •Рівень 2. Наслідування
- •Рівень 3. Ігри за правилами
- •Рівень 4. Сюжетно-рольові ігри
- •Розділ 6 здоров’я та фізичний розвиток
- •Особливості розвитку психомоторики в онтогенезі
- •Особливості психомоторних порушень за аутизму
- •Психолого-педагогічна корекція психомоторного розвитку за аутизму
- •Рівень 1. Рухова активність на рівні елементарних відчуттів
- •Рівень 2. Долокомоторний (рухова активність на рівні сприймання)
- •Рівень 3. Локомоторний (рухова активність на рівні просторового поля)
- •Рівень 4. Рухова активність на рівні предметних дій
- •Рівень 5. Рухова активність на рівні діяльності
- •Розділ 7 розвиток соціально-побутових навичок
- •Орієнтовні етапи формування деяких навичок з використанням фізичної допомоги дорослого
- •Література
Розділ 1 дитина в соціумі
Зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі» полягає, передусім, у формуванні певних особистісних властивостей, потреб, здібностей, елементарних уявлень та практичних умінь, які забезпечують дитині життєдіяльність і допомагають усвідомити, як слід себе поводити, щоб бути співзвучною з іншими, почувати себе по можливості комфортно.
В силу того, що соціально-емоційні уміння і навички в багатьох дітей з аутизмом є, як правило, надзвичайно порушеними, в своїй більшості вони не здатні нормально спілкуватися з іншими людьми, і зустріч з ними для них є суцільною і постійною проблемою. Зі значними труднощами дитина з аутизмом переймає досвід соціального життя, засвоює правила, норми і стандарти поведінки.
Водночас відсутність або недостатність цілеспрямованого оволодіння прийомами взаємодії спричиняють те, що процес адаптації (особливо в дітей з тяжкими формами аутизму) проходить спонтанно, стихійно, викликаючи появу і розвиток негативних (для організму і внутрішнього світу дитини) новоутворень, які ще більше ускладнюють її подальшу соціалізацію.
Характерними для дітей з аутизмом є складнощі усвідомлення власних емоційних станів, труднощі створення образу себе та партнера, невміння регулювати тривалість та інтенсивність контакту та вибирати посильні для неї засоби спілкування (доторкання, контакт очей, співвідношення поз, користування тими чи іншими невербальними діями, регуляція інтонацій та інших просодичних елементів). Усвідомлення дитиною образу свого «Я» означатиме те, що дитина почала розуміти, чим вона вирізняється від інших, а також різницю між «мій – чужий», «такий, як я, чи не такий», «Я, моє» тощо.
Негативний результат спроб дитини з аутизмом налагоджувати контакт з навколишніми, як правило, спричиняється також відсутністю в неї безпечного емоційно-комунікативного простору, безпечної взаємодії і дуже повільним розширенням простору її «Я».
Таким чином, однією з основних особливостей дитини з аутизмом є труднощі набуття нею позитивного соціально-емоційного досвіду, що, загалом, визначає стан розвитку її особистості. Разом з тим, за різною ступеню тяжкості аутизму особливості соціально-емоційної поведінки дитини мають різний ступінь вираженості.
Особливості соціально-емоційного розвитку дитини з аутизмом подано в порівняльному плані з даними про вікові можливості формування цього аспекту особистісного становлення дитини з типовим розвитком. Отримані результати порівняльного аналізу дають змогу зробити правильний загальний висновок щодо особливостей функціонування складників соціально-емоційного розвитку конкретної дитини з аутизмом і визначити шляхи його здійснення. Окрім того, такий підхід дозволить чіткіше унаочнити й усвідомити ті специфічні відмінності в соціально-емоційному розвитку дітей з аутизмом, які роблять їхнє входження в світ людей таким проблематичним.
Соціально-емоційний розвиток в онтогенезі
Вік дитини |
Вікові особливості соціально-емоційного розвитку дитини |
0-6 міс.
|
- формується потреба у враженнях від навколишнього середовища відповідно до готовності аналізаторів (зорового, слухового, смакового, нюхового, тактильного); - дитина орієнтується на обличчя й очі (погляд) дорослого, центром її уваги стає людське обличчя; - розвивається спроможність здійснювати прості маніпуляції з предметами (тягти, кидати, трясти, стукати). формується рухова активність; - формується здатність до емоційного відгуку: а) комплекс пожвавлення як реакція на ситуацію спілкування з дорослим; б) плач як сигнал дискомфорту; в) усмішка як засіб утримання контакту; г) увага до рухів губ як джерела дзвуку; д) формуються стійкий емоційно позитивний контакт з матір’ю |
7-12 міс.
|
- вправляється в орієнтуванні у власному тілі; виконує прості ритмічні рухи (в т.ч. під музику); - формуються активні способи впливу на поведінку навколишніх людей, (викидає іграшку з ліжка і вимагає її дістати); - розрізняє й адекватно реагує на міміку та слова дорослого, позитивно чи негативно емоційно забарвлені (посміхається та простягає руки до дорослого, або плаче й відсторонюється); - прагне повторити позитиві враження від взаємодії з дорослим; відтворює емоції близьких людей; - роглядяє вираз материнського обличчя, адекватно на нього реагує; обстежує поглядом обличчя, зовнішній вигляд та одяг членів родини; показує (на прохання дорослого) на їхні очі, ніс, вуха, губи; - долучається до простих соціально-комунікативних ігор («долоньки», «іде коза…», «ку-ку» тощо); - наслідує рухи дорослого; - використовує рухи, контактні жести, міміку, лепетання з метою вплинути на поведінку іншої людини, привернути її увагу, долучитися до гри |
2-й рік життя
|
- зароджується переживання дитиною своєї значущості для близьких людей; - самостійно ходить і радіє відчуттю власної фізичної спроможності; - намагається певним звукосполученням чи словами означити різні емоційні стани; - вчиться дорожити своєю власністю; емоційно реагує на порушення меж «Я»; - привертає увагу дорослого до власної здатності подолати труднощі на шляху до мети; залежить від схвальної оцінки власних дій з боку дорослого; - надає перевагу сумісним діям та іграм, імітує ігрові дії дорослих; - виявляє інтерес до людей за межами родини, прагне до спілкування |
3-й рік життя
|
- здатна керувати своїми діями (ходінням, мовленням). Формується знання про своє фізичне «Я». Коли просять, називає не менше п’яти частин тіла; - навчається усвідомлювати свої емоції, їх тілесні прояви; - відчуває прихильність до дорослих з близького оточення: обіймає й цілує дорослих з близького оточення; - спостерігає за дорослим чи дитиною під час якоїсь діяльності чи гри, може долучатися до різних видів спільної активності; початок формування дружніх стосунків; - намагається оволодіти певними діями без допомоги дорослого, відстоює своє прагнення бути самостійним; - відтворює соціальний сюжет у грі; - формується здатність підкорювати власну поведінку соціальним правилам |
4-й рік життя |
- навчається керуватися правилами соціальної взаємодії; - формуються елементарні судження з приводу своїх фізичних можливостей та якостей інших людей; цікавиться статевими і віковими відмінностями; - виявляє здатність до елементарної вибірковості в різних видах діяльності, що супроводжується адекватними емоційними станами; - починає усвідомлювати зв’язки між подіями та емоціями; - формується ставлення до свого місця й ролі в групі; - розвивається здатність до сюжетно-рольової гри |
5-й рік життя
|
- формується здатність до оцінки й самооцінки; - користується мімікою і пантомімікою під час спілкування; - розвиваються різні форми спілкування з однолітками й дорослими; - розвивається вміння контролювати власні поведінкові прояви та емоційні реакції; - з’являється здатність до спільних рухливих ігор з правилами; - потребує емоційної підтримки дорослих, їхньої похвали, підбадьорення, прагне справити гарне враження, важко переносить їхню негативну оцінку; - емоційно реагує на критику, висміювання, образу; співчуває іншим; - прагне виконувати провідні ролі в рольовій грі |
6-й рік життя
|
- оволодіває тонкою жестикуляцією і виразними рухами; - поява переживання та співпереживання дитини, прийняття соціальної ролі; - коригування власної поведінки в залежності від емоційного стану іншої людини; - засвоює статево-рольові стандарти поведінки; - орієнтується в проявах і назвах основних емоцій, висуває припущення щодо причин; - намагається залагодити конфліктні ситуації; - формується здатність до самоконтролю й саморегуляції |
Знання закономірностей соціально-емоційного розвитку дитини: по-перше, дасть педагогу змогу співставити ці дані з результатами обстеження стану її розвитку в конкретної дитини з аутизмом; по-друге, сприятиме виявленню тих компонентів соціально-емоційного розвитку дитини, які несформовані або недостатньо сформовані, або мають достатній рівень розвитку на конкретному віковому етапі; по-третє, – спланувати індивідуальну корекційно-розвивальну роботу, розпочинаючи з корекції і розвитку тих соціально-емоційних навичок, які в дитини є найбільш порушеними.