Театральна діяльність

Долучення аутичних дітей до театральної діяльності – це непросте завдання через стереотипність їхніх власних проявів та вразливість щодо стимулів навколишнього середовища. Але за умови послідовного знайомства аутичної дитини з елементами театралізованих ігор, а потім – дозоване включення їх до активних театралізованих дій (інсценізацій, вистав, святкових виступів), дає змогу їм звикнути до таких незвичних форм активності, і навіть – отримувати задоволення від особливого синкретичного дійства, у якому об’єднано мистецтво слова, музики та пластики.

Показники успішного розвитку дітей:

Діти здатні сприймати та емоційно відгукуватися на театралізовану гру, допускати допомогу педагога у виконанні певних дій.

Завдання

Навчальні:

• розвивати передумови становлення образних рухів;

• формувати вміння слухати та реагувати на елементи театралізованої діяльності;

• формувати здатність до повторення (за допомогою педагога) простих театралізованих дій.

Корекційні:

• коригувати ригідність та вузькість уваги, поширювати діапазон сприймання;

• розвивати здатність до візуального контакту;

• формувати взаємодію між різномодальними аналізаторами

Методи, способи, прийоми

Допомога дитині у здатності робити найпростіші образні рухи; звертання уваги малюка на мімічні та пантомімічні жести, коментування їх, узгодження з інтонаційно виразними фразами, віршами, піснями. Демонстрація різнопланових театральних реквізитів – хусток, ляльок-рукавичок, елементів костюмів.

Рівень 2. Поява відгуку дитини на звернення до неї засобами мистецтва

На цьому рівні налагодження контакту з дитиною відбувається передусім через відкриття для неї різноманітних дій, які відбуваються із використанням звуків, музики, предметів, рухів, голосу і слів.

Заняття мають все ще вільний, неви­мушений, ігровий характер. Деякі види музичної діяльності мо­жуть бути взаємопов’язаними: співи і слухання музики супроводжувати заданими рухами.

Навчальні завдання:

Формувати здатність діяти за зразком, наслідувати прості рухи, виконувати інструкцію.

Корекційні завдання:

• розвивати здатність підтримувати візуальний контакт, утимуючи увагу дитини на цікавих для неї образах, предметах та розгортаючи з ними певні дії;

• розвивати кінестетичну систему (тренувати здатність виконувати певні групи рухів дрібної моторики);

• формувати зорово-моторну координацію.

Образотворче мистецтво

Показники успішного розвитку дітей:

Дитина виявляє інтерес до різноманітних видів діяльності та бажання спостерігати за діями педагога (малювання, ліплення, викладання готових форм аплікації); виконує певні дії за допомогою педагога (малює прямі, закруглені, переривчасті лінії фломастером, олівцем, крейдою, фарбою; розкочує пластилін між долонями круговими та прямими рухами (ковбаску, цукерка, колобок); наклеює предметну заготовку на аркуш паперу; виконує певні дії самостійно (залишає сліди від олівця (фломастера, крейди, фарби) на папері; бере в руки глину, тісто, пластилін; зминає шматочки тіста (глини, пластиліну), рве на шматочки; бере участь у спільному малюванні з дорослим (у тому числі засобом вмочування пальців (долоні, ніжки), або тички з подальшими відтисками на папері.

Завдання

Навчальні:

• розвивати бажання малювати, ліпити, зацікавленості до виконання різних видів зображень;

• формувати уявлення про властивості різних матеріалів (тісто, глина, папір, фарби, олівці, крейда, фломастери);

• набувати здатності правильно діяти з цими матеріалами («рука в руці»);

• формувати уявлення про співвідношення реального предмету з його зображенням;

• формувати передумови ігрового ставлення до виробу (намальованого, виліпленого тощо).

Корекційні:

• коригувати постанову руки дитини під час малювання;

• формувати довільність дрібної моторики та здатність здійснювати специфічні дії з матеріалами та інструментами.

Методи, способи, прийоми

Освоєння доступних для дитини способів зображення в малюванні та ліпленні, знайомство з властивостями матеріалів (фарби, глина, олівці) і елементарними прийомами їх використання: малювати (з допомогою дорослого) прямі, закруглені, переривчасті лінії фломастером, олівцем, крейдою, фарбою; використовувати в малюванні техніку пальцьового малювання, розминати пластичну масу обома руками, відривати від неї шматки («рука в руці»); розкочувати (з допомогою – «рука в руці») тісто (глину, пластилін) між долонями круговими та прямими рухами («Цукерки», «Печиво», «Горішки», «М’ячики», «Яблуко», «Колобок», «Олівці», «Ковбаска» тощо); наклеювати просту готову форму на аркуш паперу; обведення власної долоні, трафаретів.

Створювати умови, щоб дитина спостерігала за тим, як дорослий робить аплікацію із готових форм знайомих предметів, або розкладає готові форми на фланелеграфі, на аркуші паперу тощо.

Покрокове виконання дій (за потреби – з орієнтиром на знакові вказівники як алгоритм виконання послідовних дій); спонукання до появи креслення (штрихів, ліній), малювання крапок, карлючок різного кольору, спільне розглядання ілюстрацій, картинок у дитячих книжках, на картках.

Маніпулювання образотворчими інструментами та матеріалами. Сприяння розвитку у дитини здатності самостійно тримати у руці олівець, фломастер, крейду, пензлик, водити ними по паперу та інших поверхнях, утворюючи кольорові плями, риски, цятки, крапки.

Важливо поступово зменшувати фізичну підтримку руки дитини (не водити рукою дитини, а підтримувати лише лікоть, або надавати імпульс до певних дій)., а також створювати під час образотворчої діяльності атмосферу піднесеного настрою та успіху.