
- •Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт»
- •Пояснювальна записка
- •Показники успішного розвитку дітей
- •Розділ 1 дитина в соціумі
- •Соціально-емоційний розвиток в онтогенезі
- •Особливості становлення і соціально-емоційного розвитку дитини з аутизмом
- •Напрями корекції соціально-емоційного розвитку дитини з аутизмом
- •Рівень 1 . Виокремлення себе з довкілля
- •Рівень 2. Допуск іншої людини у свій простір
- •Рівень 3. Становлення соціальної взаємодії з навколишнім середовищем.
- •Рівень 4. Здатність конструктивно впливати на навколишнє середовище
- •Рівень 5. Здатність до соціальної поведінки
- •Розділ 2 мовлення дитини
- •Особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку у дітей з аутизмом
- •Оцінка індивідуального рівня розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок
- •Комунікативно-мовленнєвий розвиток в онтогенезі
- •Принципи планування роботи
- •Напрями корекційної роботи з комунікативно-мовленнєвого розвитку
- •Рівень 1. Розвиток довербальної комунікації
- •Рівень 2. Розвиток мовлення на рівні перших слів
- •Варто використовувати кожну можливість для розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок дитини.
- •Рівень 3. Рівень комбінації слів
- •Рівень 4. Розвиток мовлення на рівні структури речення
- •Рівень 5. Рівень зв’язного мовлення
- •Розділ 3 дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
- •Особливості сенсорно-пізнавального розвитку дітей з аутизмом.
- •Напрями корекційно-розвивальної та навчальної роботи
- •Рівень1. Чуттєвий досвід
- •Рівень 2. Знання про предмет
- •Рівень 3. Знання про властивості предмета
- •Рівень 4. Знання про зв’язки між предметами, взаємовідношення
- •Рівень 5. Знання про послідовність, причину і наслідок дій і подій
- •Розділ 4 дитина у світі культури Особливості художньо-естетичного розвитку дітей з аутизмом
- •Закономірності становлення художньо-естетичного розвитку в онтогенезі
- •Художньо-естетичний розвиток в онтогенезі
- •Рівні художньо-естетичного розвитку дітей з аутизмом
- •Корекційно-розвивальна робота
- •Рівень 1. Чутливість до художньо-естетичних засобів
- •Образотворче мистецтво
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 2. Поява відгуку дитини на звернення до неї засобами мистецтва
- •Образотворче мистецтво
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 4. Здатність до участі у заняттях художньо-естетичної спрямованості разом з іншими
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 5. Художньо-естетична активність, здатність до спільної діяльності
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Розділ 5 гра дитини
- •Напрями розвитку ігрової діяльності дитини з аутизмом
- •Рівень 1. Налагодження контакту
- •Рівень 2. Наслідування
- •Рівень 3. Ігри за правилами
- •Рівень 4. Сюжетно-рольові ігри
- •Розділ 6 здоров’я та фізичний розвиток
- •Особливості розвитку психомоторики в онтогенезі
- •Особливості психомоторних порушень за аутизму
- •Психолого-педагогічна корекція психомоторного розвитку за аутизму
- •Рівень 1. Рухова активність на рівні елементарних відчуттів
- •Рівень 2. Долокомоторний (рухова активність на рівні сприймання)
- •Рівень 3. Локомоторний (рухова активність на рівні просторового поля)
- •Рівень 4. Рухова активність на рівні предметних дій
- •Рівень 5. Рухова активність на рівні діяльності
- •Розділ 7 розвиток соціально-побутових навичок
- •Орієнтовні етапи формування деяких навичок з використанням фізичної допомоги дорослого
- •Література
Образотворче мистецтво
Традиційні цілі, які пов’язують із заняттями з образотворчого мистецтва для аутичних дітей є передчасними. Звичайно, і щодо таких дітей (як і будь-яких інших) може йти мова про розвиток естетичного сприймання, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, основи художнього смаку, знайомство з різними видами та жанрами образотворчого мистецтва. Але до цього дітей з аутизмом треба підготувати, попередньо розвинути простіші вміння, як то використовувати колір, форму, лінії, штрихи, різні матеріали (олівці, фарби, фломастери, воскові олівці, свічки, природний матеріал, глину, пластилін, тісто, папір, картон), оволодівати різноманітними техніками (штампування, малювання пальчиком, долоньками, обривання об’ємної аплікації, тощо). А цим простим вмінням передує здатність зосереджувати увагу, виконувати інструкції педагога, сидіти певний час за одному місці тощо.
Перший етап є дообразотворчим, коли дитина спостерігає за діями дорослого, які малюють, робить спроби повторити їхні рухи.
Показники успішного розвитку дітей:
Дитина здатна зацікавитися певними видами діяльності, спостерігає за процесом ліплення або малювання; здатна здійснювати прості дії з матеріалами (наприклад, бере в руки тісто та маніпулює з ним) та повторювати певні рухи (можливо, за допомогою дорослого): залишає сліди від фарби на папері, малює лінії фломастером, фарбою, розмазує пластилін.
Завдання
Навчальні:
розвивати здатність вдивлятися, розглядати художні зображення; підвищувати стійкість зорової уваги
формувати бажання маніпулювати з образотворчими матеріалами (малювати, ліпити, вирізати, наклеювати);
розвивати зацікавленість до виконання зображень дорослим;
формувати вміння емоційно реагувати на колір, кольорову пляму тощо;
Корекційні:
розвивати сенсорну сферу завдяки експериментуванню з кінестетичним і зоровими відчуттями;
формувати процес сприймання;
підвищувати стійкість зорової уваги;
стимулювати розвиток сенсомоторних вмінь та просторової орієнтації.
Методи, способи, прийоми
Педагог привертає увагу до предметів яскравих кольорів, вчить помічати кольорові плями, сліди, форми на аркуші, знайомить з властивостями фарби (гуаші), робити кольорові плями долонькою на папері («рука в руці»); сприяє зосередженню уваги дитини на відчуттях, створює умови для експериментування з кінестетичними і зоровими відчуттями в плані розвитку здатності до їх сприймання.
Знайомство з властивостями матеріалів (передусім, фарбою) і елементарними прийомами їх використання. Варіанти зображення – плями, лінії, форми.
Змішування кольорів гуаші, споглядання за перетворенням кольорів, коли дорослий занурює пензлик (палець) у фарбу, а потім водить ним по паперу, утворюючи кольорові крапки і риски. Дитині так само допомагають вмочити пальчик у фарбу та залишати сліди на папері.
Спільне малювання дає змогу не тільки розширити коло методів у межах образотворчої діяльності, а також знайомити аутичну дитину з навколишнім світом. Малювання дорослим допомагає привернути увагу малюка до певних деталей, на які він не звертав уваги.
Спочатку дорослий швидко малює окремі предмети, доволі схематично, відображаючи найбільш суттєве, при цьому емоційно пояснює за допомогою слів та жестів, звертаючись до дитини.
Малювання пальцями, долоньками, ніжками (якщо у дитини немає підвищеної тактильної вразливості) дає змогу розширити можливості дитини щодо малювання, відчути зображувальний матеріал, його властивості, відчуття ритму. Якщо дитина відмовиться малювати з допомогою пальців, можливе використання патичка або штампів. Для цього достатньо взяти, наприклад, ватну паличку, опустити її в фарбу, а потім опустити її на папір зверху вниз.
При навчанні вирішальну роль відіграє приклад дорослого. Дорослий малює, ліпить улюблену іграшку дитини, обов’язково супроводжуючи цей процес своєю емоційною розповіддю. Цей метод має назву «спільне малювання». Дорослий постійно виказує ігрове відношення до процесу образотворчої діяльності, результати її обіграються (малюнок подарували ляльці, зліпили печиво, погодували ляльку тощо). Мотивація повинна викликати бажання малювати, ліпити, а не тільки виконувати вказівки дорослого.