- •Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт»
- •Пояснювальна записка
- •Показники успішного розвитку дітей
- •Розділ 1 дитина в соціумі
- •Соціально-емоційний розвиток в онтогенезі
- •Особливості становлення і соціально-емоційного розвитку дитини з аутизмом
- •Напрями корекції соціально-емоційного розвитку дитини з аутизмом
- •Рівень 1 . Виокремлення себе з довкілля
- •Рівень 2. Допуск іншої людини у свій простір
- •Рівень 3. Становлення соціальної взаємодії з навколишнім середовищем.
- •Рівень 4. Здатність конструктивно впливати на навколишнє середовище
- •Рівень 5. Здатність до соціальної поведінки
- •Розділ 2 мовлення дитини
- •Особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку у дітей з аутизмом
- •Оцінка індивідуального рівня розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок
- •Комунікативно-мовленнєвий розвиток в онтогенезі
- •Принципи планування роботи
- •Напрями корекційної роботи з комунікативно-мовленнєвого розвитку
- •Рівень 1. Розвиток довербальної комунікації
- •Рівень 2. Розвиток мовлення на рівні перших слів
- •Варто використовувати кожну можливість для розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок дитини.
- •Рівень 3. Рівень комбінації слів
- •Рівень 4. Розвиток мовлення на рівні структури речення
- •Рівень 5. Рівень зв’язного мовлення
- •Розділ 3 дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
- •Особливості сенсорно-пізнавального розвитку дітей з аутизмом.
- •Напрями корекційно-розвивальної та навчальної роботи
- •Рівень1. Чуттєвий досвід
- •Рівень 2. Знання про предмет
- •Рівень 3. Знання про властивості предмета
- •Рівень 4. Знання про зв’язки між предметами, взаємовідношення
- •Рівень 5. Знання про послідовність, причину і наслідок дій і подій
- •Розділ 4 дитина у світі культури Особливості художньо-естетичного розвитку дітей з аутизмом
- •Закономірності становлення художньо-естетичного розвитку в онтогенезі
- •Художньо-естетичний розвиток в онтогенезі
- •Рівні художньо-естетичного розвитку дітей з аутизмом
- •Корекційно-розвивальна робота
- •Рівень 1. Чутливість до художньо-естетичних засобів
- •Образотворче мистецтво
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 2. Поява відгуку дитини на звернення до неї засобами мистецтва
- •Образотворче мистецтво
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 4. Здатність до участі у заняттях художньо-естетичної спрямованості разом з іншими
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 5. Художньо-естетична активність, здатність до спільної діяльності
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Розділ 5 гра дитини
- •Напрями розвитку ігрової діяльності дитини з аутизмом
- •Рівень 1. Налагодження контакту
- •Рівень 2. Наслідування
- •Рівень 3. Ігри за правилами
- •Рівень 4. Сюжетно-рольові ігри
- •Розділ 6 здоров’я та фізичний розвиток
- •Особливості розвитку психомоторики в онтогенезі
- •Особливості психомоторних порушень за аутизму
- •Психолого-педагогічна корекція психомоторного розвитку за аутизму
- •Рівень 1. Рухова активність на рівні елементарних відчуттів
- •Рівень 2. Долокомоторний (рухова активність на рівні сприймання)
- •Рівень 3. Локомоторний (рухова активність на рівні просторового поля)
- •Рівень 4. Рухова активність на рівні предметних дій
- •Рівень 5. Рухова активність на рівні діяльності
- •Розділ 7 розвиток соціально-побутових навичок
- •Орієнтовні етапи формування деяких навичок з використанням фізичної допомоги дорослого
- •Література
Розділ 4 дитина у світі культури Особливості художньо-естетичного розвитку дітей з аутизмом
Відомо, що більшість дітей з розладами аутичного спектра мають високу емоційну чутливість до музики, ритмічних віршів, яскравих образотворчих та театральних образів. Ми передбачаємо також, що чітка просторово-часова природа творів мистецтва знаходить особливий відгук у дітей з аутизмом через їхню схильність до певного внутрішнього порядку.
Окрім цього, більшість аутичних дітей дуже вразливі до стимулів зовнішнього середовища (зорових, звукових, нюхових, тактильних); у їхній системі сприймання довкілля домінує той чи інший сенсорний канал, і вони прагнуть отримати бажані враження саме через цей орган відчуття. Тому, наприклад, коли йдеться про цікавість для дитини певного музичного інструмента, то тут визначальними можуть виявитися такі його характеристики, як його зовнішній вигляд (форма, лінії, колір), звук, особливі відчуття цього інструмента за дотиком, або його привабливість за запахом тощо.
Доречність художньо-естетичних занять з аутичними дітьми обумовлена наступним:
1) як відомо, однією з головних проблем при налагоджені взаємодії з аутичною дитиною є відсутність її уваги, перебування на „своїй хвилі”. Особливо ж підібрані засоби для художньо-естетичних занять (певні звуки, мелодії, тексти) привертають увагу та організує відносну стійкість процесу сприймання дитини з аутизмом;
2) виявлена більша прихильність аутистів у ставленні до предметів, ніж до людей обумовлює ефективність налагодження діалогу з ними опосередковано, наприклад, через музичні інструменти, матеріал для образотворчого мистецтва, елементи костюмів або декорації;
3) заняття, які базуються на мистецьких засадах, сприяють доланню стереотипних проявів, характерних для дітей з аутизмом, та розширенню їхнього поведінкового репертуару, їхній емоційній активації, становленню релаксаційних і регулятивних процесів, їхньої здатності до відгуку як передумови спілкування.
Ми передбачаємо, що створене завдяки художньо-естетичним заняттям творче середовище сприятиме інтеграції особистості дітей з розладами аутичного спектра, дасть змогу їм відчути і усвідомити себе як неповторну індивідуальність та розкриє радість взаємодії з іншими людьми.
Закономірності становлення художньо-естетичного розвитку в онтогенезі
Зазвичай діти в дошкільному віці здатні реагувати на гарне в навколишній їхній обстановці, музику, поезію, предмети образотворчого мистецтва, природу, самі прагнуть малювати, ліпити, співати, танцювати.
Художньо-естетичні заняття є специфічною діяльністю, під час якої у дітей формується здатність пізнавати дійсність, себе, свої взаємини з навколишнім світом засобами мистецтва, а також виявляти себе за допомогою різних видів художньо-естетичної діяльності.
Динаміка становлення естетичного сприймання дошкільнят залежить від їхньої чутливості до емоційно-естетичного переживання, яка має специфічні особливості у ранньому, молодшому, старшому дошкільному віці (табл.1).
Таблиця 1
