
- •Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт»
- •Пояснювальна записка
- •Показники успішного розвитку дітей
- •Розділ 1 дитина в соціумі
- •Соціально-емоційний розвиток в онтогенезі
- •Особливості становлення і соціально-емоційного розвитку дитини з аутизмом
- •Напрями корекції соціально-емоційного розвитку дитини з аутизмом
- •Рівень 1 . Виокремлення себе з довкілля
- •Рівень 2. Допуск іншої людини у свій простір
- •Рівень 3. Становлення соціальної взаємодії з навколишнім середовищем.
- •Рівень 4. Здатність конструктивно впливати на навколишнє середовище
- •Рівень 5. Здатність до соціальної поведінки
- •Розділ 2 мовлення дитини
- •Особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку у дітей з аутизмом
- •Оцінка індивідуального рівня розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок
- •Комунікативно-мовленнєвий розвиток в онтогенезі
- •Принципи планування роботи
- •Напрями корекційної роботи з комунікативно-мовленнєвого розвитку
- •Рівень 1. Розвиток довербальної комунікації
- •Рівень 2. Розвиток мовлення на рівні перших слів
- •Варто використовувати кожну можливість для розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок дитини.
- •Рівень 3. Рівень комбінації слів
- •Рівень 4. Розвиток мовлення на рівні структури речення
- •Рівень 5. Рівень зв’язного мовлення
- •Розділ 3 дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
- •Особливості сенсорно-пізнавального розвитку дітей з аутизмом.
- •Напрями корекційно-розвивальної та навчальної роботи
- •Рівень1. Чуттєвий досвід
- •Рівень 2. Знання про предмет
- •Рівень 3. Знання про властивості предмета
- •Рівень 4. Знання про зв’язки між предметами, взаємовідношення
- •Рівень 5. Знання про послідовність, причину і наслідок дій і подій
- •Розділ 4 дитина у світі культури Особливості художньо-естетичного розвитку дітей з аутизмом
- •Закономірності становлення художньо-естетичного розвитку в онтогенезі
- •Художньо-естетичний розвиток в онтогенезі
- •Рівні художньо-естетичного розвитку дітей з аутизмом
- •Корекційно-розвивальна робота
- •Рівень 1. Чутливість до художньо-естетичних засобів
- •Образотворче мистецтво
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 2. Поява відгуку дитини на звернення до неї засобами мистецтва
- •Образотворче мистецтво
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 4. Здатність до участі у заняттях художньо-естетичної спрямованості разом з іншими
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 5. Художньо-естетична активність, здатність до спільної діяльності
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Розділ 5 гра дитини
- •Напрями розвитку ігрової діяльності дитини з аутизмом
- •Рівень 1. Налагодження контакту
- •Рівень 2. Наслідування
- •Рівень 3. Ігри за правилами
- •Рівень 4. Сюжетно-рольові ігри
- •Розділ 6 здоров’я та фізичний розвиток
- •Особливості розвитку психомоторики в онтогенезі
- •Особливості психомоторних порушень за аутизму
- •Психолого-педагогічна корекція психомоторного розвитку за аутизму
- •Рівень 1. Рухова активність на рівні елементарних відчуттів
- •Рівень 2. Долокомоторний (рухова активність на рівні сприймання)
- •Рівень 3. Локомоторний (рухова активність на рівні просторового поля)
- •Рівень 4. Рухова активність на рівні предметних дій
- •Рівень 5. Рухова активність на рівні діяльності
- •Розділ 7 розвиток соціально-побутових навичок
- •Орієнтовні етапи формування деяких навичок з використанням фізичної допомоги дорослого
- •Література
Рівень 2. Знання про предмет
Показники успішного розвитку дітей:
Формування елементарних математичних уявлень |
|
Кіль-кість |
|
Величина
|
|
Фор-ма |
|
Ознайомлення з навколишнім світом |
|
Родина |
|
Іграшки |
|
Тварини |
|
Посуд. Їжа |
|
Формування сенсорного досвіду |
|
|
Завдання
Навчальні:
розвивати здатність до сприймання та спостереження за предметами; формувати уявлення про предмети побуту, які найчастіше використовує дитина, назви окремих їх ознак і дій з ними, прості правила безпеки при користуванні ними, а також про іграшки, їх назви і дії з ними;
формувати здатність вживати у власному мовленні слова, що дають уявлення про час (зараз, потім), величину предметів (великий, малий);
розвивати уміння виконувати предметні дії, які потребують уміння підбирати, суміщати предмети або його частини;
формувати вміння розрізняти предмети за величиною і формою (великий, малий, схожий на куб, кулю); групувати подібні та співвідносити різні предмети за величиною, формою; порівнювати об'єкти з урахуванням двох властивостей (величина і форма тощо).
Корекційні:
формувати здатність до відгуку;
навчати діяти за інструкцією;
формувати здатність вживати у власному мовленні слова, що дають елементарні уявлення про орієнтування в просторі (там, тут, сюди, туди).
На ІІ рівні розвитку, що отримав назву «Знання про предмет» характерним для дітей є продовження пізнання навколишнього світу через предмети. Спочатку дітям здається, що предмет існує, лиш поки вони його бачать, і зникає, коли йде з поля зору. Але згодом з’являється розуміння того, що предмети продовжують існувати, навіть коли ти їх не бачиш. Це розуміння є одним із важливіших етапів в когнітивному розвитку дитини: воно означає зародження абстрактного мислення. В результаті цього розуміння дитина починає повертати голову, щоб звертати увагу на предмет, вчиться примирятися з відсутністю людей та предметів, пізнає їх. Коли дитина кидає та роняє іграшки та із задоволенням дивиться як мама знов и знов їх піднімає, це означає, що вона починає розуміти ідею постійного існування предметів. Дитина починає повертати голову слідом за предметом, а згодом вчиться знаходити частково ( а згодом – і повністю) заховані предмети. Вона отримує задоволення від гри в хованки, тому що вона підтверджує: те,що сховане, все одно існує.
Як тільки дитина отримує можливість пересуватися, вона починає досліджувати навколишню дійсність, прагнучи дізнатися як можна більше про світ навколо себе. На певному етапі розвитку навіть цілої коробки іграшок, поставленої посеред кімнати, недостатньо для дитини. Вона прагне відкрити та закрити всі двері, спустошити всі ящики і дотягнутися до вази на верхній полиці.
Для дітей з РАС характерним є істерики, крики, агресивна поведінка. Причини такої поведінки завжди є. Щоб усунути небажану поведінку слід використовувати правило «Дай 5». «Дай 5» - це сукупність п’яти питань, а саме «ХТО?», «ЩО?», «КОЛИ?», «ДЕ?», «ЯКИМ ЧИНОМ?», відповідь на які, допоможе дитині з РАС краще зрозуміти ситуацію, вимоги до неї, і шляхи реалізації вимог. Виходячи з вищезазначених особливостей когнітивного розвитку дітей з РАС, ми робимо висновок, що використання правила «Дай 5» суттєво зменшить напругу в дитини, оскільки вона почує, що саме вона (хто?) має принести олівці (що?) зараз (коли?) на килимочок (де?), для цього необхідно відкрити шухляду, взяти олівці, закрити шухляду, підійти до вихователя і віддати олівці (яким чином?). Якщо дитина погано сприймає звернену мову, то слід використовувати картки із зображеннями послідовних дій.