Напрями корекційно-розвивальної та навчальної роботи

Підґрунтям розробки змісту на напрямів сенсорно-пізнавального розвитку для дітей з аутизмом стали для нас надбання світової практики та власного досвіду. У цьому контексті нами виокремлено п’ять рівнів послідовної роботи з аутичними дітьми:

Рівень 1 – Чуттєвий досвід;

Рівень 2 – Знання про предмет;

Рівень 3 – Знання про властивості предмета;

Рівень 4 – Знання про зв’язки між предметами, взаємовідношення;

Рівень 5 – Знання про послідовність, причину і наслідок дій та подій.

Кожний з означених рівнів вирішує певні завдання і стає основою для подальшого сенсорно-пізнавального розвитку дітей з аутизмом.

Рівень1. Чуттєвий досвід

Показники успішного розвитку дітей:

Чуттєвий (сенсорний) досвід

дивиться в обличчя; досліджує предмети різноманітними способами: роздивляється предмет в руці, перекладає предмет з однієї руки в іншу, бере два предмети зі столу, стукає двома предметами один об одний; тягнеться за предметом, захоплює його великим та вказівним пальцями; слідкує поглядом за рухомим предметом, фіксуючи на ньому погляд; торкає руками власне відображення у дзеркалі; повертає голівку в пошуках вихідного звуку; будує предмети із двох кубиків; залюбки роздивляється яскраві картинки; спостерігає за будівництвом башти

Завдання

Навчальні:

• розвивати прагнення дитини досліджувати предмет;

• формувати здатність до наслідування.

Корекційні:

• формувати зорове та слухове зосередження;

• формувати здатність до розширеної орієнтації у довкіллі.

У навчально-виховному середовищі створюється атмосфера, за якої дитина має багато можливостей для пізнання та дослідження навколишнього світу: чим більше предметів дають дитині, тим більша ймовірність того, що вона знайде серед них щось цікаве і стимулююче. Окрім того, різноманітні іграшки дають дитині можливість узагальнювати свої навички, робити порівняння та поглиблювати свої знання про навколишнє.

Не варто обмежувати дитину стандартними іграшками: їй можна дозволити грати з різноманітними предметами і матеріалами різноманітної текстури, розміру, форми, ваги, кольору та інших якостей; побутовими речами (кухонний посуд, тканини та предмети побуту; саморобними брязкальцям, ємностями, наповненими кольоровими кульками, квасолею, монетами, водою; матеріалами, що мають відмінності на дотик (бумага, бархат, шкіра, шовк, хутро, поліетилен, метал, віск, дерево, камінь); іграшки, що світяться та звучать і є дуже привабливими для більшості дітей.

Дуже часто у дітей з РАС відбувається застрягання на певних діях, стимуляціях (рухах), предметах. В такому випадку, якщо іграшки/предмети представляють більший інтерес ніж люди, слід зробити так, щоб до цих предметів у дитини не було вільного доступу. Варто тримати такі предмети на рівні очей слід до того часу, поки дитина не погляне в очі, і тільки після контакту очима, давати очікувану іграшку/предмет. Таким чином досягається розуміння дитиною того, що за предметом є людина, що потреби задовольняє не окрема рука, а матір чи батько.

Важливо навчитися наслідувати дії дитини, що стає «пасткою уваги» для неї. Вона поступово починає звертати увагу на дії дорослого, а згодом розпочне наслідувати сама.

Так само варто наслідувати звуки, котрі дитина видає, копіювати її посмішки та гримаси, щоб дитина починала повертати голівку в пошуках вихідного звуку, шукати обличчя дорослого.