Розділ 3 дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

Вік дитини

Прояви сенсорно-пізнавального розвитку

Від народ-ження до

1-го року життя

• мають інтерес до облич;

• активно обстежують предмети різної форми та величини; маніпулюють ними. Привчаються виконувати дії, пов'язані із знаходженням предметів, однакових за формою та величиною іграшок;

• здатні усвідомити схему тіла: показують, де знаходяться очі, вуха, ноги тощо;

• прагнуть наслідувати слова дорослого, інтонацію, міміку, деякі дії під час перебування в природному оточенні;

• виявляють бажання спілкуватися з батьками, членами сім'ї, іншими дітьми;

• виявляють інтерес до довкілля, прагнення діяти з предметами, розуміють назви навколишніх предметів,простих дій, прохання та вказівки дорослого, відгукуються на тон, яким дорослий заохочує до певних дій чи забороняє їх;

• емоційно відгукуються на ігрові дії, колискові пісні, забавлянки; реагують на імена близьких людей, назви іграшок, дій

2-й рік життя

• виявляють інтерес до навколищніх предметів, порівнюють їх за формою та величиною, розуміють значення слів: великий, малий, сюди, туди, тут, такий самий, не такий як..., зараз, потім, ближче, далі;

• мають елементарні уявлення про сонце, воду, рослини і тварин найближчого оточення;

• розрізняють органи свого тіла, наслідують деякі правила догляду за ними, виявляють задоволення від прогулянок;

• діти знають рідних людей, виявляють інтерес до них, бажання спілкуватися, вітають їх, дякують їм;

• знають назви і призначення предметів побуту, з якими зустрічаються найчастіше у власному досвіді, вміють виконувати окремі дії з ними;

• розуміють прості вимоги-заборони дорослого щодо елементарних правил безпечної поведінки;

• виявляють бажання допомагати дорослим у господарсько-побутовій праці, інтерес до ігрових імітацій цих дій;

• цікавляться діями вихователя, помічника вихователя, виявляють бажання спілкуватися з ними й дітьми в групі, спільно діяти

3-й рік життя

• з бажанням порівнюють групи предметів, називають їх кількість словами: один, багато, мало, більше, менше; формується предметне сприймання;

• орієнтуються на собі і в напрямах відносно себе;

• виявляють зацікавленість при доборі й групуванні іграшок, предметів за формою та величиною;

• виявляють бажання пізнавати об'єкти і явища природи, мають позитивне емоційне ставлення до них;

• мають уявлення про сонячне тепло і світло, воду, ґрунт і їх значення для життя рослин, тварин, людей;

• знають своє прізвище, імена рідних людей, педагогів; уміють виражати своє ставлення до людей за допомогою слів, інтонації, міміки, дій; вітаються, прощаються, ввічливо просять надати допомогу, дякують за послугу, пропонують допомогу;

• розуміють призначення різних кімнат людського житла та дитячого садка; уміють використовувати речі за призначенням, знають прості правила безпечної поведінки

4-й рік життя

• відбувається перехід від поверхового відо­браження окремих розрізнених предметів і явищ до пізнання їх взаємозв’язків, взаємовідношень, від практичних спроб і помилок через постійне вдосконалення орієнтовних дій сприймання до мисленнєвих дій;

• вдосконалюється зорово-рухова орієнтувально-дослідницька діяльність; сприймання стає осмисленим, цілеспрямованим, аналітичним процесом;

• мовлення збагачується словами, що означають якості предметів, зв’язки та відношення між ними;

• вирізняють кожен предмет із сукупності, називають словом «один», складають групу з окремих предметів, позначають її словом «багато»;

• послідовно накладають предмет однієї сукупності на предмет іншої, зрівнюють групи за кількістю елементів;

• розуміють суть запитання: скільки?, визначають кількість предметів, іграшок, звуків і позначають словами «один, багато, жодного»; «більше (менше) на один, порівну»; розрізняють і порівнюють предмети за величиною і формою, використовуючи геометричні фігури як еталони;

• розуміють слова і вислови, що означають орієнтування в просторі (попереду — позаду, вгорі — внизу) і в часі (ранок, день, вечір, ніч);

• дістають радість від пошуку і задоволення від одержаного результату;

• легко застосовують знання в різних життєвих ситуаціях;

• діти зацікавлено спостерігають за природою, виявляють бажання здобувати інформацію про неї;

• на основі набутих знань установлюють прості причинні залежності між неживою та живою природою;

• знають прізвище, ім'я та по батькові свої і членів сім'ї, домашню адресу;

• знають прості правила поведінки на вулиці, у громадських місцях;

• виявляють цікавість до трудової діяльності дорослих; відтворюють у дитячих іграх знайомі професії батьків, родини,близьких людей

5-й рік життя

• виявляють інтерес до математичної діяльності, самостійно шукають способи розв'язання завдань;

• порівнюють за кількістю елементів сукупності звуків, предметів, рухів; лічать предмети в межах п'яти;

• розуміють значення кількісної і порядкової лічби;

• порівнюють предмети за формою та величиною;

• орієнтуються в просторі (ліворуч — праворуч), встановлюють послідовність подій (учора, сьогодні, завтра);

• використовують здобуті математичні знання і вміння в самостійних іграх та різних видах діяльності;

• мають знання про сезонні особливості стану об'єктів та явищ неживої природи, причини їх змін;

• розрізняють об'єкти живої та неживої природи, розуміють потребу живих істот у чистій їжі, воді, повітрі;

• з’являються спроби висловити свої уявлення, образно представити задум-прохання. Поява символічної функції – значущий крок у розумовому розвитку, це початок за­родження внутрішнього плану мислення. Психічні процеси дитини поступово набувають ознак довільності;

• орієнтуються в значенні праці людей найпоширеніших професій, називають характерні трудові дії;

• відтворюють трудові дії дорослих в іграх, інших видах самостійної діяльності

6-й рік життя

• з бажанням займаються математикою, прагнуть здобувати знання; виявляють пізнавальний інтерес та пізнавальну активність, уміють цілеспрямовано спостерігати, роблять висновки й узагальнення;

• лічать предмети в межах десяти, знають склад числа у межах 5;

• розуміють відношення між числами;

• визначають величину та форму предмета в цілому і його частин, уміють вимірювати довжину та об'єм речовин умовною міркою; розуміють відношення між предметами за величиною, встановлюють ряд величин за одним з параметрів;

• виділяють ознаки геометричних фігур;

• орієнтуються в місцезнаходженні предметів, користуються схемами;

• знають дні тижня;

• використовують знання в повсякденному житті;

• розуміють значення неживої природи як середовища для життя живих істот;

• мають поняття про особливості росту й розмноження рослин, поведінки тварин, розуміють їх взаємозалежність;

• знають про сімейні традиції, свята, прагнуть зберегти сімейний затишок;

• усвідомлюють, узагальнюють й перетворюються в категорії пізна­вальної діяльності (простір, час, рух, якість, кількість то­що). Сприймання стає аналітичним: об’єктом пізнання почина­ють бути ознаки, властивості предметів;

- розвивається спостереження – довільне сприймання, що підпорядковується меті вивчення якогось явища, події, їх зміни

7-й рік життя

- відбуваються значні зміни в розумовій діяльності: навчаються сприймати умовність завдання, планувати її розв’язування подумки: пробують коменту­вати, доводити, міркувати; встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, бачать суперечності: розвивається здатність логічно мислити;

- розвиваються мисленнєві операції: аналіз, синтез, по­рівняння, узагальнення, класифікація;розвиваються категорії мислення: причина–наслідок, ці­ле–його складові частини, істотні–неістотні ознаки. Роз­ширюються знання про навколишній світ, людей, про самих себе;

• виявляють зацікавленість у сприйманні й запам'ятовуванні математичних понять; легко виконують математичні завдання;

• розуміють відношення між числами і цифрами (в межах 20), склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10), знають структуру й суть простої арифметичної задачі; вміють розв'язувати задачі та приклади на додавання і віднімання, пояснюють вибір арифметичної дії (в межах 10);

• порівнюють предмети за величиною і формою, геометричні фігури між собою; уміють ділити їх на частини;

• визначають розташування предметів у просторі, використовують схему;

• уміють орієнтуватися в часі, визначають час за допомогою годинника;

• користуються календарем;

• довільно в потрібний момент відтворюють знання, легко й швидко використовують їх у різних видах діяльності;

• мають уявлення про основні об'єкти неживої природи (сонце, повітря, вода, ґрунт), їх властивості та стани, значення для живих істот, людей;

• орієнтуються в рослинному і тваринному світі найближчого природного оточення;

• розуміють взаємозв'язок між об'єктами природи, встановлюють послідовну причинну залежність між сезонними та природними явищами, станом рослин і тварин; усвідом-люють необхідність дбайливого ставлення до природи;

• володіють елементарними вміннями організації самостійної діяльності, її планування, обговорення зробленого, самоконтролю