
- •Комплексна програма розвитку дітей дошкільного віку з аутизмом «Розквіт»
- •Пояснювальна записка
- •Показники успішного розвитку дітей
- •Розділ 1 дитина в соціумі
- •Соціально-емоційний розвиток в онтогенезі
- •Особливості становлення і соціально-емоційного розвитку дитини з аутизмом
- •Напрями корекції соціально-емоційного розвитку дитини з аутизмом
- •Рівень 1 . Виокремлення себе з довкілля
- •Рівень 2. Допуск іншої людини у свій простір
- •Рівень 3. Становлення соціальної взаємодії з навколишнім середовищем.
- •Рівень 4. Здатність конструктивно впливати на навколишнє середовище
- •Рівень 5. Здатність до соціальної поведінки
- •Розділ 2 мовлення дитини
- •Особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку у дітей з аутизмом
- •Оцінка індивідуального рівня розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок
- •Комунікативно-мовленнєвий розвиток в онтогенезі
- •Принципи планування роботи
- •Напрями корекційної роботи з комунікативно-мовленнєвого розвитку
- •Рівень 1. Розвиток довербальної комунікації
- •Рівень 2. Розвиток мовлення на рівні перших слів
- •Варто використовувати кожну можливість для розвитку комунікативно-мовленнєвих навичок дитини.
- •Рівень 3. Рівень комбінації слів
- •Рівень 4. Розвиток мовлення на рівні структури речення
- •Рівень 5. Рівень зв’язного мовлення
- •Розділ 3 дитина в сенсорно-пізнавальному просторі
- •Особливості сенсорно-пізнавального розвитку дітей з аутизмом.
- •Напрями корекційно-розвивальної та навчальної роботи
- •Рівень1. Чуттєвий досвід
- •Рівень 2. Знання про предмет
- •Рівень 3. Знання про властивості предмета
- •Рівень 4. Знання про зв’язки між предметами, взаємовідношення
- •Рівень 5. Знання про послідовність, причину і наслідок дій і подій
- •Розділ 4 дитина у світі культури Особливості художньо-естетичного розвитку дітей з аутизмом
- •Закономірності становлення художньо-естетичного розвитку в онтогенезі
- •Художньо-естетичний розвиток в онтогенезі
- •Рівні художньо-естетичного розвитку дітей з аутизмом
- •Корекційно-розвивальна робота
- •Рівень 1. Чутливість до художньо-естетичних засобів
- •Образотворче мистецтво
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 2. Поява відгуку дитини на звернення до неї засобами мистецтва
- •Образотворче мистецтво
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 4. Здатність до участі у заняттях художньо-естетичної спрямованості разом з іншими
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Рівень 5. Художньо-естетична активність, здатність до спільної діяльності
- •Образотворча діяльність
- •Музична діяльність
- •Театральна діяльність
- •Розділ 5 гра дитини
- •Напрями розвитку ігрової діяльності дитини з аутизмом
- •Рівень 1. Налагодження контакту
- •Рівень 2. Наслідування
- •Рівень 3. Ігри за правилами
- •Рівень 4. Сюжетно-рольові ігри
- •Розділ 6 здоров’я та фізичний розвиток
- •Особливості розвитку психомоторики в онтогенезі
- •Особливості психомоторних порушень за аутизму
- •Психолого-педагогічна корекція психомоторного розвитку за аутизму
- •Рівень 1. Рухова активність на рівні елементарних відчуттів
- •Рівень 2. Долокомоторний (рухова активність на рівні сприймання)
- •Рівень 3. Локомоторний (рухова активність на рівні просторового поля)
- •Рівень 4. Рухова активність на рівні предметних дій
- •Рівень 5. Рухова активність на рівні діяльності
- •Розділ 7 розвиток соціально-побутових навичок
- •Орієнтовні етапи формування деяких навичок з використанням фізичної допомоги дорослого
- •Література
Комунікативно-мовленнєвий розвиток в онтогенезі
Вік дитини |
Рівень |
Вікові особливості комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини |
3-12 місяців |
1 Довербальна комунікація |
- Використовує жести і вокалізації з наміром спілкування, для впливу на поведінку іншої людини (долучитися до спільної гри, привернути увагу); - Демонструє розуміння невербальних сигналів (жестів, виразів обличчя, вказування поглядом), ситуативне знання про найближче оточення, призначення предметів, керується інтонацією голос
|
12-18 місяців |
2 Перші слова |
- Використовує загальноприйняті сигнали, що стосуються об’єктів та їх груп (як, то «др-р-р» для авто чи транспорту, «няв» для кішки); - Набуває поодиноких слів у словнику (10-20шт.); - Розширює набір жестів та звуків для ініціювання контакту; - Більшість слів використовуються для позначення семантичних категорій існування, зникнення, повторної появи предметів, а також відмови від чого-небудь; - Відновлює невдалу спробу контакту шляхом повторення слова, дії, або вдається до альтернативних спроб; - Розуміє значення окремих слів та пов’язує їх з відповідними предметами та(або) діями з ними
|
18-30 місяців |
3 Комбінації слів |
- Збільшується кількість вживаних семантичних категорій ( дії, ознаки предметів, заперечення, приналежність, розташування); - Використовує словосполучення, що позначають семантичні категорії взаємодії (дія + об’єкт, суб’єкт + дія, ознака + об’єкт, дія + розташування, власник + приналежність); - Використовує слова і словосполучення для ствердження (про стан та якісні показники об’єкта); - Користується наслідуванням як основною стратегією для вивчення мовлення; - Починає долучатися до спілкування, надаючи при цьому нову інформацію з теми розмови чи шукаючи нових знань про предмет розмови; - Розуміє значення слів, проте, ще пов’язаних з конкретною ситуацією, власним досвідом; - Стрімко збільшується словник від десятків до сотен слів
|
30 місяців-5-й рік життя |
4 Структура речення |
- Користується мовленням задля регуляції своїх дій та дій інших людей, для планування дій та передбачення їх наслідків, розповіді про власний досвід та почуття, регуляції взаємин; - Засвоює використання семантичних категорій простору, часу, кількості, кольору, віку, причинно-наслідкових зв’язків; - Використовує граматичні конструкції (прийменників, займенників, кількісних закінчень, часових ознак); - Користується синтаксичними знаннями про порядок слів в реченні - Розуміє значення речень, побудованих за правилами морфології та синтаксису (об’єкт, дія, предмет дії)
|
5-7-й роки життя |
5 Зв’язне мовлення (засвоєння граматики) |
- Вчиться дотримуватися правил при розмові щоби бути зрозумілим, інформативним, ввічливим; - Переказує і розповідає, утворюючи складносурядні та складнопідрядні речення, та будує зв’язки між реченнями, утворюючи розповідь; - Розуміє поєднані змістом висловлювання та оповідання; - Розвиває здатність помічати й розуміти як структуру так і зміст мовлення; вправляється в навичках розуміння двозначностей (синоніми), переносного значення, поділу слів на фонеми тощо |
Вивчаючи закономірності онтогенетичного становлення комунікативно-мовленнєвих навичок, що їх коротко представлено в таблиці, та маючи намір оцінити рівень розвитку певної дитини з даної освітньої лінії, слід пам’ятати:
по-перше, що розвиток відбувається з поступовим набуттям знань та вмінь від простого до складного;
по-друге, простіші навички потрібні для ефективного засвоєння складніших та переходу до наступного рівня без «пробілів». Перехід через один чи декілька щаблів хоча і можливий, проте дається взнаки через певний час, спричинюючи виникнення труднощів в засвоєнні та використанні комунікативно-мовленнєвих навичок наступного рівня складності;
по-третє, розвиток мовлення та вміння користуватися ним для комунікації є наріжним каменем у дітей з аутизмом, тому важливо оцінювати не тільки вербальну продукцію (кількість вживаних слів та словосполучень, довжину та складність речень, здатність до запам’ятовування віршів, тощо), а й те, як і чим дитина користується, вступаючи в контакт з іншою особою, знайомою чи незнайомою: чи використовує жести, дивиться на співбесідника, ставить запитання, розуміє жарти і т. ін.
Зважаючи на вище сказане, комунікативно-мовленнєві навички кожної дитини з аутизмом повинні бути співставлені з структурою навичок в таблиці. За відсутності чи недостатнього розвитку окремих навичок, що належать до певного рівня («довербальної комунікації», «перших слів», «комбінації слів», структури речення» чи «зв’язного мовлення») індивідуальну корекційну роботу слід розпочинати саме з розвитку навичок того рівня, де є «пробіл».
Наступність (покроковість) та послідовність (почерговість) становлення навичок з певної сфери розвитку є запорукою ефективного навчання.