1.5.4 Дослідження картини в іч-діапазоні довжин хвиль

При аналітичній роботі в інфрачервоній області використовують зону ближніх інфрачервоних променів, а дослідження проводять шляхом фотографування на спеціальних фотопластинках або плівках. Останнім часом з цією ж метою стали застосовувати спеціальні прилади — електронно-оптичні перетворювачі, за допомогою яких невидимі інфрачервоні промені дають на невеликому екрані видиме зображення.

Дослідження в ІЧ променях засноване на властивості матеріалів пропускати, поглинати або відображати їх інакше, ніж видиме світло. Саме тому близькі за кольором матеріали, що характеризуються однаковою для видимого світла здатністю його поглинання й віддзеркалення, по-різному реагують на дію ІЧ променів: одноколірні, але не подібні за складом фарби, сфотографовані на інфрачервоних пластинах, виявляють різну тональність і чіткі межі їх нанесення, що дозволяє виявляти тонування і реставраційні записи на творах старого живопису, нерозрізнені під шаром старого лаку і недоступні тому для дослідження за допомогою УФ променів.

Здатність ІЧ променів проникати крізь окремі шари живопису дозволяє фіксувати на фотографії не сумарне зображення фарбових шарів (як на рентгенограмі), а лише деякі з них. Особливо ефективне використання ІЧ променів при дослідженні старого живопису. Проникаючи крізь шар забруднень і старого лаку, вони дозволяють побачити зображення, приховане цією пеленою. У тих випадках, коли нижні шари мають досить високий коефіцієнт відображення для цього виду випромінювання, а верхні шари живопису виявляються для нього достатньо прозорими, можна виявити переробки і авторські зміни композиції. Цим же пояснюється здатність ІЧ променів виявляти авторський малюнок на творах старих майстрів, виявляти приховані під записами написи і підписи на картинах.

Дослідження проводились за допомогою телевізійного приладу заводу «Комунар»; діапазон довжин хвиль – 700 нМ.

Досліджувалися загальний вигляд картини (іл. 1) з лицьового боку. Інфрачервоні промені пройшли крізь шари пилового забруднення і, частково, лаку, виявляючи для вивчення, безпосередньо, фарбовий шар живопису твору. Дослідження в данному спектрі довжин хвиль дозволило виявити те, що фарбовий шар верхньої половини картини щільніший, ніж нижній; нижній – більш потертий. Кракелюр у вигляді білих та чорних фігурних ліній.

Був виявлений весь обсяг кракелюру, який вкриває живописну поверхню. Верхній шар фарби та лаку протерті, в деяких місцях, до шару ґрунту.

1.5.5 Мікроскопічні дослідження

Мікроскопічні дослідження картини відбувалися за допомогою мікроскопа: бінокулярного МБС-2.

1) Дослідження за допомогою бінокулярного мікроскопа МБС-2 проводились під різним кутом освітлення і збільшенні зображення від одного до 100 крат. Деякі результати дослідження фотографувалися. В процесі дослідження вдалося уточнити плетиво основи та її руйнування, характер руйнувань ґрунту і фарбового шару; уточнити колір ґрунту; характер нанесення фарби та її товщину; наявність лаковової пливки; на поверхні фарбового шару простежуються сліди мікроміцетів (іл. 4, 5, 6, 7,8, 9).

Характер руйнувань достатньо вагомий, як полотна так і фарбового шару та грунту. Полотно піддавалось впливу біоруйнівників.