
- •29 Березня 2012 року № 384
- •29 Березня 2012 року № 384
- •29 Березня 2012 року № 384
- •Частина і. Реставрація картини невідомого художника 2 пол. 20 ст. «Водограй», полотно, олія, 51х84 см
- •1.1 Історічна довідка
- •1.2 Опис сюжету твору
- •1.3 Атрибуція твору
- •1.4 Візуальні дослідження
- •1.4.1 Підрамник
- •1.4.2 Основа
- •1.4.3 Ґрунт
- •1.4.4 Фарбовий шар
- •1.4.5 Кракелюри
- •1.4.6 Покривний шар
- •1.4.7 Забрудненість поверхні
- •1.5 Приладові дослідження
- •1.5.1 Фотографічні дослідження
- •1.5.2 Рентгенографічне дослідження
- •1.5.3 Дослідження в ультрафіолетовому діапазоні довжин хвиль
- •1.5.4 Дослідження картини в іч-діапазоні довжин хвиль
- •1.5.5 Мікроскопічні дослідження
- •1.5.6 Мікрохімічний аналіз пігментів фарб та ґрунту
- •Висновки за результатами приборних досліджень
- •2.1 План заходів з консервації та реставрації
- •2.2 Хід консерваційних та реставраційних заходів
- •2.3 Рекомендації щодо збереження твору
- •1 Обґрунтування вибору зразка для копіювання
- •2. Іконографія сюжету
- •3. Техніка і технологія копіювання твору
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •II. Місце постійного зберігання, власник пам’ятника
- •IV. Обґрунтування реставрації. Причина та мета проведення реставраційних робіт:
- •V. Основні свідчення з історії пам’ятника, умов зберігання, попередні реставрації та дослідження, із зазначенням джерела свідчення.
- •VI. Стан пам’ятника під час надходження до реставрації
- •VII. Програма проведення реставраційних робіт та її обґрунтування
- •VIII. Зміни в програмі та їх обґрунтування
- •IX. Проведення реставраційних заходів
- •XI. Результати проведених реставраційних заходів
- •XII. Висновок реставраційної ради
- •XIII. Рекомендації що до умов збереження пам’ятника
- •Копія картини Саврасова о. К. «Водограй» невідомого художника сер. 20 ст.
- •44. Саврасов о.К.
1.5.4 Дослідження картини в іч-діапазоні довжин хвиль
При аналітичній роботі в інфрачервоній області використовують зону ближніх інфрачервоних променів, а дослідження проводять шляхом фотографування на спеціальних фотопластинках або плівках. Останнім часом з цією ж метою стали застосовувати спеціальні прилади — електронно-оптичні перетворювачі, за допомогою яких невидимі інфрачервоні промені дають на невеликому екрані видиме зображення.
Дослідження в ІЧ променях засноване на властивості матеріалів пропускати, поглинати або відображати їх інакше, ніж видиме світло. Саме тому близькі за кольором матеріали, що характеризуються однаковою для видимого світла здатністю його поглинання й віддзеркалення, по-різному реагують на дію ІЧ променів: одноколірні, але не подібні за складом фарби, сфотографовані на інфрачервоних пластинах, виявляють різну тональність і чіткі межі їх нанесення, що дозволяє виявляти тонування і реставраційні записи на творах старого живопису, нерозрізнені під шаром старого лаку і недоступні тому для дослідження за допомогою УФ променів.
Здатність ІЧ променів проникати крізь окремі шари живопису дозволяє фіксувати на фотографії не сумарне зображення фарбових шарів (як на рентгенограмі), а лише деякі з них. Особливо ефективне використання ІЧ променів при дослідженні старого живопису. Проникаючи крізь шар забруднень і старого лаку, вони дозволяють побачити зображення, приховане цією пеленою. У тих випадках, коли нижні шари мають досить високий коефіцієнт відображення для цього виду випромінювання, а верхні шари живопису виявляються для нього достатньо прозорими, можна виявити переробки і авторські зміни композиції. Цим же пояснюється здатність ІЧ променів виявляти авторський малюнок на творах старих майстрів, виявляти приховані під записами написи і підписи на картинах.
Дослідження проводились за допомогою телевізійного приладу заводу «Комунар»; діапазон довжин хвиль – 700 нМ.
Досліджувалися загальний вигляд картини (іл. 1) з лицьового боку. Інфрачервоні промені пройшли крізь шари пилового забруднення і, частково, лаку, виявляючи для вивчення, безпосередньо, фарбовий шар живопису твору. Дослідження в данному спектрі довжин хвиль дозволило виявити те, що фарбовий шар верхньої половини картини щільніший, ніж нижній; нижній – більш потертий. Кракелюр у вигляді білих та чорних фігурних ліній.
Був виявлений весь обсяг кракелюру, який вкриває живописну поверхню. Верхній шар фарби та лаку протерті, в деяких місцях, до шару ґрунту.
1.5.5 Мікроскопічні дослідження
Мікроскопічні дослідження картини відбувалися за допомогою мікроскопа: бінокулярного МБС-2.
1) Дослідження за допомогою бінокулярного мікроскопа МБС-2 проводились під різним кутом освітлення і збільшенні зображення від одного до 100 крат. Деякі результати дослідження фотографувалися. В процесі дослідження вдалося уточнити плетиво основи та її руйнування, характер руйнувань ґрунту і фарбового шару; уточнити колір ґрунту; характер нанесення фарби та її товщину; наявність лаковової пливки; на поверхні фарбового шару простежуються сліди мікроміцетів (іл. 4, 5, 6, 7,8, 9).
Характер руйнувань достатньо вагомий, як полотна так і фарбового шару та грунту. Полотно піддавалось впливу біоруйнівників.