1.5 Приладові дослідження

1.5.1 Фотографічні дослідження

Фотографічні дослідження проводилися за допомогою фотоапарату «Olimpus 500.10», mega pixsal 0.6, optical zoom 12 в різних умовах освітлення та наближення.

1) Фотофіксація загального вигляду картини та її фрагментів з лицьового і тильного боків в прямому і бічному освітленні виявила рельєф деформованого твору, характер руйнувань основи, ґрунту і фарбового шару, залишки чинників, які зруйнували твір (іл. 10, 11, 12,13, 14 ).

2) Макроз’йомка фрагментів картини допомогла уточнити стан зчеплення частинок живопису (фарби і ґрунту) з основою, характер руйнування складових частин твору, наприклад, стан ниток в нижній частині картини, а також характер виконання живопису (іл. 4,5,6,7.8,9).

Фотодослідження допомогли виявити повний обсяг втрат та характер руйнацій полотна, фарби та ґрунту.

1.5.2 Рентгенографічне дослідження

При рентгенографії творів живопису рентгенівські промені зустрічають на своєму шляху різні за товщиною і хімічним складом шари фарби, використовувані як у чистому вигляді, так і в сумішах. Тому різні ділянки картини мають неоднаковий ступінь поглинання рентгенівського випромінювання, яке, будучи ослабленим нерівномірно, по-різному діє на рентгенівську плівку, засвічуючи її. На цьому ґрунтується отримання рентгенівських знімків творів живопису.

Рентгенологічний знімок картини був отриманий за допомогою рентгенівського апарата ЕДР - 750; використовувалася плівка КОДАК; струм — 50 мА; напруга в трубці становила 48 кв; час витримки знімка — 0,34 с.

Знімок не має глибоко темних тіней, що може свідчити про незначне поглинання рентгенівських променів матеріалами живопису.

Зміни малюнка і композиції не виявлені, пізніші реставраційні вставки і тонування відсутні.

1.5.3 Дослідження в ультрафіолетовому діапазоні довжин хвиль

З комплексу методів, що дозволяють проникнути в область невидимого, дослідження за допомогою ультрафіолетових променів в технічному відношенні найбільш просте і доступний засіб наукового аналізу творів мистецтва. У реставраційній практиці застосування ультрафіолетових променів частіше зводиться до візуального спостереження або фотографування спричиненої або видимої люмінесценції, тобто світіння речовини в темряві під дією фільтрованих ультрафіолетових променів. Аналіз заснований на тому, що під дією фільтрованих ультрафіолетових променів речовини органічного та неорганічного походження, у тому числі деякі пігменти, лаки та інші компоненти, складові твору живопису, світяться в темряві. При цьому світіння кожної речовини щодо індивідуально: воно визначається його хімічним складом і характеризується конкретним кольором та інтенсивністю. Це дозволяє відрізнити одну від одної дві речовини зовні однакових, але різних за своїм складом. Ультрафіолетові промені допомагають при визначенні деяких фарб на картинах без взяття з них проби. Під дією ультрафіолетових променів світяться не тільки фарби, але і лаки, що мають у ряді випадків дуже сильну люмінесценцію. Олійні лаки, залежно від віку, випромінюють світло від блідо- молочно-блакитного до яскраво-опалового. На тлі яскравого світіння покривного лаку особливо добре видно реставраційні ретуш та виправлення, що дозволяє швидко визначити ступінь збереження твору при його візуальному огляді .

Дослідження проводилися за методикою візуального вивчення в ультрафіолетових променях з подальшою фотофіксацією видимої люмінесценції. При дослідженні використовували лампу ПРК - 7М , освітлювач - ВІД , світлофільтри УФС - 8 , ЖС - 3 , УФС - 6 .

Дослідження допомогло виявити, що забруднення картини з лицьового і тильного боків носило як загальний, так і локальний характер.

З лицьового боку забруднення світяться більш світлим тоном, ніж сам живопис. Трохи темнішим кольором світяться втрати фарбового шару та подряпини. В той же час сам живопис світиться темніше – коричнево-сірим кольором, що свідчить про те, що на живописі немає пізніших нашарувань (іл. 2).