
- •29 Березня 2012 року № 384
- •29 Березня 2012 року № 384
- •29 Березня 2012 року № 384
- •Частина і. Реставрація картини невідомого художника 2 пол. 20 ст. «Водограй», полотно, олія, 51х84 см
- •1.1 Історічна довідка
- •1.2 Опис сюжету твору
- •1.3 Атрибуція твору
- •1.4 Візуальні дослідження
- •1.4.1 Підрамник
- •1.4.2 Основа
- •1.4.3 Ґрунт
- •1.4.4 Фарбовий шар
- •1.4.5 Кракелюри
- •1.4.6 Покривний шар
- •1.4.7 Забрудненість поверхні
- •1.5 Приладові дослідження
- •1.5.1 Фотографічні дослідження
- •1.5.2 Рентгенографічне дослідження
- •1.5.3 Дослідження в ультрафіолетовому діапазоні довжин хвиль
- •1.5.4 Дослідження картини в іч-діапазоні довжин хвиль
- •1.5.5 Мікроскопічні дослідження
- •1.5.6 Мікрохімічний аналіз пігментів фарб та ґрунту
- •Висновки за результатами приборних досліджень
- •2.1 План заходів з консервації та реставрації
- •2.2 Хід консерваційних та реставраційних заходів
- •2.3 Рекомендації щодо збереження твору
- •1 Обґрунтування вибору зразка для копіювання
- •2. Іконографія сюжету
- •3. Техніка і технологія копіювання твору
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •II. Місце постійного зберігання, власник пам’ятника
- •IV. Обґрунтування реставрації. Причина та мета проведення реставраційних робіт:
- •V. Основні свідчення з історії пам’ятника, умов зберігання, попередні реставрації та дослідження, із зазначенням джерела свідчення.
- •VI. Стан пам’ятника під час надходження до реставрації
- •VII. Програма проведення реставраційних робіт та її обґрунтування
- •VIII. Зміни в програмі та їх обґрунтування
- •IX. Проведення реставраційних заходів
- •XI. Результати проведених реставраційних заходів
- •XII. Висновок реставраційної ради
- •XIII. Рекомендації що до умов збереження пам’ятника
- •Копія картини Саврасова о. К. «Водограй» невідомого художника сер. 20 ст.
- •44. Саврасов о.К.
Частина і. Реставрація картини невідомого художника 2 пол. 20 ст. «Водограй», полотно, олія, 51х84 см
РОЗДІЛ 1. Дослідницька частина
1.1 Історічна довідка
Картина невідомого художника 2 пол. 20 ст. «Водограй» надійшла на кафедру РСМЖ в вересні 2013 року.
Історичних документів про попереднє перебування і зберігання пам’ятника винайдено не було. Можливо, твір зберігався в приватній колекції.
1.2 Опис сюжету твору
На передньому плані картини зображено велике каміння з папоротями над стрімкою водою річки. На правому березі першого плану група могутніх дерев з двома козулями під ними. В центрі композиції — бурхливий водоспад. На другому плані, крізь картинно обрамлені схилені гілки дерев, на тлі зеленуватого неба, видніються сяючі вершини гір.
Пейзаж написаний в техніці а-ля прима, у теплій кольоровій гамі. Живописна манера схожа з класичною швейцарською. Живопис складається з двох фарбових шарів: спершу закладено підмальовок в холодному колориті, від світло-зеленуватого до темно-синього тону, з подальшим нашаруванням кольорів. У світлих частинах фарба нанесена більш фактурно.
В композиції картини спостерігається три основних плани: перший (передній) план - це правий берег річки з камінням і папороттю. Водоспад є центром композиції. На другому плані зображено листяне дерево та ліс, під ними – дві козулі. На третьому плані – полоса лісу та вершини гір. При організації композиції автор використовував золотий перетин.
При розгляданні техніки виконання пейзажу та стилю можна зробити висновок, що картина, як по мальовничій манері, так і за своєю образною системою нагадує кращі дюссельдорфскі роботи Шишкіна, але належить ще ближче, ніж вони, до західних зразків. Про це свідчать й аналогічні роботи більш відомих художників кінця 19 ст. таких як Олександр Калам, Блехєн Карл, Ашер Браун Дюранд, Томас Хілл тощо (іл.44–59 ). Сюжет пейзажу, особливості ландшафту в стилі Калама, свідчать про можливе походження його з Швейцарськийх Альп.
1.3 Атрибуція твору
Картина «Водограй» була написана Олексієм Кіндратовичем Саврасовим у 1868 році [13].
Припущення щодо часу її створення виникло після порівняльного аналізу швейцарських та німецько–австрійських пейзажів і вивчення літературно-наукових джерел [12, 32, 33, 50-52]. На багатьох аналогах пейзажів були зафіксовані конкретні дати, що вказують саме на період ХIХст. (іл. 44).
Типова краса приборканої і прибраної «дикості», яка стільки разів була показана в творах швейцарських і німецьких майстрів, розрахованих на туристів. Безсумнівно, написаний у дусі популярних зразків і в дещо старовинному мальовничому ладі, «Водограй» створювався Саврасовим для одного з впливових замовників.
Твори на швейцарські сюжети у багатьох відношеннях стояли осторонь від основного напрямку творчих пошуків Саврасова, але не потрібно думати, що вони лише відволікали його від справжніх завдань. На них відточувалася майстерність, розширювався кругозір, і, може бути, вони в якійсь мірі допомагали гостріше відчути красу рідної природи.
Крім того, даний пейзаж, як і подібні його аналоги, має ряд ознак, характерних для живопису перехідного періоду стилів класицизму та романтизму, який панував у час її створення. До елементів стилю класицизму можна віднести сам стиль написання картини на кольоровій імпріматурі в техніці лесувань. Характерною рисою стилю романтизм є тонке та ретельне прописування деталей на невеличкому форматі полотна. Деякі деталі схожі по самій манері написання, як то зображення листя на деревах тощо (іл 44- 59. ). Також стиль романтизму диктує вибір жанру картини — пейзаж, як ідеальний естетичний погляд на краєвид, що вказує саме на др. пол. 19ст.
На аналогічних роботах більш відомих художників 19 ст. спостерігається схожий сюжет пейзажу, особистість ландшафту свідчить про можливість походження його з Швейцарськіх Альп. Як за мальовничою манерою, так і за своєю образною системою вона нагадує кращі дюссельдорфскі роботи Шишкіна, але належить ще ближче, ніж вони, до західних зразків.