3. Техніка і технологія копіювання твору

План з виконня копіювання

1. Підготовка основи( дошки)

2. Підготовка левкасу

3. Виконання малюнку ікони

4. Перенесення малюнку на основу

5. Золочення ікони

6. Карбування тла, орнамента та німбу.

7. Розкриття головних кольорів

8. Опрацювання деталей

9. Покриття ікони лаком

1) При підготовці до ведення темперної копії велика увага була приділена подготовці дошки під ікону. Була виготовлена дошка (порода дерева – липа), зклеєна з двох частин. З тильної- врізані дубові зустрічні шпонки.

Тильна частина деревини основи була затонована спиртовою морилкою та гідрофобізована восковим розчином (бджолиний віск з піненом 1:3).

2) Лицьова поверхня дошки, проклеєна двома шарами 10% глютинового клею.

Під левкас була покладена на 10% глютиновий клей марлева паволока.

Після повного висихання клею, на дошку щетинним пензлем були нанесені два перших шари левкасу - «побілки», приготованих на 7% глютиновому клеї, з додаванням відмученної крейди. Коли «побілка» висохла, був приготований левкас: в необхідну кількість відмученної крейди додавався розчин 7% глютинового клею, маса ретельно вимішувалась та пластифікувалась двома краплями лляної олії.

Частково застиглий левкас, тонкими шарами наносився за допомогою шпателя, до створення достатнього за товщиною шару. Набраний левкас шліфувався та вирівнювався наждачним папером №1, №0.

3) Малюнок виконувався на картоні лінійно. На цьому етапі копіювання були точно знайдені та визначені форми. Розібрані всі деталі та знайдені всі походження ліній та їх закономірність.

4) На підготовлений левкас, через натерту графітом копірку переводився малюнок, за контуром якого була продряпана граф'я. Малюнок був виконаний з урахуванням головних ліній, визначаючих контури і побудови форми зразку та закріплений зробленою зверху граф’єю.

5) В процессі копіювання, було зроблено золочення німбу та фону листовим золотом. Золочення проводилось на заздалегідь підготовану поверхню. Левкас під золочення вкривався тонким шаром поліменту, після повного його висихання листи сусального золота накладались на шар водяного розчину спирту (1:1). По закінченні золото притамповувалось ватним тампоном.

6) Карбування тла під позолоту виконувалось за допомогою різців та штихелів різної форми, як фабричних, так і саморобних. Малюнок під карбування переводився з графічної реконструкції. Прорізаний ґрунт відшлифовувався за допомогою агату і вкривався темно-червоним поліментом.

7) Перед початком живописної частини копії поверхня підготовленого левкасу вкривалась винно - жовтковою емульсією (в співвідношенні 5/1). Живопис проводився за допомогою винно-жовткової емульсії та пігментів, заздалегідь розтертих на водній основі.

Початковий етап виконання копії — це розкриття кольорів. Виконання локальних заливок відповідало кольоровим характеристикам і підкладкам зразку–оригіналу. Спочатку був зроблений санкір, він вкривав образи, руки. Його основою були охра, кіновар, глауконіт.

7) Перед наступним етапом робились прориси. Їх метою було відновити та уточнити малюнок. При подальшому написанні ікони, в особливості, личного письма, було накладення теплої плаві на холодний санкір, що складається з суміші охри, сієни та чорної. Плав набиралася багатошаровими заливками, до отримання потрібної щільності кольору необхідної градації, від санкіру — до білильного, на вершині форми. Потім лічне письмо оживлялося движками чистих білил.

За таким же принципом пророблялось усе інше: одяг тощо. А саме, форма утворювалась за таким чином — від темного до світлого, тобто тіньові частини виліплювали форму з локального кольору з чорним, або коричневим, а в світлових частинах набирали форму спочатку охрою, потім охрою з білилами. Наприкінці – чистими білилами робили движки. Після нанесення його на живопис, через 1 годину позолочена поверхня шліфується каменем агату. По завершенні пророблялись дрібні деталі, як то пір'я на крилах, візерунки.

8) Після повного висихання всієї темперної фарби був нанесений тонкий шар шеллаку.