
- •29 Березня 2012 року № 384
- •29 Березня 2012 року № 384
- •29 Березня 2012 року № 384
- •Частина і. Реставрація картини невідомого художника 2 пол. 20 ст. «Водограй», полотно, олія, 51х84 см
- •1.1 Історічна довідка
- •1.2 Опис сюжету твору
- •1.3 Атрибуція твору
- •1.4 Візуальні дослідження
- •1.4.1 Підрамник
- •1.4.2 Основа
- •1.4.3 Ґрунт
- •1.4.4 Фарбовий шар
- •1.4.5 Кракелюри
- •1.4.6 Покривний шар
- •1.4.7 Забрудненість поверхні
- •1.5 Приладові дослідження
- •1.5.1 Фотографічні дослідження
- •1.5.2 Рентгенографічне дослідження
- •1.5.3 Дослідження в ультрафіолетовому діапазоні довжин хвиль
- •1.5.4 Дослідження картини в іч-діапазоні довжин хвиль
- •1.5.5 Мікроскопічні дослідження
- •1.5.6 Мікрохімічний аналіз пігментів фарб та ґрунту
- •Висновки за результатами приборних досліджень
- •2.1 План заходів з консервації та реставрації
- •2.2 Хід консерваційних та реставраційних заходів
- •2.3 Рекомендації щодо збереження твору
- •1 Обґрунтування вибору зразка для копіювання
- •2. Іконографія сюжету
- •3. Техніка і технологія копіювання твору
- •Список використаних джерел
- •Додатки
- •II. Місце постійного зберігання, власник пам’ятника
- •IV. Обґрунтування реставрації. Причина та мета проведення реставраційних робіт:
- •V. Основні свідчення з історії пам’ятника, умов зберігання, попередні реставрації та дослідження, із зазначенням джерела свідчення.
- •VI. Стан пам’ятника під час надходження до реставрації
- •VII. Програма проведення реставраційних робіт та її обґрунтування
- •VIII. Зміни в програмі та їх обґрунтування
- •IX. Проведення реставраційних заходів
- •XI. Результати проведених реставраційних заходів
- •XII. Висновок реставраційної ради
- •XIII. Рекомендації що до умов збереження пам’ятника
- •Копія картини Саврасова о. К. «Водограй» невідомого художника сер. 20 ст.
- •44. Саврасов о.К.
2.2 Хід консерваційних та реставраційних заходів
1) Попереднє укріплення роботи в місцях проривів
Матеріали та інструменти: тканина, реставраційна праска, фільтрувальний папір, цигарковий папір, мікалентинй папір, щетинний флейц, 6% розчин глютинового (кролячого) клею з медом, антисептик «Превентол».
Попереднє укріплення живопису проводилося з лицьового боку в областях найбільш вразливих та крихких, в місцях проривів, для того щоб при розтягненні на робочий підрамник прориви не розійшлися ще більше.
Постраждалі ділянки картини укріплювались за допомогою цигаркового паперу розміром 10х5 см., і 6% розчину глютинового (кролячого) клею з медом (в співвідношенні 1:1 до ваги сухого клею) і антисептика, в якості якого був обраний «Превентол». Розчин наносився на ділянку живопису і на папір. Місце, яке укріплювалося, пропарювалось через фторопластову плівку протягом 5 – 7 хвилин реставраційною праскою нагрітим на паровій бані до t=50–60 градусів Цельсію. Після висушувався через байку до повного висихання живопису. Наприкінці на укріплену ділянку клався мішечок з піском для витягування залишків вологи з твору.
2) Зняття роботи з підрамника
Матеріали та інструменти: щипці, пасатижі, скальпель.
За допомогою пасатижів та скальпелю видаляються цвяхи, які тримають полотно на підрамнику.
3) Дезінфекція твору
Матеріли та інструменти: перхлорат натрію (NaOCl) – 3% розчин, флейц широкий, антисептичний препарат «Превентол» - розчин 5%.
Дезінфекція пам`ятника відбувалася з метою запобігти розвитку мікроскопічних грибів і бактерій, який міг виникнути після насичування твору глютиновим клеєм, складові частини якого є живильним середовищем для мікроорганізмів.
Дезінфекція відбувалася з використанням водного розчину перхлорату натрію (NaOCl) яким вкривався лицьовий і тильний бік картини за допомогою широкого флейцу.
Вторинне антисептування полотна проведено таким саме чином, тільки з водним розчином антисептичного препарату «Превентол». Процедура проводилась після повного висихання полотна в попередньому етапі.
4) Підготування твору до розтягування на робочий підрамник.
Матеріли та інструменти: тканина, реставраційна праска, фільтрувальний папір, цигарковий папір, мікалентний папір, щетинний флейц, 6% розчин глютинового (кролячого) клею з медом, антисептик «Превентол».
Підготовка до розтягнення полягала у заклеюванні твору по периметру за допомогою вузьких смуг цигаркового паперу і 6% розчину глютинового (кролячого) клею з медом і антисептиком. Розчин наносився на ділянку живопису і на папір, і висушувався через байку до повного висихання живопису. Наприкінці на укріплену ділянку клався мішечок з піском для витягування залишків вологи з твору.
5) Розтяг твору на робочий підрамник
Матеріли та інструменти: клей ПВА, 7% розчин глютинового клею, папір типу «крафт», вода, губка, робочий підрамник.
Для розтягу твору на робочий підрамник на попередньо укріплені краї картини були приклеєні смуги паперу типу «крафт», таким чином, щоб напрямок його волокон був паралельним краям сторін картини. Приклеювання відбувалося з використанням 7% глютинового клею. Після висушування клею «крафт» трохи зволожувався водою і після цього приклеювався до брусків підрамника за допомогою клею ПВА.
Розтяг картини на робочий підрамник допоміг зменшити деформацію основи твору на 90%.
6) Укріплення фарбового шару і ґрунту
Матеріли та інструменти: цигарковий папір, мікастрічковий папір, щетинний флейц 6% розчин глютинового клею з медом, антисептик «Превентол», гаряча вода, вата.
1. Укріплення проходило з застосуванням теплого розчину 6% глютинового клею з медом (1:1) і антисептику. Укріплення відбувалося з лівого верхнього кута картини описаним вище способом.
Розмір профілактичної заклейки – 10х10 см.
Час пропарювання фарбового шару і грунту – 5 -7 хвилин.
Якщо в процесі укріплення під профзаклейками спостерігалося застигання клею, живопис в цьому місці повторно розпарювався, укладався і висушувався до повного висихання паперу.
В процесі укріплення вдалося видалити деформацію полотна до 96 %.
2. Зняття профілактичних заклейок
Проводилося з метою перевірити стан живопису після першого укріплення за допомогою гарячої води (t= 90º), ватного тампону.
Зняття профзаклейок проходило складно. Це пов`язано з тим, що сила зчеплення фарбового шару і грунту з папером на багатьох ділянках живопису була набагато сильнішою, ніж з основою. Крім того, з причини наявності товстого шару бруду і кіптяви на зображенні картини, клей не досить добре пройшов у кракелюр фарбового шару і грунту, з’єднався з забрудненнями і, разом з ним, цигарковим папером, – де-не-де став гумоподібним, що, в свою чергу ускладнювало видалення паперу.
3. Часткове видалення забруднень з живопису та основи
Проводилося водночас зі зняттям профзаклейок з метою подальшого кращого повторного укріплення фарбового шару і грунту.
a) Видалення забруднення з живопису проходило з використанням гарячої води, ватного тампону, наприкінці залишки вологи видалялися сухою ватою. Таке забруднення як залишки борошняного клею по периметру роботи видалялось за допомогою компресів з ватних тампонів, змочених теплою водою. Потім забруднення легко видалялося скальпелем.
b) Видалення забруднення з полотна проходило з використанням гарячої води, яка розм’якшувала кіптяву. Розм’якшений бруд видалявся скальпелем (іл. 23).
4.Додаткове закріплення фарбового шару і ґрунту
Проводилося з метою стабілізувати живопис, основу.
a) З початку підклеювалися частинки живопису, які ледь трималися 6% розчином глютинового клею з медом (1:1) і антисептиком. Клей наносився невеликим колонковим пензлем. Після нанесення клею, шматочки живопису придавлювалися тильною стороною леза скальпелю і залишалися до висихання.
b) Після цього поверхня живопису картини прокривалась 6% розчином глютинового клею з медом (1:1) і антисептиком за допомогою широкого флейцу.
c) Якщо на деяких ділянках живопису клей всмоктався в живопис, – таку ділянку вкривали клеєм повторно.
5. Повторне укріплення фарбового шару і ґрунту
Проводилось таким же чином, як і перше укріплення, але був збільшений розмір профзаклейки до 20х20 см., без пропарювання живопису через фторопластову плівку, тому як полотняна основа достатньо тонка і теплий клей проходить через всі шари до основи. Зверху профзаклейок наклеювався мікалентний папір на 8% кролячий клей того ж розміру що і сама робота.
7) Дублювання картини на нову основу
Матеріли та інструменти: робочий підрамник більшого розміру, полотно схожого типу з оригіналом тільки більш міцне, лезо. дерев’яний штифт, дерев’яна лінійка, калька, графітний олівець, 6%-й, 8% й 10%- розчини глютинового клею, мед, антисептик «Превентол», ПВБ, ватка з лляних ниток, жорсткий ребер, праска, лантушки з піском, фільтрувальний папір.
1.Підготування дублювального полотна.
a) На іншому робочому підрамнику розтягувалось, староголандським методом, дублювальне полотно ідентичне авторському плетиву, але більш щільніше та міцне, з льону.
b) Проклеювання дублювального полотна.
Захід проводився два рази. Спочатку – холодним розчином 6% кролячого клею з антисептиком, який наносився в напівзастиглому стані дерев’яною лінійкою. Після першої проклейки робочий бік полотна зачищався пемзою, деякі вузли зрізалися. Друга проклейка проводилася холодним розчином, але вже 10% клею з медом (1:1) і антисептиком таким же засобом, як і перша проклейка.
c) Переведення точного контуру втрат авторського полотна на дублювальне полотно.
Цей захід проводився для того, щоб уникнути зайвого приклеювання паперу (цигаркового і мікалентного) до дублювального полотна в нижній частині роботи.
Для цього проводились точні заміри полотна з вираховуванням нерівномірності пруг.
2. Підготування авторського полотна
a) Після укріплення фарбового шару і грунту зворотній бік полотна розчищався механічно від забруднень скальпелем під кутом 45º в діагональному напрямку його руху. Залишки вільного бруду і пилу видалялися сухим флейцем. (іл. ).
b) Після розчищення забруднень тильний бік полотна антисептувався водним розчином перхлорату натрію (NaOCl) широким флейцем.
c) Проклеювання авторського полотна.
Проводилось з використанням 6% холодного рідкого розчину кролячого клею з медом (1:1) і антисептика.
3.Виконання дублювання
a) До дублювання авторське і дублювальне полотно вкривалися холодним розчином 10% глютинового(кролячого з желатином 1:1) клею з медом (1:1) і антисептиком і залишалися до набуття стану клею «на відлип» (на 3 – 5 хвилин).
b) Потім авторське полотно прикладалося до дублювального так, щоб співпадали напрямки ниток обох основ. Після чого полотна старанно притиралися один до одного (притирання проводилося через профілактичну заклейку живопису) жорстким ребером від середини твору до її країв. Після притирання картина прогладжувалась холодною праскою 30 хвилин, і залишалась під мішками з піском на 1 годину. При цьому використовувалися фільтровальний папір, який підкладався під здубльовану картину і тканина «байка», яка клалася зверху.
c) Через годину продовжувалось прасування полотна з лицьового боку холодною праскою протягом чотирьох годин з невеликими перервами; при цьому насичений вологою фільтровальний папір мінявся кожні п’ятнадцять хвилин.
d) Після «холодного» дублювання картина висушувалась теплою праскою з заміною фільтрувального паперу протягом 1 – 1,5 години до тих пір, поки папір перестав приймати вологу (тобто, твір був, майже повністю висушений).
e) Після завершення виконання дублювання під здубльовану роботу і на неї зверху клався новий фільтрувальний папір і мішки з піском, і твір залишався на 12 годин.
8) Розтягнення картини на експозиційний підрамник
Матеріли та інструменти: експозиційний реставраційний кілковий підрамник, морилка, віск бджолиний, скипидар, флейц широкий, вата, гаряча вода, дерев’яний штифт, степлер, цвяхи «текс» та звчайні дротяні, капронові нитки, мило «Дитяче» рН 5,5, щавлева кислота, харчова сода.
1. Після дублювання був підготовлений експозиційний реставраційний кілковий підрамник, який був вкритий спиртовим розчином морилки під колір «горіх» і гідрофобізований розчином воску та скипидару.
2. Перед розтягуванням картини на експозиційний підрамник з твору були зняті профілактичні заклейки за допомогою гарячої води, ватного тампону, пінцету, скальпелю, дерев’яного штифту (спосіб зняття описаний в пункті 6.b.). спочатку знімались профзаклейки з основної площі зображення картини, а потім – з її країв разом з «крафтом».
3. Після цього зрізались нитки, на яких було розтягнуте дублююче полотно, картина прикладалася до експозиційного підрамника, закріплювалася скобами на кутах за допомогою степлера і розтягувалася від середини планок підрамника до його кутів.
4. Після чого пруги картини закріплювалися цвяхами «текс», а на фасках підрамника звичайними маленькими дротяними цвяхами.
При завороті полотна зважалось, щоб верхня пруга більше перекривала рамку підрамника, ніж бокові і нижня, як того потребують музейно-реставраційні стандарти (щоб не попав на полотно пил зверху) (іл. ).
9) Видалення забруднень з лицьового боку.
Додаткове очищення лакової плівки та кіптяви у ділянках втрат для кращого зв'язку реставраційного грунту, який буде підведений пізніше.
Матеріли та інструменти: дитяче мило, спирт етиловий 96,6%-й, вода, вата, скальпель, тонкий дерев’яний штифт, поліетиленова плівка, невеликі лантушки з піском.
1. Видалення забруднень проходило за допомогою мильної піни, флейцового пензля, ватного тампону і теплої кип’яченої води.
Операція проводилася наступним чином: на необхідну ділянку забрудненої поверхні була нанесена мильна піна з мила «Дитячого». Час експозиції піни вибирався емпіричним шляхом. Спочатку експозиція дорівнювала 25 секундам і поступово збільшувалася до 40 секунд, що давало кращий результат. Піна видалялася ватним тампоном, який був змочений у кип’яченій воді та віджатий від її залишків. Далі ділянка протиралася чистим ватним тампоном насухо. Розм’якшені забруднення видалялися лезом скальпелю (іл. ).
2. Далі видалялись дрібні залишки цигаркового паперу гарячою водою.
11)Підведення реставраційного ґрунту
Матеріли та інструменти: круглі пензлі, пробки різного діаметру, 5%-й, 6%-й глютинові (кролячий) клеї, відмулена тонкодисперна крейда, мед, лляна олія, жовтково-водна емульсія (1:7), вода різної температури (кімнатної та теплої).
Перед проведенням цієї операції картина фотографувалася в загальному вигляді і по фрагментах. Це робилося задля того, щоб не пропустити дрібні фрагменти живопису під час вирівнювання грунту, які можуть бути закритими реставраційним грунтом під час підведення і вирівнювання.
1.Підведення реставраційного грунту
Реставраційний грунт готувався з використанням 5% розчину глютинового (кролячого) клею крейди з доданням 1-2 краплин льняної олії. Спочатку використовувався більш рідкий розчин грунту - 1-2 нижні його шари, а потім - більш густий. Ґрунт підводився за допомогою круглого і плаского пензлів вище рівня авторського живопису.
2.Вирівнювання реставраційного ґрунту
Проводилося за допомогою пробки, змоченої водою, а також жовтково- водною емульсією (1:7), жовтково-винною емульсією (1:5). Останні два розчини використовувалися для того, щоб при подальшому очищенні білі розводи від грунту не залишались на живописі, а також, щоб ґрунт був міцнішим. Залишки ґрунту і рідини видалялися ватним тампоном.
12) Видалення забруднень з лицьового боку
Матеріли та інструменти: мило «Дитяче» рН 5.5, пензель щетинний, вода, вата, спирт, скипидар, диметил, ацетон.
1.Видалення забруднень проводилося з використанням «дитячого» мила, холодної кип’яченої води та ватного тампона.
На живопис щетинним пензлем наносилася піна «дитячого» мила. Час експозиції піни визначався експериментально (від 0,5 до 5 хвилин). Найкращий час експозиції (безпечний для фарбового шару для даного живопису) – одна хвилина. Після цього піна разом з забрудненнями видалялася змоченим водою ватним тампоном, а потім живопис протирався сухою ватою. Після цього проводилося загальне очищення живопису кип’яченою водою.
1. Імітація фактури реставраційного грунту
Проводилося в тих місцях, де грунт вимився під час очищення живопису від забруднень. Фактура робилась за допомогою скальпелю та голки. Остаточно залишки грунту видалялися жовтково-водною емульсією (1:7) та ватним тампоном, щоб не залишалися білі розводи крейди.
2. Остаточна довибірка забруднень та деструктованого лаку живопису картини.
Спочатку очищення проводилось з використанням спирто-піненової емульсії (1:1), але використання цього розчиннику не дало бажаних результатів, бо лак і бруд не розм`якшувався. Потім у цей розчин додавався диметилформамід у співвідношенні 1:1:1. У цьому випадку дія розчину трохи покращилась але, все одно не давала бажаного ефекту. Після цього було вирішено спробувати розчин спирту, скипидару з диметилформамідом (1:1:0,5), використовуючи його на тих же ділянках де оброблялась поверхня попереднім розчином. І в цьому випадку, нарешті, була досягнута головна мета. Таким чином був визначений потрібний розчинник, іншими допоміжними інструментами були ватні тампони та тонкі скальпелі-для кращого видалення бруду з кракелюрів.
Після основного потоншення лакової плівки залишилися ділянки забруднені бронзянкою механічного походження. Попередні розчинники не допомагали. Тому був випробуваний такий розчинник, як ацетон у вигляді компресів, з часом експозиції 1 хвилина. Ватний тампон змочений ацетоном накладався на потрібну ділянку та через деякий час знімався, потім розм'якшений шар клею видалявся скальпелем. Після цього ці ж самі ділянки чистились розчином спирту, скипидару з диметилом (1:1:0,5).
Після всіх вжитих заходів щодо видалення забруднень живопис набув більш чисту кольорову гаму та ясне сприйняття кольору (іл. 32,34).
13) Нанесення ізоляційного шару лаку
Матеріли та інструменти: лак дамарний, пінен, ватно-марлевий тампон.
Проводилося за допомогою ватно-марлевого тампону, який змочувався в суміші дамарного лаку з піненом (1:1,5). Таким чином: круговими рухами вкривалась вся лицьова поверхня картини.
14) Відновлення авторського живопису – тонування в тон авторського живопису.
Матеріли та інструменти: олійна фарба, домарний лак, пінен, колонкові пензлі різних номерів.
Відновлення авторського живопису проводилося в матеріалі та техніці, ідентичній авторській. Спочатку виконувалася підкладка кольору грунту, потім набирався тон і колір в наближенні до авторського, але світліше і холодніше (іл. ).
15) Покриття твору захисним шаром лаку.
Матеріли та інструменти: лак дамарний, пінен, ватно-марлевий тампон.
Проводилося за допомогою ватно-марлевого тампону, який змочувався в суміші домарного лаку з піненом (1:1,5) таким чином: круговими рухами покривалися тільки ділянки відновленого живопису картини (тонування).