МОДУЛЬ 1 Поняття і характерніособливостікомерційноїдіяльності

Тема 1 Сутність, мета і завдання комерційної діяльності підприємства

Лекція 1.

Сутність, мета і завдання комерційної діяльності підприємства

К лючові слова: комерція, комерсант, комерційні відносини, економічні тенденції, соціальне середовище, покупці, суб'єкти партнерських зв'язків, банки, фінансові заклади, контролюючі органи.

Питання для контролю:

1. Розкрийте сутність та зміст комерційної діяльності.

2. На яких основних принципах ґрунтується комерційна діяльність?

3. Хтоможе бути суб'єктом комерційної діяльності?

4. Назвіть коло осіб, яким заборонено займатися комерційною діяльністю.

1. Суть і зміст курсу «Комерційна діяльність»

Змістом дисципліни «Комерційна діяльність» є: вивчення і прогнозування розвитку цільових ринків з деталізацією характеристик усіх складових:попит, пропозиція, ціна; маркетингова діяльність; добір ділових партнерів і організація комерційних зв’язків між ними; організація і контроль виконання угод та договорів; реклама; проектування впровадження відповідних торгівельних технологій та оперативного управління ними відповідно до обраної стратегії.

Кінцевою метою комерційної діяльності є здійснення купівлі-продажу товарів, послуг і отримання прибутку. Тобто, комерційна діяльність поняття більш вузьке, ніж підприємництво. Так, підприємництво може означати організацію промислового підприємства, сільської ферми, торгового підприємства, банку тощо. З усіх цих видів підприємницької діяльності тільки торгова справа є в чистому вигляді комерційною діяльністю. Таким чином, комерцію потрібно розглядати як одну з форм підприємницької діяльності.

Слід відмітити, що комерція має місце не лише в сфері товарного обігу, оскільки в умовах ринкових відносин крім товарів і послуг продаються гроші, нові технології, продути інтелектуальної праці тощо. Так, останні роки комерційна діяльність прискорено інтегрується з виробничою діяльністю, поширюється у сфері послуг, на ринку інтелектуальної власності, технологій, цінних паперів тощо.

Об’єктом комерційної діяльності виступає товар – продукт виробничо-економічної діяльності, або природне багатство, що має вартість і обмінюється на ринку у грошовій формі.

Курс «Комерційна діяльність» як наукова дисципліна вивчає раціональну організацію комерційних процесів з метою їх найбільш ефективного виконання, найшвидшого доведення товарів до кінцевих споживачів шляхом здійснення актів купівлі-продажу.

Комерційна діяльність як самостійна наукова дисципліна виконує насамперед пізнавальну функцію. Вона покликана вивчати і пояснювати процеси, явища, тенденції, які зумовлені розвитком і реалізацією комерційних відносин.

У теоретичному плані ця дисципліна виконує такі завдання:

- пояснює суть, зміст комерційних відносин, зв'язків, комерційних процесів, операцій комерційного ризику та їх взаємозв'язок;

- аналізує явища, закономірності, тенденції, характерні для сфери комерційної діяльності;

- науково обґрунтовує принципи, методи, способи організації і здійснення комерційної діяльності;

- визначає стратегічні напрями та шляхи розвитку і підвищення ефективності комерційної діяльності.

Ця дисципліна виконує також методичну функцію. Вона розробляє методичні підходи й алгоритми побудови моделей, методик, прогнозів.

У практичному плані функція дисципліни полягає у формуванні вмінь і навичок у майбутніх фахівців. Вона визначає низку завдань:

- організація і управління комерційною діяльністю на ринку;

- технологія здійснення комерційних операцій з купівлі-продажу, посередницьких операцій та їх регулювання;

- оптимізація товаропостачання, впровадження прогресивних форм постачання, формування оптимального асортименту;

- формування ефективної інфраструктури внутрішнього ринку;

- підвищення культури торгівлі і якості обслуговування;

- створення сприятливого психологічного мікроклімату у процесі комерційної діяльності;

- оцінка ефективності комерційних операцій і всього процесу комерційної діяльності.

2. Історія виникнення комерціїв Україні

Комерція- слово латинського походження (від лат. Commercium (комерціум), що означає - торгівля. Мова йде про вільну торгівлю, основану на конкуренції, приватній власності, на ризику, на вільному підприємництві, на індивідуалізмі для отримання прибутків [1, c. 5].

Комерційна діяльність виникла в глибоку давнину з появою товарно-грошових відносин і торговельних посередників. Історія комерції починається з 4 тис. до н.е. В цей час розвивається Шумерська цивілізація, в якій визначне місце отримали закони комерції і обмінні процеси.

Подальший розвиток комерційних відносин пов'язаний з історією розвитку стародавнього світу.

З розвитком комерційної діяльності монопольне положення гільдій стало гальмувати процес розвитку економіки, тому в кінці ХVІІ-ХVІІІ ст. гільдії були скасовані і з цього часу почали зростати організаційні структури комерції, такі як окремі фірми, торгові будинки, акціонерно-пайові товариства, торгові палати.

Найбільшого поширення в цей час набули торгові палати як форма статутних об'єднань підприємців. Торгові палати активно сприяли розвитку комерційних відносин з іноземними країнами.

На початку ХХ ст. існувало два основних типи торгових палат: повні товариства і товариства на довірі.

Повні товариства формувались із осіб,які несли повну відпо­відальність за діяльність торгової палати. В формуванні товариств на довірі брали участь особи , які несли відповідальність в межах внесених ними внесків.Крім торгових палат, в Україні існували всі види монопольних об'єднань, які, як правило, входили в збутові синдикати.Розвиваються ярмарки: Харківський, Київський, Сорочинський. Ярмарки представляли широке поле для здійснення кон­трактів і активізації діяльності як приватних підприємців, так і юридичних осіб.

Однак розвиток вітчизняного підприємництва на початку ХХ ст. уповільнювався великою питомою вагою іноземного капіталу, який був гальмом для вільного обміну на внутрішньому ринку.

Тому наприкінці ХХ ст. виникла об'єктивна необхідність появи нової економічної політики, основною метою якої було виведення держави з кризи і підвищення народного добробуту. Для досягнення цієї мети урядом були вжиті такі заходи:

• встановлення еквівалентного обміну між містом і селом;

• введення госпрозрахунку для всіх комерційних структур;

• створення твердої валюти і розвиток кредитно-банківської системи;

• стимулювання зацікавленості працівників у результатах праці;

• розвиток різноманітних методів стимулювання.

У 1921 р. в Україні було створено єдину систему споживчої кооперації та перші трести, а в 1922 р. їх було вже 24. Отримала розвиток біржова торгівля. Однак, всі заходи уряду по розвитку НЕПу носили тимчасовий характер і були наслідком вимушеної господарської політики в сфері розвитку комерції. Тому НЕП було ліквідовано.

Але набутий досвід показав, що для розвитку приватного під­приємництва політика не повинна втручатися в галузь економі­ки, а держава не повинна бути диктатором на ринку. З 1928 р. до початку 1990 р. — період спаду комерційної діяльності. Замість торгівлі існує система розподілу і замість економічних важелів — жорстоке адміністрування.

Швидкий розвиток ринкових відносин у 90-х та зміни в структурі економіки України створили нове середовище для здійснення комерційних зусиль сучасних підприємств, які діють як у виробничій, так і в невиробничій сферах.