2.2. Система тракторів. Основні агрегати

Трактор складається з таких агрегатів: двигун, трансмісія, ходова частина, механізми керування, робоче та допоміжне обладнання.

Двигун – автономна енергетична установка. На тракторах встановлюють поршневі двигуни внутрішнього згоряння, які працюють на дизельному паливі.

Трансмісія – це група механізмів, призначених для передачі крутного моменту від двигуна до ведучих коліс або зірочок, а також до робочої машини.

Ходова частина – це рама з мостами коліс, на якій кріпляться двигун, агрегати трансмісії, начіпні машини-знаряддя та ін. Вона перетворює обертальний рух коліс у поступальний рух трактора.

Механізми керування. Напрям руху колісного трактора змінюють поворотом осей напрямних коліс у горизонтальній площині або “зломом” шарнірно з’єднаної рами за допомогою рульового керування, а гусеничного – відключення та пргальковування тієї гусениці, в бік якої потрібно повернути.

Робоче та допоміжне обладнання. До робочого й допоміжного обладнання відносять гідравлічну начіпну систему, довантажувачі ведучих коліс, причіпний та буксирний пристрої, ходозменшувач тощо.

2.3. Класифікація сільськогосподарських тракторів

Сільськогосподарські трактори класифікують за будовою ходової частини, за призначенням, за номінальним тяговим зусиллям на гаку.

За будовою ходової частини трактори поділяють на колісні, гусеничні та напівгусеничні. Колісні трактори мають декілька колісних формул: 3х2; 4х4; 4х2. Перша цифра з цих формул означає число коліс на тракторі, а друга – число ведучих коліс. Колісні трактори в порівнянні з гусеничними мають такі переваги: менша металомісткість, вища маневреність і транспортні швидкості. До недоліків відносяться більші затрати потужності на самопересування, менший коефіцієнт корисної дії.

За призначенням трактори поділяються на загального призначення, універсальні та спеціальні. Трактори загального призначення застосовуються на оранці, суцільній культивації, боронуванні, сівбі, збиранні с-г культур та ін. Універсальні трактори застосовуються при виконанні загальних робіт, таких як обробка і збирання просапних культур (картопля, буряки, кукурудза, соняшник та ін.), а також для транспортних робіт. Ці трактори мають великий кліренс (відстань між найнижчою точкою трактора і ґрунтом) і регульовану колію (відстань між серединами коліс в поперечній площині) для обробки культур з різними міжряддями. Спеціальні трактори - це модифікації тракторів загального призначення або універсальних, які пристосовані для роботи в специфічних умовах, а також для виконання спеціальних робіт. До спеціальних належать трактори ДТ-75Б (болотопрохідні), Т-70С (для буряківництва), МТЗ-80Х (для бавовносіючих районів), Т-40АМН (з низьким дорожнім просвітом для гірської місцевості).

За номінальним тяговим зусиллям на гаку трактори поділяються на тягові класи 0,2; 0,6; 0,9; 1,4; 2; 3; 4; 5; 6; 8 з тяговим зусиллям відповідно 2; 6; 9; 14; 20; 30; 40; 50; 60; 80 кН. Номінальним тяговим зусиллям трактора називається таке зусилля, яке розвиває трактор на нижчих робочих передачах при переміщенні на рівних ділянках по стерні при номінальній вологості і твердості грунту і буксуванні для колісного трактора 18%, гусеничного - 5%.