15.2. Економічна ефективність коренезбиральних машин

При проведенні розрахунку економічної ефективності зернозбиральних комбайнів, їх оцінка здійснювалась виключно за експлуатаційними показниками, які відрізнялись між собою. При цьому, функціональні показники (втрати, пошкодження і забруднення зерна) вважались такими, що є однаковими в обох комбайнів.

В дійсності, при роботі різних конструкцій однотипної сільськогосподарської техніки її функціональні показники відрізняються між собою, а тому необхідно здійснювати комплексну економічну оцінку машин, як за експлуатаційними, так і за функціональними показниками.

Методика розрахунку економічної ефективності на основі функціональних показників порівнювальних машин наведена для бурякозбиральної техніки.

При проведенні розрахунків оцінювалась ефективність модернізації серійної коренезбиральної машини КС-6Б, обладнаної новим викопуючим робочим органом з горизонтально-роторним підбирачем.

При проведенні випробувань базова і модернізована машини працювали на одному фоні поля, тобто проходили одна за одною.

Вихідні дані для проведення порівняльної економічної оцінки бурякозбиральних машин за функціональними показниками їх роботи наведено в таблиці 15.2. Оскільки продуктивність обох коренезбиральних машин, кількість обслуговуючого персоналу, питомі витрати палива є однаковими, то економічну ефективність визначаємо від зниження втрат коренеплодів, зменшення їх пошкоджень забрудненості.

При проведенні розрахунків модернізована машина порівнюється відносно базової і економічну ефективність машин необхідно комплексно оцінювати за функціональними показниками їх роботи (втрати, пошкодження, забрудненість коренеплодів). При цьому, наприклад за одним показником переважає одна машина, а за іншим – друга. Тому, сумарна економічна ефективність визначається арифметичним сумуванням розрахункових значень із обов’язковим збереженням знаків при відповідних значеннях Е₁, Е_2, Е₃.

Економічний ефект від зниження втрат коренеплодів при їх викопуванні визначається за залежністю

Е₁=W_зТ_рYac, (15.15)

Таблиця 15.2

Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності

Назва показника	Одиниці виміру	Модернізована модель	Базова модель
Продуктивність за 1 год. часу зміни	га/год	1,1	1,1
Річне планове завантаження	год.	300	300
Середня урожайність	т/га	23,4	23,4
Основні якісні показники: - втрати коренеплодів - сильні пошкодження коренеплодів - забрудненість коренеплодів	%	1,4 4,7 3,8	2,2 6,8 6,3

де W_з- продуктивність машини за годину змінного часу, га/год; T_p-річне планове завантаження машини, год.; Y- середня урожайність буряків, т/га; a- питоме збільшення (зменшення) збору буряків за рахунок зменшення (збільшення) їх втрат у дослідної машини у порівнянні з базовою: a=(2,2-1,4)/100%=0,008; С - закупівельна ціна буряків, грн/т (С* = 98 грн/т). ( * - числові значення необхідно вибирати, виходячи з конкретних цін на час проведення розрахунків).

E₁ = 1,130023,40,008500 = 6054,5грн.

Розрахунковий економічний ефект від зниження втрат коренеплодів на один гектар зібраної площі становить

E₁=E_k/(W_зT_p), (15.16)

E₁ = 6054,5/1,1300=18,35грн/га.

Економічний ефект від зменшення пошкоджень коренеплодів визначається за залежністю

Е₂=0,9510^-5(x₁-x₂)Qmtk_попC₁ - 10^-4(x₁-x₂)[D_r-t(0,0104+0,00095x₂)]Qmk_попC₂, (15.17)

де x₁ і x₂ – кількість сильно пошкоджених коренеплодів базовою і модернізованою машиною відповідно, %; Q- кількість буряків зібраних за сезон, т; D_r – вихідна цукристість коренеплодів, % (D_r=14%); m - частка сировини, що підлягає зберіганню (m=0,4); t-середній термін зберігання буряків на цукровому заводі (t=30днів); k_поп - поправочний коефіцієнт; C₁-оптова ціна цукру, грн/т (C₁=1290*грн/т ); C₂-прямі видатки на виробництво однієї тони цукру (C₂=90*грн/т).

Кількість буряків зібраних за сезон визначаємо із залежності

Q=YW₃T_p, (15.18)

де Y - середня урожайність буряків, т/га; W_з - продуктивність коренезбиральної машини за годину змінного часу, га/год.; T_p - річне планове завантаження машини, год.

Q=23,41,1300=7722т.

Поправочний коефіцієнт визначається як добуток коефіцієнтів

k_поп=k₁k₂k₃, (15.19)

де k₁- коефіцієнт заготовки буряку (k₁=0,9); k₂-коефіцієнт втрат буряку за період від приймання до переробки (k₂=0,96); k₃-коефіцієнт виходу цукру з сировини (k₃=0,75).

k_поп=0,90,960,75=0,648.

Економічний ефект від зниження механічних пошкоджень коренеплодів в модернізованій машині в порівняння з базовою становить

Е₂=0,9510^-5(6,8-4,7)77220,4300,6481290 - 10^-4(6,8-4,7) 

[14-30(0,0104+0,000954,7)]77220,40,64890=1028,44грн.

Економічний ефект на один гектар зібраної площі

E₂=Е₂/(W₃T_p), (15.20)

E₂ =1028,44/1,1300=3,12грн/га.

Як видно з таблиці 15.2, модернізована машина переважає базову стосовно якості очищення коренеплодів. Економічний ефект, який створює модернізована машина, в першу чергу пов’язаний із зменшенням видатків на транспортування вороху цукрових буряків до бурякопункту. Функціональні показники роботи модернізованої машини забезпечують перевезення більш чистого вороху, що сприяє зниженню транспортних видатків, а також витрат на додаткове очищення коренеплодів на цукровому заводі та зворотній вивіз ґрунту.

Оскільки основні витрати пов’язані з перевезенням ґрунту з поля на цукровий завод і в зворотному напрямку, то розрахунок економічної ефективності проводимо відносно зменшення видатків на транспортування вороху.

Продуктивність за одну годину змінного часу на відвезенні цукрових буряків визначається за формулою

W_з.в=В/Т_ц, (15.21)

де В – вантажопідйомність причепа, т; Т_ц – час одного циклу при відвезенні вороху коренеплодів, с.

Приймемо, що відвезення здійснюється трактором ЮМЗ-6Л з причепом 2ПТС-4 на відстань 12км.

Вантажопідйомність причепа в тонах чистої продукції коренеплодів буряків:

В=(q/100)Ч, (15.22)

де q - паспортна вантажопідйомність причепа (для причепа 2ПТС-4 — 4т); Ч - чистота вороху коренеплодів при збиранні базовою і модернізованою машинами.

Оскільки в таблиці 15.2 забрудненість коренеплодів наведена у відсотках, то чисті коренеплоди становитимуть 100% - З, де З – забрудненість вороху коренеплодів.

В_б=4(100-6,3)/100=3,75т, В_м=4(100-3,8)/100=3,85т.

Час одного циклу при відвезенні коренеплодів:

Т_ц=t_нав+t_пер+t_виван+t_{x пер,} (15.23)

де t_пер.б =t_{пер. м} =0,7 - час перевезення коренеплодів, год;

t_{виван. б}=t_{виван. м}=0,3 - час вивантаження коренеплодів, год;

t_{х. пер. б} =t_х.пер.м =0,6 – час холостого переїзду, год.

Час навантаження транспортного засобу

t_нав=В/(YW_м), (15.24)

де W_м – продуктивність роботи коренезбиральної машини, га/год; Y - урожайність коренеплодів цукрових буряків, т/га.

t_{нав. б}=3,75/(23,41,1)= 0,146год, t_{нав. м}=3,85/(23,41,1)=0,150год.

Т_ц.б.=0,146+0,7+0,3+0,6=1,746год, Т_ц.м.=0,15+0,7+0,3+0,6=1,750год.

W_з.в.б=3,75/1,746=2,15т/год, W_з.в.м.=3,85/1,75=2,20т/год.

Необхідну кількість транспортних засобів для вивезення коренеплодів з 1 гектара визначаємо за залежністю

К=Y/B, (15.25)

K_б=23,4/3,75=6,24, K_м=23,4/3,85=6,08.

Заробітна плата працівників по вивезенню коренеплодів з 1 га визначається за формулою

З=( Кr_j)/(T_цК_зм), (15.26)

де К - кількість механізаторів, які зайняті на вивезенні; r_j- погодинна ставка механізатора (r_j=2,62грн/год); К_зм - коефіцієнт використання експлуатаційного часу (К_зм=0,7).

З_б=(6,242,62)/(1,7460,7)=13,38грн/га, З_м=(6,082,62)/(1,750,7)=13грн/га.

Питомі витрати на реновацію транспортних засобів

А=ВaY/W_з.вТ_рт, (15.27)

де, В - балансова вартість транспортного засобу (ЮМЗ-6Л+причіп 2ПТС-4=45000грн); а - нормативний коефіцієнт амортизаційних відрахувань на реновацію (а = 0,16); Т_рт - нормативне річне завантаження трактора, год (Т_рт=1000год).

А_б=450000,1623,4/2,151000=78,36грн/га,

А_м=450000,1623,4/2,21000=76,58грн/га.

Питомі відрахування на капітальний, поточний ремонти і планове технічне обслуговування

Р=В(R_k+R_n)Y/W_з.вT_рт, (15.28)

де (R_k+R_п)=0,34 – нормативний коефіцієнт щорічних відрахувань на капітальний і поточний ремонти.

Р_б=450000,3423,4/2,151000=166,52грн/га,

Р_м=450000,3423,4/2,21000=162,74грн/га.

Питомі затрати на паливно-мастильні матеріали

П=(N_дqЦ_па_нКТ_ц)/100, (15.29)

де N_д – номінальна потужність двигуна, кВт (N_д=51,5кВт); q – питома витрата палива, кг/кВтгод (q=0,252кг/кВтгод); Ц_п – вартість дизельного палива, грн/кг (Ц_п=1,4грн/кг); а_н – середній відсоток використання потужності трактора, % (а_н=80%);

П_б=51,50,2521,4806,241,746/100=158,36грн/га,

П_м=51,50,2521,4806,081,75/100=154,66грн/га.

Прямі експлуатаційні видатки складуть

В_п=З+А+Р+П, (15.30)

В_пб=13,38+78,36+166,52+158,36=416,62грн/га,

В_пм=13+76,58+162,74+154,66=406,98грн/га.

Питомі капіталовкладення

К_п=ВY /W_з.вТ_рт, (15.31)

К_пб=4500023,4/2,151000=489,77грн/га,

К_пм=4500023,4/2,21000=478,64грн/га.

Приведені витрати на 1 га складають

П_пит=Е_нК+В_п, (15.32)

де Е_н – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень (Ен=0,15).

П_{пит. б}=0,15489,77+416,62=490,1грн/га,

П_пит.м=0,15478,64+406,98=478,8грн/га.

Економічний ефект від зниження забрудненості коренеплодів буряків на 1га складає

Е₃=П_пит.б - П_пит.м, (15.33)

Е₃=490,1-478,8=11,3грн/га.

Річний економічний ефект складає

Е₃=Е₃W_вТ_р, (15.34)

Е₃=11,31,1300=3729грн.

Загальний економічний ефект за рік експлуатації становить

Е_р=Е₁+Е₂+Е₃, (15.35)

Е_р=6054+1028+3729=10811 грн,

а на 1 га зібраної площі

Е_р=Е_р/W_вТ_р, (15.36)

Е_р=10811/1,1300=32,76 грн.