2. Енергетичні засоби сільськогосподарської
ТЕХНІКИ
2.1. Технічні засоби сільськогосподарської енергетики
Технічними засобами сільськогосподарської енергетики є сукупність спеціальних машин і установок, призначених для перетворення одних видів енергії в інші, більш доступні для прямого використання. Всі технічні засоби сільськогосподарської енергетики поділяються на рухомі (мобільні), обмежено рухомі та стаціонарні.
До мобільних технічних засобів енергетики відносяться трактори, автомобілі, самохідні шасі, самохідні комбайни, сільська авіація.
До обмежено рухомих засобів енергетики відносяться навантажувачі, екскаватори, тракторно-поливні агрегати, садові самопересувні агрегати, електрогрунтові фрези, самопересувні машини, які застосовуються на зернових токах, мотоблоки. Особливістю їх роботи є порівняно мала швидкість пересування та незначні ділянки, на яких вони працюють, обмежені можливості маневрування.
До стаціонарних засобів енергетики відносяться дизель-генераторні станції, дизель-електричні агрегати, теплові двигуни, електродвигуни, вітродвигуни, паро–водонагрівальні котли та інші теплогенератори.
У зв'язку з обмеженим терміном експлуатації самохідних сільськогосподарських машин на часі питання вивільнення енергетичної установки для її агрегатування з іншими сільськогосподарськими знаряддями. Так, зернозбиральні комбайни, як правило, використовуються 1 місяць на рік (нормативне річне навантаження tp=160 год.), а бурякозбиральні - 2 місяці (tp=300 год.). Весь інший час техніка простоює, фізично старіє.
Розширення функціональних можливостей тракторів має обмеження внаслідок традиційної компонувальної схеми, при якій знаряддя, як правило, навішується позаду трактора, де знаходиться система начіпки і вал відбору потужності (ВВП). Тому у провідних країнах світу останнім часом ведеться активний пошук оптимальних схем компоновок самохідних енергетичних шасі, які забезпечують блочно-модульну схему компоновок різних машин при одному енергомодулі (шасі).
Зокрема, впроваджено у виробництво систему блочно-модульних самохідних машин бельгійської фірми Gilles, схеми компоновок якої зображено на рис. 3.1. Застосування даного підходу дозволило компонувати машини для підбирання та розкидання органічних (твердих і рідких) і мінеральних добрив, оприскувачів, а також при встановленні кузова застосовувати шасі як самоскид з використанням єдиного енергомодуля. З точки зору розширення функціональних можливостей компоновок машин на одному енергошасі найбільш вдалою є схема "Хегіоn" німецької фірми "Claas". Її застосування дозволяє виконувати такі технологічні операції: внесення різних видів добрив; сівба з одночасним внесенням міндобрив; грунтообробіток; догляд за рослинами у вегетаційному періоді; збирання кормових культур; збирання цукрових буряків; транспортні роботи; екскаваторні роботи.
Рис. 3.1. Система блочно-модульних машин фірми Gilles:
а, б - підбирачі-навантажувачі цукрових буряків; в — енергомодуль шасі; г, д, і -розкидачі добрив; е - обприскувач; ж, з - машини для транспортування сипких вантажів.
Схема енергомодульного шасі передбачає декілька положень кабіни, чотири технологічних зони для агрегатування знарядь, два реверсивних вали відбору потужності.
Даний напрямок є перспективним у подальшому розвитку сільськогосподарських машин, оскільки дозволяє ефективно використовувати самохідні енергетичні засоби протягом року.