14.3. Технічне нормування польових механізованих робіт

Технічне нормування механізованих робіт – це процес встановлення і впровадження прогресивних норм виробітку, часу й витрати палива агрегатами.

Під нормою виробітку (в одиницях площі, маси, роботи) розуміють обсяг робіт, який виконується агрегатом за одиницю часу, при даних умовах виробництва з додержанням якісних показників.

Норма часу - це час (год), який треба затратити в даних виробничих умовах на одиницю роботи або на одиницю продукції нормативної якості.

Норма витрати палива (мастила) – це необхідна його витрата для економічного, надійного й високоякісного виконання одиниці роботи або продукції (кг/га, кг/м³, кг/т тощо).

Є два способи технічного нормування – за допомогою нормативних таблиць і за матеріалами хронометражних спостережень.

Для встановлення норм виробітку за нормативними таблицями треба мати паспорти полів. Паспорт складають на кожне поле, яке буде оброблятися тракторними агрегатами. У паспорті вказують розмір схилу в градусах, ширину й довжину ділянки, тип ґрунту і його механічний склад, а також групу, до якої віднесено поле за середньою довжиною гонів.

Середній питомий опір машин-знарядь визначають за такою формулою

, (14.26)

де R_м – середній тяговий опір машин, Н; В_{р. с} – середня ширина захвату агрегату, м; R_з – тяговий опір зчіпки, Н.

Середню за дослід ширину захвату (м) визначають за такою формулою

, (14.27)

де m_в – кількість вимірювань; l_i – відстань від борозни, більшої від ширини захвату агрегату, м; n_i – відстань від проведеної прямої до краю борозни, м.

Середню за дослід глибину обробітку визначають діленням суми значень виміряних глибин на кількість вимірювань.

Для визначення середньої вологості ґрунту беруть проби у трьох місцях на кінцях і посередині гонів і після висушування протягом 6 год при температурі 105 °С до постійної маси обчислюють за такою формулою

, (14.28)

де Q₁ і Q₂ – відповідно маси проби до і після сушіння.

Середньозважену крутизну схилу (в градусах) визначають за такою формулою

, (14.29)

де а₁, a₂,…a_n – крутизна схилів полів сівозміни; f₁, f₂,…f_n – площі полів.

Другим способом визначення норм є хронометражні спостереження. Спосіб хронометражних спостережень – це запис у певній послідовності затрат часу на виконання окремих елементів виробничого процесу, всіх видів простоїв, поворотів тощо. Похибка спостережень не повинна становити більше 30с.

За цими даними визначають всі нормовані фактори – В_р, v_з, T_p, t_x, t_з, G_p, Q_x Q_з.

Робоча ширина захвату (м) агрегату

, (14.30)

де B_з – ширина загінки, оброблена агрегатом, м; n_k – кількість гонів.

Робоча швидкість (м/с) агрегату

, (14.31)

де l_с – середня довжина гонів, м; n_к – чистий робочий час зміни, хв.

Середні розміри T_p, T_x, T_a визначають з опрацьованих трьох - п'яти спостережних листів.

Витрату палива (кг/год) визначають за допомогою мірного бачка, встановленого на тракторі, та обчислюють за такою формулою

, (14.32)

де Q_д – витрата палива за дослід, г; l_д – тривалість досліду, с.

За нормованими показниками визначають норми виробітку й витрати палива.