5. Посівні та садильні машини

5.1. Способи сівби та садіння

Сівба та садіння є одними з основних технологічних операцій при вирощуванні сільськогосподарських культур. Головне завдання при сівбі та садінні полягає в оптимальному розміщенні у ґрунті насіння, бульб, коренеплодів та розсади з метою створення найсприятливіших умов для росту та розвитку рослин і отримання в кінцевому результаті максимального урожаю.

Для сівби та садіння використовують посівний (садильний) матеріал, який повинен відповідати певним вимогам стандарту. Насіння має бути відібране і сортове. Перед сівбою насіння протруюють отрутохімікатами з метою знищення збудників хвороб. Насіння кукурудзи, цукрових буряків калібрують, тобто розділяють за розмірами на фракції.

Насіння деяких культур, наприклад, цукрових буряків, дражують, тобто покривають його поверхню клейкими і поживними речовинами, надають йому форму кулі. Це сприяє рівномірному розподілу насіння в ґрунті. Насіння, яке має досить тверду поверхню (конюшина, люпин), піддають скарифікації – пошкоджують оболонку з метою надходження вологи. Якщо насіння опушене, то його звільняють від волосків та інших домішок механічним або хімічним способами, що підвищує сипучість.

Загальну масу насіння, яке висівають (висаджують) на один гектар, називають нормою висіву (садіння), її визначають, виходячи і зі схожості насіння, ґрунтово-кліматичних умов, особливостей агротехніки вирощування рослин тощо.

Важливим фактором при сівбі та садінні є глибина загортання насіння, бульб, коренеплодів, розсади. Вона повинна бути оптимальною для даної культури з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов. Якщо вона недостатня, то це може призвести до вимерзання сходів зернових або інших культур.

Перед сівбою проводять культивацію і вирівнювання ґрунту, а після сівби – прикотковування.

З метою створення найліпших умов для проростання насіння одночасно з висіванням насіння в ґрунт вносять мінеральні добрива.

Застосовують такі основні способи сівби та садіння сільськогосподарських культур: рядковий, вузькорядний, перехресний, смуговий, розкидний, широкорядний, пунктирний, стрічковий, гніздовий, квадратно-гніздовий.

Рядкова сівба (рис. 5.1, а) забезпечує розміщення насіння у ґрунті рядками з відстанню між ними 12 – 15см. Такий спосіб сівби застосовують при вирощуванні зернових та інших культур, які не вимагають міжрядного обробітку.

Рис. 5.1. Способи сівби та садіння сільськогосподарських культур: а – рядковий; б – вузькорядний; в – перехресний; г – смуговий; д – розкидний; е – широкорядний пунктирний; є – стрічковий; ж – гніздовий; з – квадратно-гніздовий; і – комбінований; к – сівба в гребні; л – сівба в грядку; м – сівба в борозни; н – сівба в стерню.

Вузькорядна сівба (рис. 5.1, б) – це розміщення насіння у ґрунті рядками, але з малою шириною міжрядь (7 – 8 см). Такий спосіб забезпечує більш рівномірний розподіл насіння у ґрунті, ніж при рядковій сівбі. Площа живлення, що припадає на одну рослину, за формою замість видовженого прямокутника при рядковій сівбі наближається до квадрата, а це сприяє ліпшому розвитку рослин.

Перехресна сівба (рис. 5.1, в) полягає в тому, що половину норми висіву насіння висівають під час руху сівалки в одному напрямку, а другу половину – впоперек засіяних рядків або по діагоналі. При цьому відстань між зернинами в рядках збільшується і насіння розподіляється в ґрунті рівномірніше, ніж при рядковій сівбі, що сприяє підвищенню врожаю.

Негативне у цьому способі є те, що збільшуються затрати праці на сівбу.

Смугова сівба (рис. 5.1, г) полягає в тому, що насіння розподіляється у ґрунті не в рядку, а у вигляді смуги шириною не менше 10 см. Насіння у смузі розподілене нерівномірно. Між засіяними смугами можуть і не залишатися незасіяні проміжки. Цей спосіб застосовують для сівби насіння зернових культур по стерні. Відстань між центрами смуг 23 см. Смуговий спосіб застосовують при вирощуванні деяких овочевих культур (цибуля, столові буряки та ін.).

Розкидна сівба (рис. 5.1, д) – це розкидання насіння по поверхні поля технічними засобами або вручну. Для загортання насіння у ґрунт використовують зубові борони. Розкидний спосіб застосовують для сівби насіння трав на луках і пасовищах, деяких зернових та інших культур.

Широкорядна сівба (рис. 5.1, е) – це рядкова сівба із збільшеним від 30 до 90 см і більше міжряддям. Широкорядний спосіб сівби застосовують для просапних культур. Він забезпечує механізований обробіток міжрядь.

Пунктирний спосіб (рис. 5.1, е), полягає в тому, що насінини розміщують у рядках поодиноко, на однаковій відстані одна від одної, з міжряддям 45 – 90 см. Пунктирна сівба дає значну економію насіння, створює сприятливі умови для розвитку рослин, знижує затрати праці при догляді за рослинами та підвищує врожайність.

Пунктирним способом висівають кукурудзу, соняшник, цукрові буряки та інші культури.

Стрічкова сівба (рис. 5.1, є) полягає в тому, що насіння висівають у кілька (два – чотири) об'єднаних рядки, які утворюють стрічку. Відстань між стрічками значно більша, ніж між рядками у стрічці. За кількістю рядків у стрічці розрізняють дво-, три- і чотирирядкові посіви. Міжряддя між стрічками вибирають залежно від культури і при догляді за рослинами обробляють. Стрічковим способом висівають овочеві культури, просо тощо.

Гніздова сівба (рис. 5.1, ж) – це розміщення насіння в рядках гніздами з однаковим інтервалом між ними.

Відстань між гніздами вибирають залежно від особливостей культури. Найчастіше гніздовий спосіб використовують при вирощуванні овочевих культур.

Квадратно-гніздова сівба (рис. 5.1, з) передбачає висів насіння у рядках групами або по одній насінині з певним інтервалом, але на одній лінії в поперечному напрямку в усіх рядках. При цьому насіння розміщене у вершинах квадрата або прямокутника. Якщо відстані між гніздами і рядками (міжряддя) однакові (найчастіше 70 – 90 см), то сівбу називають квадратно-гніздовою, якщо ж гнізда розміщені по кутах прямокутника, сівбу називають прямокутно-гніздовою. Квадратно-гніздова сівба дозволяє проводити міжрядний обробіток як у поздовжньому, так і в поперечному напрямках.

Сівбу і садіння виконують на рівній поверхні поля, на гребенях, в борозни і по стерні. Найпоширеніша сівба (садіння) на рівній поверхні поля. Її проводять в основному в районах нормального або недостатнього зволоження. У поливних зонах насіння висівають на рівній поверхні з одночасним нарізуванням поливних борозен. Гребеневий спосіб сівби (садіння) застосовують при значній вологості ґрунту та при зрошенні (рис. 5.1, к).

Сівбу в борозни (рис. 5.1, м) використовують у засушливих районах для просапних культур із метою загортання насіння у вологий шар ґрунту, сівбу по стерні (рис. 5.1, н) – на ґрунтах, які піддаються вітровій ерозії.